З 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський виступає зі щоденними зверненнями і промовами до українського народу та до міжнародної аудиторії.
Від 24 лютого 2022 до 23 лютого 2026 року у розділі «Звернення» на офіційному порталі президента України опублікували тексти 1754 промов і звернень Володимира Зеленського, які містили 1,1 мільйона слів. Що у середньому становить 621 слів на промову чи звернення.
Публікації діляться на дві групи. До першої належать промови під час офіційних подій чи зустрічей. До другої — звернення, які Володимир Зеленський озвучує у формі відеощоденника. У зверненнях він розповідає, що важливого сталося в Україні за день. Обидва формати, завдяки поширенню в соціальних мережах і підхопленню українськими й закордонними медіа, перетворилися на один із інструментів комунікації влади з суспільством і світом.
Президент в Україні поєднує, за Конституцією, повноваження Верховного Головнокомандувача, призначаючи міністра оборони і міністра закордонних справ. Тобто він тримає в руках ключові важелі як військової, так і зовнішньої політики держави. Саме тому риторика Зеленського відображає не тільки комунікаційну стратегію, а реальні етапи управління державою в умовах повномасштабної війни: від шоку перших годин вторгнення, мобілізацію суспільства й армії — до дипломатичних зусиль, пошуку зброї та формування коаліції партнерів.
Дослідивши використання конкретних слів у текстах промов Президента, ми проаналізували наративи та зміни його риторики щодо війни, миру, перемоги, образу росіян, держав Заходу й інших тем.
Методологія
Для підготовки цього матеріалу ми використали публікації з розділу «Звернення» на офіційному порталі президента України від 24 лютого 2022 до 23 лютого 2026 року. Отримані тексти публікацій ми очистили від пунктуації, розділили кожне звернення на слова. Далі застосовували комп’ютерну модель-частину бібліотеки для компʼютерної обробки української мови від spacy, щоб визначити їхні частини мови. Ті слова, які належали до повнозначних частин мови, перевели у початкові форми, називні відмінки і лемми. Після цього відсортували лише іменники-загальні назви для того, щоб зʼясувати, які з них домінували у зверненнях Володимира Зеленського у різні періоди, та як трансформувалося вживання ключових термінів із найчастіше вживаних у промовах президента України іменників.
Частина з загальних іменників — «день», «рік», «робота», «життя» — у регулярних зверненнях Володимира Зеленського служать для позначення плину часу й інформування про події. Ще частина, як слово «слава», за яким іде слово «Україні», належить до найчастіших привітань зі звернень Володимира Зеленського. Як і формулювання зі словами «дорогі», «українці», «українки». Для поточного аналізу ми не відбирали таких іменників, а працювали ширшими термінами, як «війна», «мир», «перемога», «окупант», «партнер», «відновлення», «сила», «захист», «оборона» тощо.
Мир і війна
Війна у риториці Володимира Зеленського постає не перманентним станом, а епізодом, що обовʼязково закінчиться у майбутньому. А після неї має настати нормальне життя, відновлення й відбудова зруйнованого у співпраці з партнерами.
Форми слова «війна» зустрічаються в 1,3 тисячі звернень Володимира Зеленського з аналізованих 1,7 тисячі. 24 лютого 2022 року президент України тричі вжив це слово, звертаючись до росіян, які у соцмережах пишуть, «що вони проти війни».
Від 24 лютого 2022 року це слово використовується для підрахунку часу після початку повномасштабної агресії Росії проти України та речей, які змінилися чи здобули нові значення після початку повномасштабний воєнних дій як фактора, який впливає на життя суспільства й роботу економіки, зокрема «ланцюжків постачання, перебитих війною» чи загрози продовольчої кризи у світі.
Починаючи з 24 лютого 2022-го, Володимир Зеленський використовує формулювання «війна проти Європи» для пояснення партнерам України, чому вони повинні підтримувати Україну та як саме повинні тиснути на Росію. Рівноцінно партнери у риториці Володимира Зеленського є тими, кому він дякує за підтримку та рішучість або картає за брак допомоги.
«Якщо ви, шановні європейські лідери, шановні світові лідери, лідери вільного світу, нам сьогодні потужно не допоможете, то завтра війна постукає у ваші двері», — зі звернення Володимира Зеленського 24 лютого 2022 року.
