Переселенцям бракує «корисних новин» та практичної інформації у медіа – дослідження «Інтерньюз»

Переселенцям бракує «корисних новин» та практичної інформації у медіа – дослідження «Інтерньюз»

14:59,
19 Лютого 2015
3846

Переселенцям бракує «корисних новин» та практичної інформації у медіа – дослідження «Інтерньюз»

14:59,
19 Лютого 2015
3846
Переселенцям бракує «корисних новин» та практичної інформації у медіа – дослідження «Інтерньюз»
Переселенцям бракує «корисних новин» та практичної інформації у медіа – дослідження «Інтерньюз»
Опитування внутрішньо переміщених осіб свідчить, що їх основні інформаційні потреби не задовольняються.

Такими є результати звіту з оцінки потреб вимушених переселенців та приймаючих громад в східній Україні «У пастці пропагандистської війни. Покинуті. Розчаровані. Затавровані». Дослідження здійснила міжнародна організація «Інтерньюз» у період з 20 по 30 січня.

 Команда дослідників провела  50 інтерв’ю з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та представниками місцевих волонтерських груп, громадських організацій у семи містах східної України (Слов’янську, Дружківці, Краматорську, Святогірську, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі) та Києві.

Сьогодні відбулась презентація результатів дослідження. «У ході опитування ми хотіли з’ясувати, як відбувається комунікація з внутрішньо переміщеними особами – чи відчувають вони, що держава робить для них все необхідне, чи знають про допомогу міжнародних громадських організацій», - сказав Вейн Шарп, директор Українського медійного проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк.

Опитування засвідчило, що переселенці перебувають у стані шоку та травми та почуваються покинутими державою. Щодо інформаційних потреб, то їм бракує найнеобхіднішої інформації – хто, де та як може одержати гуманітарну допомогу, бракує відомостей щодо пошуку зниклих осіб. Цей тип інформації в міжнародних медіа називають «news for use» - новини для користування.

«Природньо, що зараз медіа сконцентрувались на новинах про війну, однак при  цьому бракує інформації про людей, які постраждали через війну, про те, як вони виживають», - наголосив Вейн Шарп.

 «Перебуваючи у комфортному Києві, важко осягнути  весь вимір трагедії на сході. І лише коли потрапляєш у прифронтові міста, спілкуєшся з людьми, які змушені були залишити свої домівки, розумієш їх проблеми», - сказав Віталій Мороз, керівник департаменту новітніх медій, Інтерньюз-Україна, один з авторів звіту.

Він додав, що українським журналістам бракує навичок підготовки репортажів на тему гуманітарної кризи, в той час  як зараз  необхідно належним чином роз’яснювати її масштаби та потреби у соціальних витратах. Як зазначено у звіті, ЗМІ «фокусуються на “патріотичних” передовицях, замість гуманітарної ситуації».

Як свідчать результати опитування, основними джерелами інформації для внутрішньо переміщених осіб є «інформація з вуст в вуста», мобільні телефони (дзвінки друзям та родичам, на гарячі лінії місцевих груп),  місцеві волонтерські групи та церкви, в меншій мірі національні телеканали. Спілкування з переселенцями показало, що довіра до медіа є низькою, опитані заявляли, що «ЗМІ не показують, що насправді відбувається на місцях».

Для осіб, які  перебувають на непідконтрольних владі територіях, джерела інформації схожі - інформація з вуст у вуста, мобільні телефони та соцмережі, до них додаються російські ЗМІ.

За результатами звіту, «Інтерньюз» рекомендує встановлювати тісну взаємодію між державними інституціями та гуманітарними організаціями , волонтерськими групами і місцевими медіа на сході та півдні країни. У звіті пропонується покрокова дорожня карта для донорських структур і державних установ у вирішенні гуманітарних конфліктів. Повну версію звіту можна завантажити тут.

Нагадаємо, що 18 лютого відбулась презентація  моніторингу інформаційного простору східних областей, який здійснили експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Вони зазначили, що у держави відсутня інформаційна стратегія,  в тому числі на окупованих територіях, а кроки таких відомств як РНБО, Нацради, Держкотелерадіо та новоствореного Міністерства інформаційної політики є безсистемними та неефективними. Експерти запропонували скористатись міжнародним досвідом, щоб донести інформацію до жителів окупованих територій.

 

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду