Ще два роки тому ідея законодавчо відрізати підлітків від інстаграму чи тіктоку виглядала надто радикальною. Сьогодні це глобальний тренд, який набирає обертів швидше за будь-яку іншу інтернет-регуляцію останніх років. Австралія, Британія, Індонезія, Бразилія, десятки країн Європи, а тепер уже і Євросоюз на рівні всього блоку синхронні у своїх рішеннях. Вони намагаються заборонити або суттєво обмежити дітям доступ до соцмереж — Франція першою серед країн ЄС це вже зробила.

Проте перший великий експеримент з обмеження доступу до соцмереж, реалізований владою Австралії, показав, що насправді проблема є складнішою, ніж хотілося б прихильникам заборон. Прийняти закон навіть із жорсткими штрафами недостатньо. Соціальні платформи не встигають запускати обмежувальні функції, діти й підлітки навчились обходити будь-які заборони, а правозахисники переконують, що такі заборони лише шкодять вільному інтернету.

Як тренд на заборону соцмереж дійшов до Брюсселя

На початку липня стало відомо, що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн планує оголосити про намір запровадити загальноєвропейську заборону на користування соцмережами для дітей. Юридичної основи для цієї заборони поки не існує, мінімальний вік для цих обмежень, так само як і механізми його контролю, ще не визначені. Водночас окремі країни ЄС пропонують власні варіанти реалізації таких обмежень — від явної згоди батьків на користування такими сервісами до запровадження технологій підтвердження віку.

Ініціатива фон дер Ляєн у певному розумінні є продовженням ідей окремих країн ЄС щодо заборони соцмереж. Ще у травні 2025-го Франція, Іспанія, Греція та Ірландія об’єднали зусилля, щоб домогтися загальноєвропейської заборони соцмереж для дітей до 15 років. Тоді речник Єврокомісії Томас Реньє відмежувався від цієї ідеї, заявивши, що цією забороною має займатися не Брюссель, а кожна країна ЄС окремо.

Проте уже в травні 2026 року Урсула фон дер Ляєн особисто анонсувала загальноєвропейські правила на саміті з питань штучного інтелекту й дітей у Копенгагені, а в липні підтвердила ці плани, пообіцявши представити законопроєкт, що фіксує цю заборону.

Країни ЄС за віковий social-media-ценз

Наразі понад 20 країн-членів ЄС уже розглядали чи готували національне законодавство про вікові обмеження. При цьому в різних країнах використовують власні підходи до таких обмежень. Наприклад, Данія пропонує жорстку заборону для дітей до 13 років і згоду батьків для вікової групи 13—15; такої ж логіки, але з іншими віковими межами, дотримуються Італія, Португалія та Люксембург. У Німеччині консерватори канцлера Мерца обговорюють жорстку заборону для дітей до 14 років і «обмежений доступ» через спеціальну підліткову версію для тих, кому 14—16. У схожому напрямку рухається й Греція.

Франція обрала жорстку заборону для дітей до 15 років, Іспанія готує заборону для дітей до 16 років, Австрія, Данія і Словенія ініціюють аналогічні заборони для вікових меж 14, 15 і 15 років відповідно, Італія та Ірландія розглядають пороги 15 і 16 років.

У ЄС не обмежуються лише декларативними заявами. У квітні 2026 року був представлений європейський застосунок для верифікації віку, побудований на технології «нульового розкриття» (zero-knowledge), яка дозволяє підтвердити, що користувач старший за певний вік, не розкриваючи ні дату народження, ні особисті дані.

Використання застосунку залишається добровільним для платформ: ті, хто вирішить не підключатися, повинні довести, що їхні альтернативні механізми верифікації за віком настільки ж ефективні, інакше вони ризикують отримати штрафи та санкції — такі обмеження зафіксовані у європейському Акті про цифрові послуги (DSA). Ця технічна підготовка до запровадження обмежень відбувається на фоні активної перевірки застосування DSA. Так, у квітні 2026 року Єврокомісія попередньо визнала Meta порушницею Акту про цифрові послуги через нездатність заборонити дітям до 13 років користуватися фейсбуком та інстаграмом. А уже на початку липня нове розслідування Єврокомісії показало, що Meta порушила Закон про цифрові послуги (DSA) через дизайн фейсбуку й інстаграму, який викликає залежність у користувачів.

Шлях Великобританії та США

Найгучніший крок серед розвинених демократій зробила Британія: уряд Кіра Стармера анонсував заборону для дітей до 16 років користуватися снепчатом, тіктоком, ютубом, інстаграмом, фейсбуком та іксом — вона запрацює навесні 2027-го. Месенджери на кшталт вотсап під заборону не підпадають, але платформи мусять заблокувати стрими й спілкування з незнайомцями. Британська модель іде далі за австралійську, поширюючись і на ігрові сервіси. Показово, що Стармер вирішив діяти не лише через законодавство, а й через прямий адміністративний тиск: у квітні він скликав представників найбільших американських технологічних компаній — Meta, X, TikTok, Google і Snap, — щоб обговорити з ними, які саме кроки потрібні для захисту дітей в інтернеті вже зараз, не чекаючи набуття закону чинності. Уже в середині липня з’явилися нові британські ініціативи, цього разу вони стосувалися запровадження «комендантської години» в соцмережах для 16—17-річних користувачів. У цей час підлітки не матимуть можливості користуватися соціальними сервісами.

