Автори:

Катерина Толокольнікова

6 жовтня результатами виборів соціал-демократична партія Saskana («Злагода»), лідером якої є нинішній мер Риги Ніл Ушаков, отримала перше місце із майже 20% голосів. Проте вона зменшила свій результат у порівнянні з минулими виборами: у 2014 році ця партія отримала 23% голосів, а в 2011 – понад 28 %, про що повідомило лише кілька українських інтернет-видань.

Більшість українських ЗМІ, зокрема «Українська правда», УНІАН, «РБК Украина», «BBC Україна», «Радіо свобода», УНН, 24.ua, hromadske.ua, zik.ua та інші дали короткі новини з попередніми результатами голосування із посиланням на латвійське громадське телебачення LSM.lv. З посиланням на інші джерела цю інформацію дали також nv.ua та liga.net. У заголовках та перших реченнях медіа закцентували на тому, що партія Saskana є проросійською, хоча латвійський мовник не характеризує її таким чином.

Сайт газети «День» в обід дня виборів повідомив із посиланням на латвійське видання Delfi, що «вперше до влади в Латвії може прийти проросійська партія». Політичну силу Saskana видання назвало «орієнтованою на проросійського виборця». Медіа уточнило, що до цього партія завжди перебувала в опозиції й перемагала на минулих виборах, проте не увійшла до коаліції. «У той же час на сьогодні партія засуджує анексію Криму і розірвала співпрацю з "Єдиною Росією"», – повідомив «День». Таку ж інформацію розповіло читачу й видання «Дзеркало тижня» та «Цензор.нет».

Інтернет-видання «Європейська правда» присвятило виборам у Латвії цілу статтю, де автор Юрій Панченко розповів про те, що в боротьбі за виборця-латиша політсила намагалася позбутися амплуа «етнічно-російської партії» та забезпечити своє входження до майбутніх коаліцій.

«Для початку партія розірвала угоду про співпрацю з "Єдиною Росією". Далі – спробувала зайняти вільну нішу соціал-демократів (інших лівоцентристів у Сеймі немає). Але найголовніше – партія намагалася втрутитися у боротьбу за виборця-латиша, який розчарувався у "старих" партіях. Для цього у виборчі списки включили багато етнічних латишів, а офіційним кандидатом у прем’єри від партії став екс-міністр економіки Вячеслав Домбровський…На перший погляд, ця стратегія "Злагоди" не принесла результатів і навіть відвернула від партії деяких виборців-росіян. Останні забезпечили збільшення рейтингу радикальнішого та відверто пропутінського "Русского союза Латвии". Хоча ця сила і не пройшла до Сейму, її підтримка зросла з 1,6% до 3,2%», – пояснюється в матеріалі «Європейської правди».

Сайт 112.ua спершу також дав новину про екзитполи без бекграунду щодо результатів Saskana на парламентських виборах у попередні роки, проте сьогодні, 8 жовтня, опублікував розлогу статтю Георгія Кухалейшвілі, в якій детально розповідається про цю партію. 

Про те, що інша політсила – «Російський союз Латвії», яка, за даними латвійських спецслужб, пов'язана з Кремлем і отримує фінансування від Міністерства закордонних справ РФ, не ввійшла в парламент, розповіли тільки деякі медіа, наприклад, «The Бабель» та «Європейська правда».

Ці видання, а також Tsn.ua, «Цензор.нет», УНІАН, 24tv.ua та ще кілька ЗМІ повідомили, що незважаючи на перемогу, Saskana залишиться в опозиції. Адже інші шість політсил, які подолали п'ятивідсотковий бар'єр і потрапили у Сейм Латвії, відмовилися від співпраці з нею.

У програмі партії, опублікованій на її сайті, про Росію йдеться лише в одному реченні: «Створимо хороші, засновані на взаємній довірі стосунки з Росією та іншими країнами СНД».

«У партії “Saskana” в Сеймі буде традиційно найбільша фракція (23 депутати), вона знову перемогла на виборах, але з найнижчим за весь час результатом – за неї віддали свої голоси 19,8% виборців», – пояснюється в сьогоднішньому матеріалі латвійського мовника LSM.lv.

Тож насправді латвійська політсила, яка в минулі роки декларувала прихильність до Росії, на цьогорічних виборах намагалася позбутися від такого позиціонування. Крім того, партія, хоча й стала лідером за кількістю голосів, отримала менше підтримки громадян, ніж на двох попередніх парламентських виборах. А новини українських інтернет-видань із гучними заголовками й без відповідного контексту могли сформувати в читача хибне уявлення про політичні вподобання латвійців.

Нагадаємо, минулого тижня одна з найбільших газет Польщі Rzeczpospolita оприлюднила інтерв’ю одного з керівників організації «Донецька народна республіка», представника окупаційної влади в ОРДО Дениса Пушиліна. У матеріалі не була подана позиція української сторони, не згадувалося про докази присутності на Донбасі російських військових і техніки, не подано ширшого контексту, який забезпечує повноту та збалансованість викладеної інформації.