У матеріалі описують ситуацію у двох столичних вишах: Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Національному авіаційному університеті. Утім, із цієї «статті» ви не дізнаєтеся про причини конфліктів, бо там є лише позиція щодо них керівництва навчальних закладів і прес-служб. А ще —дивовижна теорія змови.

Текст без авторства з «Деловой столицы» передрукували інші сайти: Gordonua.com, «Подробности», 112.ua, «Апостроф», «Українські новини», «Комментарии». Видання «Факты и комментарии» вирішило акцентувати на КДБ: «В Украине начали использовать КГБ-технологии среди студентов». І саме з посиланням на «Факты» взяв текст агрегатор новин Bigmir.news.

То що ж там за технології КДБ такі, про які трубило стільки ЗМІ?

Передісторія конфлікту

Все почалося з розслідування корупції у КПІ. Цій темі присвятила два випуски програма «Центр розслідувань України» на каналі «24». У першій частині розповідається про будівництво житлових комплексів на території КПІ, дозволи на яке давало керівництво вишу і має тепер там квартири. Крім того, журналісти спільно з активістами організації StudWatch пролили світло на конфлікт інтересів, який є в проректора з адміністративно-господарської роботи Петра Ковальова з фірмами, у яких виш замовляв послуги будівельних робіт на мільйони гривень. Виявилося, що однією з таких фірм володіє брат Ковальова, а в іншій бухгалтером була його дружина.

Опісля розголосу проректор отримав догану, а ректор звернувся до Державної аудиторської служби й уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції в університеті з проханнями все перевірити. Також змінили склад тендерного комітету університету і перевели відділ публічних закупівель в інший департамент.

Але другий випуск програми каналу «24» був присвячений безпосередньо ректору КПІ Михайлу Згуровському. З’ясувалося, що він із сином Олександром упродовж 2016-2017 років продали землю у штаті Каліфорнія (США) на понад 2 млн доларів. А зараз Олександр активно займається разом з почесним консулом України в Чорногорії Предрагом Міловичем (з 2017 року почесний доктор КПІ) будівельним бізнесом у цій країні.

Після цього активісти та студенти вирішили провести мітинг. Вони, зокрема, вимагали звільнити проректора Ковальова, оприлюднити інвестиційні договори по будівництву житлових комплексів на території університету, відсторонити від виконання обов'язків на час розслідування правоохоронними органами ректора КПІ Михайла Згуровського тощо. Як пише співзасновник організації StudWatch Олексій Ярильченко, в акції протесту взяли участь більше трьохсот студентів.

Утім про це нічого не написали у статті «Деловой столицы», яку чомусь вирішили передрукувати інші медіа.

Товсті шари заангажованості

Натомість у матеріалі видання мітинг назвали «песевдопікетом», яким «намагаються дестабілізувати ситуацію в університетській спільноті», і це «загрожує національній безпеці».

У тексті зазначається, що 18 жовтня «в КПІ група озброєних молодиків (з ножами, газовими балончиками і травматичною зброєю) намагалася увірватися в приймальню ректорату». Хоча посилання, яке було начебто на підтвердження цих слів, вело на ось це відео. Якщо додивитися його до кінця, то видно, що на чолі цих «озброєних молодиків» був депутат Київради від ВО «Свобода» Володимир Назаренко, який хотів поспілкуватися з ректором. Крім того, на сторінці пана Назаренка за 19 жовтня опубліковане відео, на якому він усе ж зустрівся з ректоратом КПІ.

«Провокатори у подібний спосіб використали студентів КПІ для пікету вишу. Що цікаво, на фото зафіксовані дідусі та бабусі у якості студентів», — йшлося в тексті «Деловой столицы». Подавались позиції ректора і прес-служби університету, але немає жодного коментаря від іншої сторони конфлікту.

«Детектор медіа» зв’язався з Олексієм Ярильченком, одним з організаторів протесту, щоб усе ж таки почути другу сторону.

«Через мітинг проти корупції студентам закидають, що ними хтось керує “ззовні” і ніби ми розхитуємо обороноздатність країни. Це смішно, — розповідає пан Ярильченко. — Я є одним з організаторів мітингу, я випускник КПІ і екс-заступник голови студради. Оргкомітет мітингу — це люди, які робили антикоруційне розслідування, яке потім вийшло на каналі“24”. Ми зорганізувалися у громадську організацію StudWatch.

Спочатку було опубліковано розслідування, і ми чекали, коли буде реакція КПІ. Проректору університет дав догану. Але це обурливо: студенту дають догану за те, що він курить у гуртожитку, і догану дають проректору, який вкрав мільйони гривень! Самі студенти почали писати, що треба виходити на мітинг, бо адміністрація інших методів “не чує”. Ми подумали, що це правильне рішення. Адже потрібно виходити і показувати суспільству, що така проблема існує. У соціальних мережах ми писали, щоб студенти приходили і робили плакати.

Щодо літніх людей. Ми їх побачили на мітингу, і я до них підходив, щоб запитати, що вони там робили. Вони сказали, що є співробітниками КПІ і їм теж не подобається холод в аудиторіях тощо. Ми подумали, що це навпаки плюс, якщо працівники вишу виходять на такі заходи. Але після цього на Facebook-сторінці “Правда КПІ”вийшла публікація, що мітинг був “продажним”, бо в ньому брали участь дідусі й бабусі, а не студенти. Ця група в соціальній мережі була створена того ж дня. Одразу під постом проставив лайк голова прес-служби КПІ, голова медіавідділу КПІ, а потім це поширює офіційна сторінка КПІ у Facebook. Ми вважаємо, що вони сподівалися, що на мітинг прийде мало студентів, і таким чином вони хотіли знівелювати протест».

