Однією з найрезонансніших подій червня була пожежа на нафтобазі «БРСМ-Нафта», що у Васильківському районі Київської області. Ця подія поставила безліч питань, у тому числі щодо готовності українських пожежників та служб із надзвичайних ситуацій протистояти таким викликам. Так само ця ситуація поставила питання й перед українськими ЗМІ щодо їхньої готовності професійно й повноцінно висвітлювати надзвичайні ситуації. ГО «Інститут масової інформації» вирішила проаналізувати шість українських інтернет-видань («Українську правду», LB.ua, УНІАН, «Укрінформ», «Лігу» та «Обозреватель») на предмет висвітлення цієї теми.

По-перше, кількість матеріалів про пожежу на нафтобазі була справді великою. За п’ять перших днів пожежі на вказаних веб-сайтах з’явилося більше 520 матеріалів, присвячених цій темі. Найбільшу кількість новин із цієї теми розмістив УНІАН — протягом тижня було оприлюднено 160 новин про пожежу на нафтобазі. 115 новин було розміщено на сайті «Обозреватель», 81 матеріал — на «Укрінформі». «Ліга» розмістила 71 новину. Й, нарешті, 50 і 52 новини розмістили lb.ua та «Українська правда».

Однак кількість — не завжди означає якість. Висвітлення теми пожежі на нафтобазі «БРСМ-Нафта» під Києвом на центральних інтернет-ресурсах здійснювалося здебільшого в описовому форматі:

• На Київщині горить нафтобаза, є потерпілі («Укрінформ»),
• Пожежа на нафтобазі: шестеро вогнеборців отримали опіки, з двома немає зв'язку («Укрінформ»),
• Пожежник зник безвісти на охопленій пожежею нафтобазі (LB.ua),
• Нафтобаза під Києвом знову загорілася («Укрінформ»).

Джерелами інформації у 86–92 % випадків були офіційні державні структури, або ж їхні представники, такі як Державна служба з надзвичайних ситуацій, Санепідемслужба, Міністерство внутрішніх справ, мер Києва Віталій Кличко. Більшість новин були тільки прес-релізами державних структур:

• В Василькове вспыхнула нефтебаза: 4 резервуара с горючим в огне («Обозреватель»),
• Пожежа на нафтобазі на Київщині продовжується, вогнем охоплено 7 резервуарів з паливом (УНІАН),
• Тела погибших при пожаре в Василькове спасателей обгорели до неузнаваемости — ГосЧС («Обозреватель»),
• На нафтобазі під Києвом горить одна ємність — ДСНС («Українська правда»),
• Стали известны имена спасателей, погибших при борьбе с огнем в Василькове («Обозреватель»).

Другим за популярністю джерелом інформації для інтернет-сайтів були персональні сторінки Арсена Авакова у соціальних мережах Twitter та Facebook:

• Пожежа на нафтобазі: шестеро вогнеборців отримали опіки, з двома немає зв'язку («Укрінформ»),
• У результаті вибуху на нафтобазі госпіталізовані 6 пожежників («УНІАН»),
• Аваков каже, що ризик повторного вибуху на нафтобазі мінімальний («Укрінформ»),
• Аваков: під Васильковом повністю вигоріли 4 ємності з нафтопродуктами (УНІАН),
• Причини пожежі на нафтобазі: Аваков дає 90% на халатність («Укрінформ»).

На третьому місці, після офіційних повідомлень та ФБ-коментарів чиновників, велику частину новин на сайтах склали фото- й відеоматеріали очевидців події, викладені в соцмережах. Так, до прикладу, на сайті «Обозреватель» більше третини матеріалів становили відео або фото очевидців із місця події. Через велику кількість відео з жахливими кадрами велетенських стовпів диму та вогнища, причому абсолютно без пояснень і коментарів, складалося враження, що деякі інтернет-ресурси, свідомо чи несвідомо, загострювали ситуацію, чим провокували паніку в суспільстві. Оливи у вогонь підливали й заголовки на кшталт «Пожар под Киевом: паника, смерти и масса вопросов к властям» або «Адский огонь: эксклюзивное видео пожара в Василькове с высоты птичьего полета».

