Вперше за двадцять років кількість домогосподарств із телевізорами у Сполучених Штатах Америки зменшилась. Як повідомляє The New York Times, дослідницька компанія Nielsen, яка займається вимірюванням телеаудиторії США, встановила, що приймачі телевізійного сигналу є в 96,7% американських осель, тоді як рік тому цей показник становив 98,9%.

Але не поспішайте пов’язувати цю зміну виключно з наближенням кібермайбутнього. Як пояснюють у Nielsen, однією з причин є бідність (як і під час економічної кризи 1992 року) – після переходу з аналогового ефірного мовлення на цифрове малозабезпечені родини вже не можуть собі дозволити придбати цифровий сет-топ-бокс.  Більшість тих, хто відмовився від телевізора, має сімейний дохід менше 20 тисяч доларів на рік (для Америки це мало), не мають також доступу до інтернету й мешкають у сільській місцевості, куди не доходить якісний цифровий сигнал. Хоча, звісно, серед причин відмови є відсутність потреби в традиційному телебаченні у нового покоління, нерозлучного з інтернетом, та зникнення такої потреби в тих, хто «підсів» на інтернет.

Утім, представники останніх категорій є дуже активними споживачами телевізійного контенту – в онлайні. Тому Nielsen думає над тим, щоб розширити поняття «домогосподарство з телевізором», включивши в нього ті родини, де телеконтент дивляться в інтернеті. Поки що компанія веде переговори щодо цього зі своїми клієнтами.

Попри відмову невеликої частини глядачів від традиційного телеперегляду, загальний обсяг перегляду відео зріс – люди більше схильні поєднувати різні платформи, аніж заміщувати одну іншою. А загалом результати дослідження Nielsen, яка протягом 2010 року опитала близько 50 тисяч американців, підтверджують головний висновок інших досліджень: телебачення залишається найважливішим засобом масової інформації.

«Медіаграмотність»