Таку думку висловили учасники експертного круглого столу «Саморегуляція медіа як альтернатива державному регулюванню в умовах війни», який відбувся сьогодні в НСЖУ. Захід організувала ГО «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США.

У ньому взяли участь юристи, медіаексперти та представники галузевих медіаорганізацій, зокрема, Комісії із журналістської етики, НАМ, Індустріального Телевізійного комітету, які обговорили, чи можливо в Україні виробити єдину політику саморегуляції для усіх гравців медіаринку.

Учасники наголошували, що запровадження закордонних моделей саморегулювання   в Україні проблематичне:  в першу чергу через олігархізоване медіасередовище. Адже більшість телеканалів не є прибутковим бізнесом для своїх власників, а лише засобами політичного впливу, тому порушення стандартів та захист інтересів власника – поширена практика серед журналістів.

Тим не менш, за умови реформування діяльності, Комісія із журналістської етики може уплинути на ситуацію. По-перше, вона має активніше та оперативніше реагувати на скарги громадян, вважає Тетяна Котюжинська, головний юрист-консультант НСЖУ. Розгляд скарг та засідання Комісії мають бути публічними – це сприятиме поінформованості громадськості та збільшить довіру до органу.

Таке порушення журналістських стандартів як відсутність балансу важко зафіксувати у законах, пояснює пані Котюжинська:  «Оскільки законодавчо це  важко закріпити, цільовою аудиторією Комісії мають бути не юристи, а піарники. Критика має зачіпати – а це не юридичний механізм, а піарний. Крім того, має значення кількість прийнятих рішень Комісії щодо певного ЗМІ: якщо оприлюднити 100 рішень про новини ТСН чи СТБ, то вони будуть змушені якось реагувати на це і вживати заходів».

Тетяна Лебедєва, почесний керівник НАМ, зазначила, що до цього моменту Комісія із журналістської етики дуже мало інформувала ЗМІ, зокрема телемовників, про принципи своєї роботи. На думку пані Лебедєвої, на основі розглянутих випадків, Комісії потрібно створювати кейси, роз’яснювати їх, а не просто публікувати рішення на сайті.   

Крім того, необхідно щоб у випадках порушення стандартів був осуд громадськості. Як підкреслив Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, доки є запит на такий контент, який пропонує газета «Вести», до тих пір видання й будуть порушувати стандарти та маніпулювати. Тому підвищення медіаграмотності аудиторії, її здатності  розрізняти якісну й неякісну інформацію – ще одне завдання, яке потрібно вирішувати на шляху до становлення системи саморегуляції.

Експерти наголошували, що органам саморегуляції критично важлива інституційна підтримка. Оскільки швидкий розгляд скарг не можна здійснити, якщо в організації не працюють штатні співробітники, які могли б щодня приділяти цьому час. Тетяна Котюжинська вважає, що саме тут потрібна участь держави – фінансувати 30-50% бюджету організації. Однак втручання держави має бути максимально обмеженим в інших сферах – зокрема у призначеннях складу органу.

Нагадаємо, що 24 квітня було обрано новий склад Комісії з журналістської етики.

Проект здійснюється за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.