Натомість, на думку журналіста Андрія Гарасима, ситуацію нагнітали радше чиновники, аніж журналісти. «Думаю, що найбільш ситуацію накаляла інформація від чиновників типу Авакова, які в першій же день пожежі поспішили засвідчити, що вона скоро буде локалізована, а цього не сталось. Через брак інформації почали з’являтися сумніви, що влада контролює ситуацію. Я читав “УП” і “Цензор”, не думаю, що там хтось щось накаляв, хоча пост Авакова, що все буде розрулено у перший же день я прочитав там. Я не можу сказати, що в інтернет-ЗМІ хтось щось особливо нагнітав. По-моєму телебачення і газета наганяли паніку набагато більше. Рішення вести пряму трансляцію з місця події були двозначні — когось це певно ще більш занепокоїло», — зазначив журналіст

Досить багато уваги було приділено причинам пожежі:

• БРСМ-Нафта називає однією з версій причин пожежі теракт («Укрінформ»),
• Версія про теракт на нафтобазі не підтверджується — Цеголко («Укрінформ»),
• Бутусов намекнул, что нефтебаза в Василькове взорвалась не случаймо («Обозреватель»),
• Милиция назвала предварительную причину пожара на нефтебазе в Василькове («Обозреватель»).

Проте лише одиниці матеріалів стосувалися безпосередніх наслідків даної надзвичайної ситуації — як для людей безпосередньо, так і для навколишнього середовища в цілому. Але й ці новини не давали чіткої відповіді на запитання, чи небезпечна ситуація для людей, і якщо так — то чим чи для кого вона може стати небезпечною, який радіус небезпечного впливу пожежі.

Новини про небезпеку були суперечливими й однозначно не давали чіткої відповіді на прості, проте вкрай важливі питання.

Так, до прикладу, спочатку мер Києва Віталій Кличко заявляє, що кількість небезпечних речовин у повітрі Києва перевищує допустимі норми, і тут відразу новина: «У Київській ОДА запевняють, що повітря у Васильківському районі — в нормі». Або ж спочатку екологи радять евакуювати людей з Васильківського району:«Экологи советуют срочно эвакуировать людей из зоны пожара под Васильковом», пророкують кислотні дощі («Еколог допускає кислотні дощі через пожежу на нафтобазі»), а тут відразу в іншій новині запевняють: «Киян запевняють, що дітей можна випускати на вулицю».

Ми запитали в пересічних громадян, як, на їхню думку, висвітлювалася пожежа на нафтобазі саме в інтернет-ЗМІ. Зауважимо, що більшість наших респондентів не отримують інформацію з інших типів ЗМІ.

Тетяна Лісайчук, лікар-стоматолог, 37 років:

— Насправді новин на тему пожежі в інтернеті було дуже багато, але головні питання, які варто було б обговорити, залишилися невисвітленими взагалі або їм було приділено значно менше уваги, ніж потрібно було б. Так, як на мене, вкрай мало матеріалів було присвячено саме екологічній складовій. Недостатньо було експертної оцінки, як ця ситуація вплине на навколишнє середовище та здоров’я людей.

Лілія Якимчук, тимчасово не працює, 43 роки:

— Новин було дуже багато, але це не допомагало зрозуміти стан речей, а, навпаки, заважало сформувати чітку картину події. Часто новини навіть на одному ресурсі суперечили одна одній. Мало було хороших аналітичних матеріалів, в яких були би представлені різні експерти.

Євгенія Луценко, в декретній відпустці, 27 років:

— Склалося враження, що інтернет-ЗМІ зробили ставку на видовищність. Безліч відео з різними ракурсами пожежі, жахливі фото з величезними стовпами диму й полум’я, зазвичай подавалися без коментарів і навіювали страх. Натомість повної інформації про причини пожежі та введення слідства не вистачало.

Павло Олійник, режисер, 37 років:

На жаль, при висвітленні однієї з наймасштабніший за останні кілька років пожеж інтернет-ЗМІ ставили більше питань, аніж давали відповідей, бракувало ексклюзивних новин, коментарів від експертів щодо наслідків, а переважну більшість новин становили прес-релізи державних органів.