Якісне висвітлення теми внутрішньо переміщених осіб лишається непростим завданням для українських ЗМІ. З одного боку, у медіа поменшало матеріалів із мовою ворожнечі, спробами дискримінації й прагненням до сенсаційності, та водночас бракує матеріалів про переселенців, зокрема аналітичного й розслідувального характеру. Про це свідчать результати моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснили Асоціація «Спільний простір» і MEMO 98. 

Презентація та обговорення результатів третьої хвилі відбулася 14 липня в Києві. Моніторинг є частиною проекту «Голос місцевих ЗМІ», який фінансує Європейський Союз, а виконує медіаконсорціум під керівництвом Фундації Томсон.

До вибірки увійшло загалом 203 ЗМІ (50 телеканалів, 66 друкованих ЗМІ та 87 онлайн-ресурсів) із 24 областей України. Один із висновків моніторингу - у більшості публікацій журналісти тільки  відображали поточну ситуацію з ВПО, не ініціюючи глибшу публічну дискусію про те, як розв’язувати проблеми вимушених переселенців у конкретному регіоні. Консультант моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір» Олександр Чекмишев зазначив, що серед позитивних змін третьої хвилі - зростання кількості історій, які розкривають людські аспекти проблем переселенців, зменшення кількості матеріалів про так званих несправжніх переселенців, або «пенсійних туристів». ЗМІ переважно застосовували коректну мову й термінологію стосовно ВПО, однак зафіксовано небагато випадків, коли на позначення ВПО використовували поняття «біженці» (докладніші дані моніторингу – у звіті).

Моніторинг відбувався з 1-го по 14 червня 2016 року (друга хвиля  – з 15-го по 28 лютого 2016 року).  Якщо порівнювати кількісні  дані, то можна сказати, що під час третьої хвилі обсяг висвітлення теми вимушених переселенців на телебаченні зріс. Наприклад, під час другої хвилі телеканали, які потрапили до вибірки моніторингу, загалом присвятили приблизно 3,6 години висвітленню ВПО. Під час третьої хвилі загальний хронометраж інформаційного ефіру про ВПО становив майже чотири години. Це 1,7% від загального хронометражу тривалістю 222 години новинового контенту, що становить понад 16 хвилин щоденно для всіх 50 телеканалів.

«Але варто відзначити, що переважно це були сюжети про дії влади, тобто увага в третій хвилі зросла через висвітлення теми соціальної допомоги переселенцям, - підкреслила Леся Ярошенко з Асоціації «Спільний простір». – У матеріалах фіксуємо велику кількість цитувань заяв представників держорганів та прес-релізів». Позицію держави водночас транслюють пасивно та некритично.

Леся Ярошенко,  Асоціація «Спільний простір»

Невелику увагу ЗМІ до теми ВПО фіксували раніше й моніторинги ГО «Детектор медіа». Наприклад, моніторинг висвітлення груп, дотичних до конфлікту, засвідчив, що вимушено переміщених осіб ігнорують центральні канали: про них згадують лише в 1% новинових повідомлень. На регіональних телеканалах їм приділяють більше уваги: 3% повідомлень.

 «Тож фактично маємо ситуацію замовчування теми, а на фоні такого інформаційного дефіциту трапляються окремі випадки мови ворожнечі, які підтримують негативні стереотипи, - сказав Роман Шутов, програмний директор ГО «Детектор медіа». – Дослідження редакційних практик засвідчило відсутність чітко артикульованих або хоча б проговорених на рівні редакцій правил, як висвітлювати проблеми переселенців». Опитування журналістів показало, що часто недостатня увага з боку медіа пов’язана з браком інформаційних приводів, нерозумінням, які аспекти теми важливі. «Українські ЗМІ часто сприймають переселенців як пасивну групу, мовляв, вони переїхали, їм погано живеться, і на цьому все: з ними нічого не відбувається», - додав пан Шутов.

Світлана Закревська, Роман Шутов, Сергій Штурхецький

Перешкодою до створення сюжетів чи публікацій про ВПО може бути їхня неконтактність, як розповідали самі журналісти.  «Під час нашого проекту “Голос місцевих ЗМІ” ми постійно домовляємося про інтерв’ю з переселенцями, і треба сказати, що нам було дуже складно організовувати найперші тренінги та зустрічі. Коли ми казали, що прийде група журналістів, то майже відразу вони клали слухавку, - розповіла Олена Садовнік, координатор цього проекту. - І лише згодом, коли з’явилась онлайн-платформа, де було завантажено медіапродукти з наших тренінгів, нам почали вірити. Можна зробити висновок, що недовіра до медіа є бар’єром для висвітлення таких тем».