Таким чином, уже у перші два дні від початку повномасштабної агресії Росії проти України у промовах і зверненнях Володимира Зеленського сформувався ключовий посил до демократичних держав, що їм необхідно підтримувати Україну, щоб уникнути війни у себе.
Динаміка кількості промов і звернень Зеленського зі словами «війна», «мир» і «перемога». Джерело: Центр досліджень «Детектора медіа» за публікаціями у блоці «Промови та звернення» на сайті president.gov.ua
Слово «війна» Володимир Зеленський також використовує для змалювання воєнних злочинів росіян і загрози «міжнародному порядку», за якими йдуть заклики до інших держав «зробити все, що тільки можуть, щоб зупинити цю війну».
Володимир Зеленський також вживає слово «війна» при поясненні рішень, які є не завжди філігранно відповідними законодавству. Зокрема, у зверненні 1 березня 2022 року Зеленський так пояснював утворення паралельного до Київської міської державної адміністрації органу влади Київської міської військової адміністрації:
«Тому я ухвалив рішення на час війни призначити головою Київської міської військової адміністрації професійного військового. Щоб гарантувати оборону міста… Віталій Кличко залишається мером Києва. У нього буде своя сфера відповідальності. І тепер це буде спільна робота мера та голови військової адміністрації. Після війни повернемо все на свої місця у столиці».
На початку другого місяця після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Зеленський почав використовувати словосполучення «війна на знищення» або подібні.
«Адже війна, яку веде проти нас Росія, — це не просто війна за території чи ресурси. Це війна каральна. Зумовлена прагненням повернути “відступників”, що повстали проти “русского міра”… Для путінського режиму Україна — це єресь. Буквально. А війна проти неї — це війна релігійна. Тож це — війна на знищення. Мета Росії — знищити Україну. Як народу, що живе за власними звичаями. Як політичну націю, що сама обирає цінності. Як суверенну державу, що сама визначає свій шлях…», — ішлося у зверненні Володимира Зеленського від 25 березня 2022 року.
На позначення кінця війни Володимир Зеленський найчастіше вживає терміни «перемога» і «мир». У 2022 і 2023 роках він вживав слово «перемога» як категорію віри чи бажане, чим варто ділитися з партнерами:
«Якщо Бог дасть і ми обов’язково переможемо в цій війні, ми розділимо перемогу з нашими братами й сестрами. Це наша велич. І ваша велич», — казав Володимир Зеленський у зверненні до Сейму Польщі у березні 2022 року.
У зверненнях до громадян України Зеленський говорить про перемогу і мир як те, що українці наближають. Він повʼязує зі словом «перемога» демократичні цінності. І показує на прикладах інших держав, як-от Білорусь, що відсутність підтримки протестів проти недемократичних режимів призводить до збільшення загрози демократіям Європи. Після першого року повномасштабної війни Володимир Зеленський став частіше говорити про перемоги у множині. Як правило, він говорить про успішні військові операції та контрнаступальні дії. Як-от воєнну операцію у Курській області Росії 2024 року.
Перемога у Володимира Зеленського є тим, що має статися з Україною: «Ми маємо перемогти в цій війні», — казав Володимир Зеленський у зверненні 3 квітня 2024 року. Загалом Володимир Зеленський говорив про перемогу у 684 промовах і зверненнях від 24 лютого 2022 до 23 лютого 2026 року, а у 983 — про мир. Часто формулювання про мир і справедливість у Володимира Зеленського обʼєднуються у формулюваннях «мир і справедливість мають перемогти», яке він вжив, наприклад, виступаючи перед парламентом Ірландії 2 грудня 2025 року.
Восени 2024 року у Володимира Зеленського перетворили наближення «перемоги» з категорії, яка стосується невизначеного майбутнього, у план із пʼяти пунктів. Це був один із документів, які стосувалися кроків до зупинки бойових дій і післявоєнного врегулювання, який готували політики та який відкинула Росія.