Як проходив мітинг. Відео — KPI.TV

Олексій Ярильченко каже, що StudWatch не має жодного стосунку до депутата Київради Володимира Назаренка, а приходити на мітинг йому ніхто заборонити не міг. Але перед акцією з Назаренком була розмова про те, щоб під час протесту не використовувалися політичні гасла і прапори. Також дивною пан Ярильченко називає прив’язку подій у КПІ до ситуації в НАУ. Але «дивно» — це ще м’яко сказано.

Скандал замість КВН

Справа в тому, що в матеріалі в «Деловой столице» пов’язали події у цих двох вишах. І, знову ж таки, щодо подій у НАУ дали лише пост ректора цього університету Володимира Ісаєнка. Він писав у соціальній мережі про «провокацію» і «чергову спробу дестабілізувати ситуацію», а студентів нібито «використали політичні авантюристи».

Також із Facebook був узятий коментар професорки НАУ Лілії Барановської, яка обурення студентів пояснює взагалі технологією КДБ — «методом гнилой селедки». Але зараз цей допис уже недоступний.

У статті ніде не пояснювали, з чого виник конфлікт у виші. Насправді в університеті був зірваний фестиваль «Кубок ректора з КВН», який проводять у виші вже більше 15 років. Керівництво в день проведення заходу вирішило його не погоджувати.

Детально підготовку заходу також описала Анастасія Соловйова, студентка НАУ, глава творчого об’єднання університету, яке займалось організацією події.

Пані Соловйова пояснила «Детектору медіа», що адміністрація університету знала про цей захід з вересня, оскільки були подані плани заходів. Але в останній момент виявилося, що наказ на проведення «Кубка ректора з КВН» не підписано.

«Дуже багато співробітників цього року були звільнені з університету, і не було нових, хто мав би займатися цим наказом. Нам довелося робити наказ самим, ми багато чого не знали, перероблювали, — каже Анастасія Соловйова. — За два дні до заходу наказ уже лежав у профільних проректорів — вони його не підписували. У день заходу нам сказали, щоб його не проводили. Адміністрація каже, що наказ треба було готувати раніше. Але це завдання профільного проректора. Тому я не вважаю, що це наша вина.

Ректор заявляє, що ми — проплачені агенти і провокатори. Хоча насправді це було елементарне висловлення нашого незадоволення. У пості ректора на Facebook було дуже багато образ студентів, які цим займаються, багато неправди. Було дуже образливо, коли ми побачили через день у “Деловой столице” текст. Я вважаю, що його проплатили».

Текст про «змову» у вишах проілюстрували фотографією студентів НАУ, які сидять на підлозі в коридорі. За словами пані Соловйової, це учасники команд КВН, які за годину до заходу дізналися, що «Кубку ректора» не буде. Вони гуртом прийшли до проректора з’ясовувати подробиці, бо індивідуально їх керівництво не приймало, посилаючись на брак часу. «Але пустили лише одного представника студентства, а всі інші, хто прийшов на діалог, чекали під дверима», — каже студентка.

Тож як автор тексту в «Деловой столице» — ким би він не був — поєднав протест студентів КПІ після розслідувань корупції і скасування фестивалю КВН у НАУ? Клеєм для цих історій стало «розхитування ситуації в університетському середовищі» недругами України. І так народилася нова теорія змови.

Плекаючи зраду

«Групи молодиків, які самопроголосили себе студентськими представниками, намагаються розхитати ситуацію в університетському середовищі. Проте ці події в університетах напряму пов'язані з питаннями національної безпеки. Адже, до прикладу, НАУ є стратегічним для країни, бо його кадри забезпечують статус України як однієї з 5 авіаційних держав світу. Також КПІ — важлива складова в оборонному секторі України. У час війни, коли КПІ бере активну і велику участь у військових розробках, намагаються в університеті дестабілізувати ситуацію. Більше того, Згуровський є головою наглядової ради “Укроборомпрому”», — йшлося в матеріалі «Деловой столицы». До цієї історії приплели ще проблеми у восьми інших вишах.

У матеріалі порушено кілька журналістських стандартів: балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, точності і повноти. Крім того, таке однобоке висвітлення конфліктної ситуації може бути ознакою замовності матеріалу.

«Детектор медіа» звернувся до заступника головного редактора «Деловой столицы» Ольги Сантарович із запитанням, як і чому цей текст опинився на їхньому сайті. Вона не заперечувала низьку якість тексту та відповіла, що матеріал був опублікований без погодження з керівництвом видання. Після нашого запитання «Деловая столица» прибрала матеріал із сайту.

«Ми його з сайту зняли, з редактором рубрики провели роботу щодо неприпустимості подачі інформації в такому форматі. Ми у своїх текстах намагаємось бути максимально об'єктивними, тому для нас історія із цим текстом теж неприємна», — каже пані Сантарович.

Передруки цього матеріалу почали зникати і з інших ресурсів, зокрема з «Фактов и комментариев» та «Українських новин». Проте вони залишаються в кешованих версіях сторінок цих видань.

У «Деловой столице» нам так і не повідомили, хто був автором матеріалу. Сподіваємося, що подібне висвітлення подій, коли студентські протести називають «загрозою національній безпеці», справді залишиться прикрим непорозумінням для видання і не стане звичною практикою. Та чи дочекаємось ми збалансованого матеріалу від «Деловой столицы» на цю тему? Питання відкрите.