Індійський уряд критикує медіа за джинсу
Індійський уряд виступив із критикою явища «платних новин», себто, по-нашому, джинси. Як повідомляє The Guardian, заяву щодо неприпустимості ситуації, коли газети чи телерадіомовники отримують гроші за позитивні публікації про політиків, компанії або знаменитостей, зробила міністр телерадіомовлення Індії Амбіка Соні.
За її словами, така практика дискредитує новини та суперечить декларованим принципам демократичності медіа. Кілька місяців тому Індійська рада з преси (Press Council of India) випустила звіт, у якому йшлося про поширену практику платні за позитивні публікації, особливо під час виборчих кампаній.
У звітові індійська джинса змальована як «складне явище», що виявляється, окрім прямих грошових виплат, у різноманітних подарунках, оплачених поїздок Індією та закордон та різних формах матеріальної вигоди. Сюди також належать «приватні угоди», що передбачають обмін акціями між медійними та немедійними компаніями, умовою якого є надання рекламних послуг та прихильне висвітлення. Багато індійських політиків платили газетам за хвалебні публікації протягом виборчої кампанії 2009 року.
Газета Sunday Times провела розслідування, зателефонувавши до індійської компанії Medianet, яку звинувачують у публікації замовних матеріалів. Засновником цього холдингу є компанія Bennett, Coleman and Co, до його складу входить низка газет, зокрема The Times of India. Представившись піар-агентом компанії, зацікавленої у висвітленні вечірки в одному з торгівельних центрів Делі, журналіст газети отримав пропозицію придбати рекламні площі в газетах Delhi Times та The Times of India за ціною близько 43 долари США за квадратний сантиметр на першій шпальті та 25 доларів у середині. Рекламу пропонували подати як звичайну новину. Також у компанії підтвердили, що один із нещодавніх матеріалів був оплаченим.
Натомість топ-менеджер The Times of India Раві Дарівал заявив: «У жодному з наших головних видань немає замовних новин. Ми маємо рекламні та промоційні пропозиції, які в деяких випадках передбачають платні статті».
«Медіаграмотність»