Олена Садовнік, координатор проекту «Голос місцевих ЗМІ»

Журналісти часто не вникають у складність психологічного стану переселенців, і цим також можна пояснити небажання людей давати інтерв’ю. Про це повідомив Дмитро Грузинський, редактор суспільно-політичних проектів на «UA: Перший», зокрема серії документальних фільмів «Переселенці»: «Частина із цих людей перебуває в стані  посттравматичного розладу чи сильного стресу, журналісти не розуміють цього, що треба перед інтерв’ю підготуватися з психологом, які питання можна ставити, а які ні, як планувати бесіду».

Дмитро Грузинський, редактор суспільно-політичних проектів на «UA: Перший»

Пан Грузинський також наголосив, що, як показав досвід програми «Переселенці», автори сюжетів мають вивчити зв’язки людини: чи не завдасть їй шкоди опублікований матеріал. «Іще один момент. Медійникам варто вивчати юридичні аспекти, які стосуються ВПО, - сказав Дмитро Грузинський. - Більше комунікувати тему присутності чи відсутності державної політики, – у медіа ця тема слабко представлена. Журналісти не звертаються до посадовців, зокрема в органи місцевої влади, не питають, що було зроблено».

«Переселенців продовжують стигматизувати. У мене створюється думка, чи не надто міжнародні структури сконцентровані на моніторингах, можливо, час переходити до практичних дій, - зазначила учасниця обговорення Світлана Закревська, президент ГО «Альянс». -  Не знайшло відображення в моніторингах те, що основним стигматизувальним елементом стосовно переселенців є органи влади різного рівня. В усіх програмах бракує роботи з органами влади: маю на увазі послідовне відстоювання інтересів переселенців». Пані Закревська наголосила, що самі переселенці потребують передусім правдивого висвітлення ситуації, яка склалася з правами людини: «Нині на державному рівні відкрито порушують ці права, і тут якраз ЗМІ можуть мати вплив». 

Цю ж думку висловила Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи: «Якщо вести мову про жителів Криму, то права людини порушують не лише через російську агресію, а й з боку держави теж, насамперед це дискримінація. У матеріалах про переселенців важливо приділяти увагу діяльності місцевих чиновників. З їхнього боку часто наявне ставлення до переселенців із Криму не як до громадян України: чиновники вважають їх громадянами Росії та відмовляють у послугах, на які вони мають право». Пані Скрипник зазначила, що так звана блокада Криму призвела до негативних наслідків в інформаційному просторі. Зокрема, це поява  нових стереотипів стосовно кримчан, мова ворожнечі стосовно тих, що не підтримують блокаду.

Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи

Ольга Скрипник наголосила, що журналістам варто розкривати питання, чому люди переїхали: «Якщо проаналізувати ці причини, можна багато зрозуміти про їхні настрої й побачити, що це справді українські громадяни». Крім того, журналісти, висвітлюючи тему переселенців і спілкуючись із ними, мають давати переселенцям контакти правозахисних організацій.

В обговоренні взяла участь Еміне Джапарова, перша заступниця міністра інформаційної політики, яка сама є переселенкою з Криму: «Ми не формуємо інформаційне поле, ми створюємо умови для формування об’єктивного та незалежного інформаційного поля. Ми долучилися до роботи в напрямку переселенців: більше як півроку тому почали розробляти концепцію інформаційної інтеграції ВПО, під час підготовки документа було проведено кілька досліджень, фокус-груп». Пані Джапарова повідомила, що презентація документа відбудеться в серпні. Він матиме практичне спрямування, у ньому міститиметься словник термінології й буде написано комунікаційні завдання, серед яких - інтеграція переселенців, стимулювання їх бути дієвими й «брати життя у свої руки»; подолання стереотипів; формування нового обличчя переселенців, аби їх сприймали не як загрозу, а як ресурс. «Також буде створено великий інформаційний портал, щоб людина, яка перебуває в скрутних умовах, могла зайти на нього й дістати відповіді на питання, побачити, які в неї можуть бути можливості за місцем нового життя», - сказала пані Джапарова.

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра інформаційної політики

Нагадаємо, що «Голос місцевих ЗМІ: професійні стандарти та етичні норми у висвітленні конфліктів» — це півторарічний проект, спрямований на підтримку регіональних медіа. Головна складова роботи –  це продакшн-тренінги, під час яких журналісти планують, знімають та монтують відеосюжети в режимі реального часу, а тренерами є закордонні експерти з фундації Thomson. На сайті проекту є частина відзнятих відео, також він має на меті сформувати професійну мережу журналістів, яка матиме необмежений доступ до відзнятих відеоматеріалів, фото та іншої інформації про інтеграцію переселенців і життя більш як 30 громад, які їх прийняли.

 Фото: «Голос місцевих ЗМІ»