Після жовтня 2024 року Володимир Зеленський став помітно рідше вживати слово «перемога». Ймовірно, це повʼязано із впливом змін в американській політиці - 4 листопада 2024 року Дональда Трампа переміг на виборах президента США. Після листопада 2024 року Зеленський став вживати слово «перемога» у максимум пʼяти у повідомленнях і зверненнях на місяць. Тоді як пікове значення вживання цього слова у 37 промовах на місяць було у жовтні 2022 року. А на останньому піку вжитку слова «перемога» у жовтні 2024 Зеленський використав це слово у 24 промовах. Проте відтоді не зменшилося вживання слова «мир». Яке за цей час трансформувалось із категорії бажаного, очікуваного і того, у що вірять, на те, про що говорять як про частину роботи українських військових і дипломатів. Що є частиною відміряних Конституцією повноважень президента України.
Про партнерів України
Слова «підтримка» та «партнер» — серед п’ятнадцяти найчастіше вживаних у промовах Зеленського. Хоча, очевидно, частина випадків вживання цих слів належить до внутрішньоукраїнської ситуації, наприклад соціальної підтримки громадян із боку держави, проте частина вжитку цих слів стосується міжнародної підтримки з боку інших держав-партнерів України.
Вживання слова «партнер» є більш-менш стабільним протягом аналізованого часу. Натомість згадування слова «підтримка» поступово зменшується з часом від максимальних значень у 2022 році. У зверненні Зеленського 20 вересня 2025 року можна зустріти приклад звичайного вжитку слів «підтримка» та «партнер» в контексті міжнародної співпраці: «Сьогодні я прийняв вірчі грамоти від послів Німеччини, Норвегії, Чехії. Наші сильні партнери… Я подякував за чітку підтримку України, нашої незалежності, нашого суверенітету». Президент, як правило, вживає слово «партнер» у позитивному ключі, хоча інколи його й супроводжують вимоги щодо посилення тиску на Росію.
Динаміка кількості промов і звернень Зеленського зі словами «партнер», «підтримка», «відновлення», «санкція» та «співпраця». Джерело: Центр досліджень «Детектора медіа» за публікаціями у блоці «Промови та звернення» на сайті president.gov.ua
У вересні-жовтні 2025 року спостерігається новий підйом вживання слова «підтримка». Ймовірно, це пов’язано з інтенсифікацією ударів окупантів по українській енергетиці. Наприклад, 24 жовтня 2025 року у виступі президента України на засіданні лідерів країн Коаліції охочих згадується: «Наша команда ознайомить ваші команди з ключовими заходами для підтримки нашого енергетичного сектору». Також це слово часто вживається в контексті необхідності допомоги постраждалим від обстрілів: «Важливо, щоб в усіх громадах і на обласному рівні максимально підтримували наших людей, і особливо сім’ї з дітьми, літніх людей, тих, хто живе сам. Резерви підтримки мають бути в кожному регіоні».
До інших часто вживаних іменників, які стосуються міжнародної сфери, належить також слово «санкції». Пік його вжитку також припадає на 2022 рік, конкретніше, на його початок, коли запроваджували перші й основні пакети санкцій проти агресора. З травня по жовтень 2025 року спостерігається новий сплеск вживання цього слова. Ймовірно, це пов’язано з обговоренням нових санкцій від США, зокрема відповідного законопроєкту та запроваджених санкцій проти російських нафтових компаній «Роснефть» і «Лукойл». Також у травні 2025 року йшлося про те, щоб оголосити перемир’я на 30 діб і примусити до цього Росію. У зверненні від 7 травня Зеленський казав: «Наша пропозиція припинити удари, припинити вогонь щонайменше на 30 діб залишається в силі… Але саме від Росії світ не бачить відповіді — жодної відповіді, крім нових ударів. Це максимально чітко, очевидно для всіх демонструє, хто джерело війни… Санкції проти Росії за цю війну будуть збільшуватись — і це відчутні санкції».
