Obserwatorium Wolności Mediów, громадська організація, афілійована з польським Гельсінським фондом із прав людини, звернулася до Асоціації польських журналістів із закликом зробити щось із Радою з медіаетики, яка не виконує своїх функцій. На думку правозахисників, польський аналог нашої Комісії з журналістської етики не реагує на порушення професійної етики у медіа.

«З огляду на брак реальних дій Ради з медіаетики, спрямованих на покращення стандартів журналістської роботи і дотримання професійної етики, ми закликаємо до реформування цієї інституції. Звітно-виборна конференція Асоціації польських журналістів, що відбудеться незабаром, є вдалою нагодою для цього», - йдеться в листі. Головне зауваження до роботи етичної ради полягає в тому, що вона не виявляє активної реакції на такі порушення прав людини, як, приміром, демонстрація на телебаченні неповнолітніх правопорушників із зазначенням імен та прізвищ.

У Гельсінському фонді з прав людини пропонують декілька варіантів вирішення проблеми бездіяльності етичної ради. «Слід вирішити, чи потрібна нам надалі така рада, чи її краще реформувати за зразком аналогічних органів в інших країнах, - йдеться в листі. – Наприклад, Норвезької ради преси, створеної у 1910 році Норвезьким товариством журналістів і Норвезькою палатою видавців преси. Ця організація керується етичним кодексом, ухваленим 1937 року й відтоді багато разів оновленим. Цей кодекс, що має широке визнання серед журналістів, регламентує не тільки професійні стандарти, але й гарантії незалежності ЗМІ. Норвезька рада преси обирає сімох членів етичної комісії – двох видавців, двох журналістів і трьох представників інших професійних сфер. Такий мішаний склад гарантує незалежність і професіоналізм у розгляді скарг на неетичні дії медіа».

Іншим варіантом вирішення проблем із порушенням професійної етики у ЗМІ, на думку авторів звернення, є просування ідеї саморегуляції всередині редакцій. Така система багато років існує у Великій Британії, де в межах наглядових рад працюють етичні комісії.

«Медіаграмотність»