Усього премії вручили у 21 номінації: переможці у двадцяти з них отримали грошову винагороду в ромірі 10 000 доларів, переможець в останній, найпрестижнішій - «За служіння суспільству» - золоту медаль. 

Так, цього року єдину золоту медаль Пулітцерівської премії отримала команда журналістів Associated Press за розслідування про те, як у Південно-Східній Азії (Таїланді та Індонезії) використовується підневільна праці задля вилову та поставки риби та морепродуктів на столи американських споживачів. 

Цьогорічне досягнення стало вже 52-ю Пулітцерівської премією на рахунку AP.

Нагородою «За сенсаційний репортаж» відзначили журналістів Los Angeles Times за висвітлення вбивств у Сан-Бернардіно.

За видатне розслідування нагородили журналістів Tampa Bay Times Леонору Лапетер Антон (Leonora LaPeter Anton) та Ентоні Корм’єра (Anthony Cormier), а також Майкла Брага (Майкл Брага) з Sarasota Herald-Tribune.

Матеріал «Божевільні. Невидимі. В небезпеці», що став результатом року роботи, розповідає про те, як скорочення бюджетних витрат перетворило психіатричні лікарні одного з найбагатших штатів США - Флориди - в розплідники насилля. 

Лауреатами премії «За бездоганну «пояснювальну» журналістику» стали журналісти Т.Крістіан Міллер (T. Christian Miller) з неприбуткової журналістської корпорації ProPublica, що займається журналістськими розслідуваннями, та Кен Армстронг (Ken Armstrong) із журналістської організації The Marshall Project. Їхня робота «Надзвичайна історія зґвалтування» розкриває історію полювання полювання на серійного ґвалтівника. 

Відзнаку «За висвітлення місцевих новин» отримали Майкл ЛаФорджія (Michael LaForgia), Кара Фіцпатрік (Cara Fitzpatrick) і Ліза Гартнер (Lisa Gartner) з Tampa Bay Times.

«За найліпше розкриття національної теми» нагороду отримали журналісти Washington Post за серію матеріалів про вбивства громадян поліцейськими в США. 

Алісса Рубін (Alissa J. Rubin) з New York Times здобула відзнаку «За міжнародний репортаж» - історію про насилля та утиски жінок в Афганістані. 

Премію «За найкращий коментар» отримав Фарах Штокман (Farah Stockman) з Boston Globe за серію колонок про практику «басінга» в Бостоні (коли дітей однієї етнічної групи возили на спеціальному автобусі в школу іншого району, щоб досягти «расової рівноваги») та його вплив на нинішні расові протиріччя.

Нагороду «За найкращу критику» отримала Емілі Нуссбаум (Emily Nussbaum) за серію телевізійних оглядів.

Газета The Sun стала лауреатом Пулітцерівської премії «За найкращий редакційний матеріал», а саме - за «люті і обурені» вимоги «правди і справедливості» після того, як в одній з виправних установ співробітниками був убитий ув'язнений.

Джек Охман (Jack Ohman) з The Sacramento Bee отримав нагороду в номінації «Найкраща карикатура».

Премію «За сенсаційну новинну фотографію» розділили фотографи Thomson Reuters та New York Times, а саме Мауріціо Ліма (Mauricio Lima), Сергій Пономарьов (Sergey Ponomarev), Тайлер Хікс (Tyler Hicks) та Даніель Еттер (Daniel Etter) за висвітлення кризи біженців у Європі. Роботи переможців можна побачити за посиланням. 

Відзнаку «За найкращий документальний фотопроект» отримала Джесіка Рінальді (Jessica Rinaldi) з Boston Globe за фотоісторію про хлопчика, який «намагається знайти ґрунт під ногами» після насильства з боку тих, кому він довіряв.

Пулітцерівську премію з художньої літератури здобула книга «Співчуваючий» (The Sympathizer), дебютна робота В’єта Тана Нгуєна (Viet Thanh Nguyen). Роман, який нарекли книгою року за версіями New York Times Book Review, Wall Street Journal, Washington Post та багатьох інших видань, розповідає про людину, у якій на тлі війни у В’єтнамі змагаються відданість комуністичній ідеї та вірність товаришам по армії. 

Кращою книгою з історії Сполучених Штатів стала «Випробування Кастера: Життя на рубежі нової Америки» відомого біографа ТіДжея Стайлса (T.J. Stiles), котрий уже отримував Пулітцерівську премію у 2010. Книга розкриває особистість американського кавалериста XIX століття Джорджа Армстронга Кастера, який прославився своєю безстрашністю та байдужістю до втрат, і пропонує інакше поглянути на людину, яка стояла у витоків нової епохи, проте так і не зуміла до неї адаптуватися.

Пулітцерівську премію в номінації «За кращу драму» — одну з семи нагород, що щорічно присуджуються в області «літератури, драматургії та музики», як і очікувалося, отримав автор мюзиклу «Hamilton» — американський композитор, автор текстів, лібретист, репер і актор Лін -Мануель Міранда (Lin-Manuel Miranda).

Нагороду «За найкращу біографію» здобув журналіст New YorkerВільям Фіннеган — за книгу «Варварські дні: серфінг життя» (Barbarian Days: A Surfing Life) - «історію пригод, інтелектуальну автобіографію, соціальну оповідь, роуд-муві в літературі та незвичайне дослідження становлення майстра у суворому та малозрозумілому мистецтві».

Найкращим твором нехудожньої літератури назвали книгу «Чорні прапори. Сходження ІДІЛ» (Black Flags: The Rise of ISIS) Джобі Уорріка (Joby Warrick) про зародження екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Пулітцерівську премію у номінації «Поезія» отримав Пітер Балакян (Peter Balakian) — за поетичну збірку «Ozone Journal» (University of Chicago Press), видану в університеті Чикаго.  Збірка складається з 54 віршів, в яких автор переноситься в сирійську пустелю, де проходять розкопки останків деяких з його предків, жертв Геноциду вірмен, в Манхеттен 90-х, де розмовляє зі смертельно хворим кузеном, а також в Найробі та в індіанські села Нью-Мексико. Динамічна і чуттєва мова книги нагадує про красу і стійкість любові.

Нагадуємо, що минулого року уперше в своїй історії Пулітцерівську премію отримала новинна агенція Bloomberg. The New York Times отримала нагороди у трьох номінаціях.