Українці, росіяни та євреї найчастіше ставали об’єктами «мови ворожнечі» у кримській пресі
Українці, росіяни та євреї найчастіше ставали об’єктами «мови ворожнечі» у кримській пресі
Експерти ГО «Євпаторійський центр регіонального розвитку» у рамках реалізації проекту «Кримські ЗМІ. Мова ворожнечі» протягом грудня 2010 року проаналізували матеріали 29 загальнокримських і місцевих друкованих видань.
Порівняно з жовтнем та листопадом, застосування «мови ворожнечі» як інструменту розпалювання міжнаціональних конфліктів та нетолерантного ставлення до представників інших етнічних груп, на шпальтах кримських мас-медіа значно зменшилось.
Cеред матеріалів друкованих ЗМІ були зафіксовані 25 таких випадків використання «мови ворожнечі» у статтях, висловлюваннях, інформаційних повідомленнях і анекдотах, що розподілилися за ставленням суб’єктів (авторів) до неї наступним чином: підтримка – 19 (76%); засудження – 6 (24%).
Показово, що з боку суб’єктів «мови ворожнечі» (у грудні це в основному були журналісти та редакції – 73,08%) зріс рівень її засудження. Найчастіше об’єктами «мови ворожнечі» у друкованих виданнях Криму наприкінці 2010-го ставали: українці – 40,74%; росіяни – 11,11%; євреї – 14,81%.
Найпоширенішими видами у грудні були наступні:
- звинувачення тієї чи іншої етнічної групи чи її представників у націоналізмі, шовінізмі або екстремізмі – 32,26%;
- звинувачення тієї чи іншої етнічної групи або її представників у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, ксенофобії – 12,9%;
- згадка етнічної групи або її представників як таких у принизливому чи образливому контексті (або просто при згадці етноніма) – 12,9%.
Частіше за інші друковані ЗМІ півострова використовували й підтримували «мову ворожнечі» у своїх грудневих матеріалах: газета «Крымское время» ‑ вісім разів; «Комсомольская правда в Украине – Крым» ‑ чотири рази (з них засудження одне);«Къырым» ‑ чотири рази (з них засудження одне).
Проект «Кримські ЗМІ. Мова ворожнечі» упроваджується ГО «Євпаторійський центр регіонального розвитку» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
«Медіаграмотність»