Держави, які згадуються у текстах звернень і промов Володимира Зеленського від 24 лютого 2022 і до 23 лютого 2026 року та мають понад 100 вживань. Інфографіка «Детектора медіа»
У підрахунку кількості згадок про окремі держави не враховувалися «Україна» та похідні слова, яка, звісно, згадувалася найчастіше (476 497 разів), і «Росія» та похідні, яка згадувалася 157 079 разів. Серед інших держав за частотою згадок у промовах Зеленського лідерство очікувано тримають США з 2862 згадками, що майже вдвічі перевищує кількість другої країни — Польщі (1480 разів). До першої п’ятірки також увійшли Німеччина, Великобританія та Франція. За ними йдуть країни, які надавали Україні значну допомогу — Данія, Канада, Нідерланди. Серед азійських країн найчастіше згадується Японія (324 рази), Китай (255 разів) та Індонезія (105 разів). Китай, зокрема, згадується як у випадках закликів до участі у мирному процесі, так і у звинуваченнях щодо підтримки Росії, захоплення в полон китайських громадян, які були завербовані до російської армії тощо. Також зустрічаються такі близькосхідні країни як Ізраїль (337 разів), Сирія (150 разів), Іран (148 разів) і Саудівська Аравія (145 разів). Іран, як правило, звинувачується у підтримці Росії, постачанні дронів і ракет. Сирія, до повалення режиму Башара Асада у грудні 2024 року, неодноразово також згадувалася у контексті дипломатичної підтримки Росії.
Загалом міжнародна риторика Зеленського протягом 2022—2026 років характеризується стабільним акцентом на партнерстві та вдячності союзникам, зокрема США та європейським державам. Географія згадок держав у промовах відображає структуру міжнародної підтримки України. Домінування США, європейських партнерів (Польщі, Німеччини, Великобританії, Франції) та країн, що надають значну допомогу (Данія, Канада, Нідерланди), підкреслює західний вектор української дипломатії у воєнний час і важливість трансатлантичної солідарності для виживання і перемоги України. Слово «Захід» зустрічається загалом у 147 промовах, комбінація слів «Глобальний Південь» — у 24. У промовах Зеленського помітний розподіл держав на «партнерів», «нейтральних/проблемних гравців» (таких як Китай) і тих, які «підтримують агресора» (Іран, до 2024-го — Сирія). Тенденції вживання ключових слів відображають еволюцію зовнішньої політики України: від риторики про спільну загрозу від Росії для мобілізації міжнародної допомоги у 2022 році до більш прагматичного і наполегливого просування інтересів у 2025—2026 роках, коли акцент зміщується на гарантії безпеки, економічний тиск на Росію та пошук стійких механізмів підтримки в умовах затяжної війни.
Як змінювався образ ворога
Серед найчастіших іменників, якими Володимир Зеленський описує Росію та її збройні сили у своїх промовах і зверненнях, чотири поняття — «окупант», «ворог», «терор» і «агресія» — утворюють семантичну групу слів, що відображають публічний фреймінг війни. Як можна помітити на інфографіці нижче, всі чотири терміни об’єднує спільна закономірність: попри помітні піки у певні критичні моменти, загальна динаміка їхнього вживання від початку повномасштабного вторгнення є нисхідною. Тобто президент України місяць до місяця, рік до року послуговується цими словами у меншій кількості промов щомісяця. Втім, це не свідчить про зміну у сприйнятті ворога, а радше про те, що риторика Зеленського поступово зміщується від пафосного маркування подій війни Росії проти України до більш практичних і управлінських сенсів. Тоді як, умовно, більш дипломатична термінологія дедалі більше резервується для міжнародної аудиторії.
Динаміка кількості промов і звернень Зеленського зі словами «ворог», «окупант», «агресія», «терор». Джерело: Центр досліджень «Детектора медіа» за публікаціями у блоці «Промови та звернення» на сайті president.gov.ua
Найчастіше вживаним серед чотирьох аналізованих понять є «окупант». Пік його вживання припав на березень 2022 року, коли президент вжив це слово у різних зверненнях 52 рази. Це було пов’язано з необхідністю мобілізувати суспільний опір і дати назву тому, що відбувалося у перші тижні після російського вторгнення. Примітно, що «ворог» як поняття у промовах Зеленський завжди використовував рідше від «окупанта». Загалом слово «окупант» зустрічається приблизно удвічі частіше. Це закономірне співвідношення пояснює характер фреймінгу у промовах: фіксуючи дії російської армії насамперед через поняття «окупант», президент робив акцент не просто на образі ворога, а на незаконності самої присутності російських військ на українській території. Тобто на окупації як ключовій правовій і моральній характеристиці дій Росії.
