ms.detector.media
05.04.2011 00:00
Мільйони електронних адрес потрапили до рук спамерів
Хакерська атака на сервери Epsilon визнана однією з наймасштабніших за останні роки. Далі буде?

Спамери знову піднімають голову після кількамісячного періоду зниження активності. Після масованої хакерської атаки на бази даних користувачів великих компаній мільйони електронних адрес опинились у руках продавців віагри і тому подібного непотребу, повідомляє The Daily Telegraph.

 

Серед постраждалих – клієнти банків Barclaycard, JP Morgan Chase та Citigroup, готельної мережі Marriot International, а також онлайн-супермаркету Amazon. Електронні адреси було викрадено 30 березня з серверів американської компанії Epsilon, що надає великим корпораціям послуги з онлайнового маркетингу. Згідно з інформацією слідства, хакерам удалось отримати електронні адреси та імена клієнтів, але не реквізити банківських рахунків чи адреси проживання.

 

Експерти вже назвали цю атаку чи не найбільшою за останні роки. Потенційних жертв уже попередили про можливі наслідки крадіжки мейлів, найімовірнішим із яких є, звісно ж, отримання спаму. Не виключена також можливість  ще однієї, потужнішої атаки з використанням украденої інформації. Деякі компанії, наприклад, магазин рідкісних книжок AbeBooks, що входить до складу Amazon, закликали клієнтів утриматись від надання електронною поштою будь-якої приватної інформації та даних банківських рахунків у відповідь на запити, які можуть надходити від будь-яких, навіть знайомих, адрес.

 

Фішинг (phishing, співзвучно з fishing – риболовля), себто видурювання логінів і паролів клієнтів популярних веб-ресурсів, є дуже поширеним різновидом кіберзлочину. Для цього на крадені адреси клієнтів скеровують запит із пропозицією зайти на певний сайт і ввести там логін і пароль, нібито з метою їх підтвердження. Сайт може виглядати зовні як справжній, але насправді бути підробкою, що викрадає приватну інформацію. Велика кількість адрес користувачів сервісів та компаній також допомагає спамерам зробити їхні повідомлення більш схожими на справжні і змусити адресатів до певної дії – скачування і запуску шкідливої програми в додатку, клікання по гіперпосиланню тощо.

 

«Медіаграмотність»

ms.detector.media