У США просування подібних ідей на федеральному рівні застрягло в Конгресі, тож ініціатива перейшла на рівень штатів. Станом на липень 2026-го щонайменше 20 штатів ухвалили закони, що стосуються доступу неповнолітніх до соцмереж, адиктивних стрічок, «дизайну з урахуванням віку» чи інших вимог онлайн-безпеки. Вірджинія запровадила ліміт в одну годину на день для користувачів до 16 років без батьківської згоди, Небраска обмежила «адиктивні» функції на кшталт нескінченної стрічки й автопрогравання саме для неповнолітніх, а Флорида, Джорджія, Теннессі, Юта, Техас та інші штати вимагають верифікації віку й батьківської згоди в різних варіаціях.

Водночас дедалі успішнішою для регуляторів стає інша стратегія — не прямі вікові заборони, а позови проти платформ через їхній шкідливий дизайн. Верховний суд США відмовився розглядати апеляцію Meta у справі «Meta проти Вермонту», залишивши чинним позов до техногіганта генпрокурорки Чаріті Кларк. Представники штату Вермонт стверджують, що Meta свідомо використала знання про психологічні вразливості підлітків, щоб сформувати залежність від інстаграму, й водночас вводила користувачів в оману щодо безпечності платформи.

Ця справа — лише один епізод скоординованої кампанії 42 генеральних прокурорів штатів проти Meta. У березні 2026-го журі присяжних у справі, поданій генеральною прокуроркою Нью-Мексико, ухвалило рішення про виплату Meta $375 млн штрафів за звинуваченнями в оманливих заявах щодо безпеки платформ і сприянні сексуальній експлуатації дітей. Того ж місяця інше журі в Лос-Анджелесі визнало Meta й Google (Alphabet) винними в недбалому проєктуванні платформ, шкідливих для молоді, й призначило компенсацію в $6 млн 20-річній позивачці.

Іншими словами, американська модель регулювання ділиться на два паралельні треки: спроби прямих вікових заборон гальмуються судами як обмеження свободи слова, тоді як позови про шкідливий дизайн і оманливі практики просуваються значно успішніше — і, можливо, саме вони, а не законодавчі вікові обмеження, стануть головним інструментом тиску на платформи в американському контексті.

Австралія: перша спроба заборони, проте не надто вдала

Австралія першою у світі заборонила соцмережі для дітей до 16 років. Відповідний закон було прийнято ще у 2024 році, він набув чинності 10 грудня 2025 року. Закон стосується Facebook, Instagram, Threads, X, YouTube, Snapchat, Reddit, Kick, Twitch, Bluesky і TikTok. Платформи були змушені видалити дописи юзерів, яким не виповнилося 16 років, і запровадити механізми, які б забороняли реєстрацію цим користувачам. За відсутність «розумних зусиль» щодо блокування неповнолітніх платформам спершу загрожував штраф до 49,5 млн австралійських доларів (близько $35 млн), але у червні цього року уряд подвоїв максимальний штраф для платформ за надання доступу до соцмереж неповнолітнім.

Перші офіційні результати запровадження закону виглядали приголомшливо: до середини грудня 2025-го платформи деактивували чи обмежили близько 4,7 млн дитячих акаунтів, а до березня 2026-го додалося ще понад 300 тисяч блокувань. Проте згодом стало зрозуміло, що масові видалення профілів не означають реальної втрати доступу до них неповнолітніх.

Дослідження, в рамках яких було створено 50 тестових акаунтів для неповнолітніх, показали, що жодна платформа не змогла ідентифікувати та видалити ці профілі. Понад те, деякі акаунти буцімто 16-річних юзерів бачили рекламу молодіжного банкінгу, а один акаунт на X — порнографічний контент.

У British Medical Journal вийшло дослідження, проведене науковцями Університету Ньюкасла. Воно показало, що серед 408 підлітків 12—17 років понад 85% тих, кому менше 16, й далі активно користувалися соцмережами, здебільшого через власні акаунти. Використання лишалося стабільним у 12—13-річних, знизилося в 14—15-річних і зросло серед 16-річних. Дві третини підлітків стикалися з деякими спробами перевірки віку.

Доповідь фонду Molly Rose Foundation деталізує способи обходу заборони: більшість дітей узагалі не мусили обходити заборону, бо їхні акаунти системи аналізу контенту соцмереж просто не виявляли. З тих, хто зберіг доступ, 70% назвали обхід системи обмежень «легким», 46% пройшли повторну перевірку на наявному акаунті, частина попросили друга чи родича зареєструвати акаунт, близько 5% використовували VPN.

