Кількість учасників будь-якої масової політичної акції – величина настільки ж знакова (адже засвідчує масовість і серйозність тих ідей, вимог і закликів, які лунають на акції), наскільки й відносна. Хоча б тому відносна, що не може бути сталою, адже люди весь час вільно приходять і відходять. В Україні чисельність акцій протесту (підтримки) традиційно є предметом маніпуляцій.

Так, під час Помаранчевої революції російські та прокучмівські українські засоби масової інформації весь час намагалися показати «спорожнілий Майдан», переконати аудиторію, що мітинг є малолюдним. Натомість помаранчеві ЗМІ весь час перебільшували кількість учасників мітингу на Майдані, часом доводячи її до абсолютно фантастичного мільйона осіб – на порядок більше, ніж центральна площа Києва може вмістити в принципі. Відтоді, порівнюючи оцінки провладних та опозиційних ЗМІ, завжди бачимо різницю в декілька разів – наприклад, під час акцій протесту проти «харківських угод» перші говорили про дві, другі – про п’ятнадцять тисяч учасників.

Насправді існують досить точні методики визначення кількості учасників масових акцій, уже багато десятиліть використовувані правоохоронцями. Ці методики відомі також багатьом журналістам, особливо тим, хто часто працює «в полі». Та значно частіше бачимо оцінки, продиктовані політичною доцільністю.

Після акції на захист української мови, що відбулася 4 жовтня під стінами Верховної Ради та являла собою протест проти ініціативи представників парламентської коаліції розширити права російської мови (законопроект «Про регіональні мови та мови меншин»), блогер і журналіст Богдан Логвиненко порівняв дані щодо кількості учасників мітингу, оприлюднені різними ЗМІ. Оцінки різнилися на два порядки – від 50–100 (російські, проросійські ЗМІ та ті, хто передрукував інформацію в них) до 2000–2500. Тим часом завдяки фото, опублікованим журналісткою Оленою Білозерською, можна пересвідчитись, що учасників було не менше півтисячі, простим методом «перерахунку голів». Сама Олена оцінює чисельність мітингу в тисячу осіб.

З газетами ситуація приблизно така сама, хоча до здачі номера у друк вони мали трохи часу, щоби з’ясувати правду. «Около 200 сторонников "Нашей Украины" пикетируют Раду с требованием не принимать законопроект о языках», – повідомила газета «Сегодня» явно неправдиву інформацію: по-перше, щодо чисельності учасників, по-друге, щодо їхньої належності до прихильників «Нашої України». Остання вигадка вочевидь покликана скомпрометувати акцію, яка насправді пройшла без прапорів політичних сил і була ініційована не політиками, а громадськими організаціями. Газета «КоммерсантЪ», не афілійована з жодною політичною силою, дає іншу оцінку – 500. Газета Kyiv Post – 1000. Газета БЮТ «Вечірні вісті» використовує більш обтічне формулювання: від початку, мовляв, учасників було близько 200, а згодом «почали приєднуватися перехожі». Зрештою, не можна виключати, що деякі занижені оцінки кількості учасників мітингу пов’язані з тим, що людей перерахували на самому початку акції, коли більшість іще не встигла зібратися.

Державний Перший національний телеканал мітингу не побачив узагалі. Разом із ним – «1+1», «Інтер» (який натомість помітив акцію протесту студентів проти платних послуг у вищих навчальних закладах), ICTV і ТРК «Україна». Важливішим за мітинг перед ВР на захист української мови виявилося навіть відзначення Дня захисту тварин.

На СТБ вийшов сюжет авторства Наталії Соколенко, учасниці руху «Стоп цензурі!». Оцінки чисельності мітингу в ньому немає – автор обмежилася демонстрацією промовистих кадрів. Це також не ідеальний підхід, адже будь-яка група людей, знята з різних ракурсів, може видаватися більш чи менш чисельною.

Сюжет для новин 5-го каналу підготував Роман Сухан. Тут є оцінка чисельності – «кілька сотень активістів».

У новинах Нового каналу обмежилися стислим повідомленням, у якому також не було оцінок щодо кількості мітингувальників, а синхрон учасника акції Сергія Архипчука було врівноважено прямою мовою голови фракції Партії регіонів Сергія Єфремова, який підтвердив, що законопроект – поки що не поставлений на порядок денний через побоювання ПР не набрати достатньої кількості голосів – таки буде розглянуто в парламенті. Повідомили про мітинг також у новинах ТОНІСа.

Отже, маємо черговий «дивний збіг»: провладні газети, інформагенції та сайти применшили кількість учасників акції протесту проти дій влади, а лояльні до влади телеканали взагалі про неї не повідомили. Це досить типова ситуація. Свідомо чи мимоволі маніпулюючи кількістю мітингувальників, ЗМІ впливають на громадську думку щодо гасел, ідей та організаторів цих мітингів. Тому, переглядаючи українські новини про ті чи інші масові акції, слід завжди критично сприймати наведені в них числа, порівнювати різні джерела й шукати свідчень очевидців, перш ніж ви зробите висновки щодо популярності тієї чи іншої ідеї з кількості її прихильників, які не полінувалися вийти на мітинг протесту.

Фото: http://bilozerska.livejournal.com/312949.html