Які є проблеми в забороні соцмереж для дітей

Австралійський досвід не лише ініціював хвилю заборон соцмереж для неповнолітніх по всьому світу, але й показав, та й те лише частково, з якими проблемами можуть зустрітися інші країни, які вирішать іти цим шляхом.

Першою з них може стати ефект витіснення або заміни. Закони містять чіткий перелік платформ, для яких встановлюється обмеження для дітей. Проте неповнолітні користувачі можуть обрати інші платформи та мігрувати в Telegram, Roblox, Twitch, BeReal чи ще якісь соціальні онлайн-сервіси. А ще — скористатися технологіями анонімізації, до прикладу, VPN. Австралійські дані про VPN і фейкові акаунти підтверджують, що цей канал обходу вже працює й активно використовується. Експерти попереджають: із посиленням систем вікової верифікації частина користувачів може дедалі частіше переходити до таких способів обходу.

Водночас в експертному середовищі існує сумнів у самій ефективності заборони. Amnesty Tech наполягає: дієвіше не забороняти дітям соцмережі повністю, а захищати всіх користувачів цих сервісів через регулювання даних і кращий дизайн платформ, до прикладу, через обмеження адиктивних механік. Саме про них ідеться в резолюції Європарламенту, в якій сказано, що компанія Meta порушила європейський закон DSA через дизайн її соцмереж, який визнано таким, що викликає залежність. Та й нещодавнє рішення американського суду про те, що Meta та YouTube винні у формуванні залежності, підтримує підхід європейських законотворців.

Навіть попри те, що окремі штати США намагаються регулювати доступ до соцмереж на власному рівні, Американська галузева асоціація NetChoice, яка представляє інтереси великих технологічних компаній, систематично оскаржує в судах ці закони штатів про вікові обмеження та безпеку дітей в інтернеті, посилаючись насамперед на порушення Першої поправки до Конституції США, та блокує один закон за іншим, посилаючись на право дітей на доступ до інформації.

Не меншою проблемою може стати розрив між популярністю ідеї обмежень у суспільстві та її реалізовністю. Опитування міжнародної дослідницької компанії YouGov, проведене перед ухваленням австралійського закону, показало, що цю ідею підтримували 77% австралійців, але навіть її прихильники відзначали складність у перетворенні політичної волі на робочий механізм контролю. Саме тому наразі країни, які лише готують подібні закони, мають шанс поспостерігати, що саме не працює в Австралії, та не повторювати цих помилок.

Почасти на уроках Австралії та нездатності самих платформ боротися з доступом неповнолітніх до соцмереж базується підхід ЄС — Брюссель закладає вікову перевірку на рівні операційної системи через Apple і Google, а також готується до законодавчого визначення «цифрового віку повнолітття» й активного використання застосунку для перевірки віку в мережі.

Що чекає країни, які підуть цим шляхом

Головний висновок з австралійського експерименту — не в тому, що заборони не працюють взагалі, а в тому, що вони не працюють автоматично. Верифікація віку залишається слабким місцем, а мотивовані підлітки, та й самі платформи, яким невигідно ускладнювати власну бізнес-модель, завжди знаходять спосіб обійти будь-які обмеження: від фейкових профілів до VPN, від відвертої брехні про вік до домальованих вусів, які для алгоритму виявляються переконливішими за паспорт.

Це не означає, що тренд на заборону соцмереж для дітей зупиниться — навпаки, регуляторна відповідь на цю проблему ймовірно ставатиме жорсткішою. До прикладу, Великобританія вже пішла далі за Австралію, розширивши заборону на стримінгові й ігрові функції; Данія, Франція та Португалія роблять ставку на державні системи цифрової ідентифікації. А ідея Євросоюзу вбудувати верифікацію віку прямо в операційні системи смартфонів через Apple й Google унеможливить попередні способи обходу заборон, протестовані вигадливими підлітками.

Якщо проаналізувати підходи різних країн світу до таких заборон, то стає очевидно, що наразі існує дві різні ідеології розв’язання цієї проблеми. Перша — це обмеження за віком, яке платформи мусять технічно забезпечити (шлях Австралії, Британії, Данії, Франції, невдовзі, можливо, і всього ЄС). Підхід другий — глобальніший і складніший — обмеження адиктивних механік, прозоріші алгоритми, кращий захист даних. Найбільш імовірно, світ побачить не перемогу однієї моделі, а їх вимушене поєднання — бо жодна технологія верифікації не довела, що витримає тиск мільйонів мотивованих підлітків, а судова практика дедалі очевидніше винагороджує підхід, який атакує архітектуру продукту, а не малює навколо дитини непроникний віковий периметр.

Колаж створений за допомогою Grok