Слово «ворог» у цей самий час служило для опису ситуації на полі бою. У перші дні після вторгнення Зеленський вживав його, наприклад, для повідомлень про просування противника: «На півночі країни ворог повільно просувається в Чернігівській області, але там є кому його тримати. Надійно оборона побудована в Житомирській області. Ворожий десант у Гостомелі блокують, війська отримали наказ на знищення». У такий спосіб «ворог» функціонував паралельно зі словом «росіяни», замінюючи його у зверненнях із чіткою воєнною логікою.
Єдиний момент, коли вживання слів «ворог» і «агресор» у промовах Зеленського стало більш вживаним, ніж «окупант», був у лютому 2023 року. Це збіглося з першою річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це досить символічний виняток, коли у риториці Зеленського акцент змістився від правового фреймінгу окупації до більш узагальненого, ціннісного образу протистояння з Росією: «Дев’ять років тому сусід став агресором. Рік тому агресор став катом, мародером і терористом. Ми не маємо сумніву, що вони понесуть відповідальність. Ми не маємо сумніву в тому, що на нас чекає перемога». Водночас упродовж усіх чотирьох років повномасштабної війни обидва терміни у зверненнях Президента вживалися синонімічно та взаємозамінно, а їхні відносні піки використання збігалися — зокрема під час старту масштабного контрнаступу на початку літа 2023 року. Починаючи з 2024 року вживання обох понять рівномірно знижується, і вони зустрічаються у промовах президента з однаковою частотою.
Своєю окремою семантичною траєкторією у промовах Зеленського рухається поняття «терор» і похідний від нього «тероризм». Абсолютний пік їхнього вживання за чотири роки припав на жовтень 2022 року — момент першого масового ракетно-дронового обстрілу цивільної критичної інфраструктури України. Тоді терор набув у риториці президента змісту: відображення загрози, яку несе систематичне і свідоме знищення енергетичної інфраструктури Росією, руйнування, спрямовані в першу чергу на тил і цивільне населення. Зі звернення Володимира Зеленського до Європейської Ради 20 жовтня 2022 року: «Не змігши використати енергоресурси як зброю, нинішнє керівництво Росії віддало наказ перетворити саму енергосистему на поле бою. Енергосистема України стала очевидною мішенню для російських терористів. Атаками російських крилатих ракет та іранських ударних дронів зруйновано понад третину нашої енергетичної інфраструктури. Російський терор проти наших енергообʼєктів спрямований на те, щоб створити Україні якнайбільше проблем з електрикою й теплом цієї осені та взимку і щоб якнайбільше українців поїхало до ваших країн (держав ЄС). Держава-терорист уже погіршила соціальні умови у ваших країнах, але хоче погіршити ще, провокуючи хвилю переселення».
Відтоді маркування ракетних атак через поняття «терору» стало стійким елементом риторики: Зеленський вживав його щонайменше у п’яти промовах щомісяця, а піки збігалися з черговими масштабними ударами по інфраструктурі — зокрема у жовтні 2023 та квітні 2024 року. У 2025 році єдиними місяцями без вживання цього поняття стали травень і листопад. І це виняток серед усього проаналізованого масиву даних, що стосується понять «окупант», «ворог», «терор» та «агресія» у промовах Зеленського. Із початком опалювального сезону восени 2025 року та черговим раундом руйнівних ударів по енергосистемі слово «терор» повернулося у дев’яти промовах жовтня 2025 року. Таким чином, фреймінг ракетних атак через концепт тероризму є усталеним: він активується синхронно з ескалацією, маркуючи конкретну тактику Росії проти цивільної інфраструктури як терористичну.
Поняття «агресія» й «агресор» вживалися у виступах і зверненнях Зеленського. Якщо «окупант» і «ворог» домінують у зверненнях до внутрішньої аудиторії, то «агресія» є терміном, що найчастіше з’являється у промовах під час закордонних візитів, виступів у парламентах інших держав і на міжнародних майданчиках. Показово, що у таких контекстах Зеленський систематично наголошує, що агресія Росії проти України розпочалася не у лютому 2022 року, а ще у 2014-му з окупацією Криму. «Деякі полонені утримуються Росією на тимчасово окупованій території, на території Росії також іще з 2014 року, коли почалась агресія проти нас, і ми стараємося повернути всіх наших людей», — типовий приклад вживання, зі звернення під час візиту до Греції у листопаді 2025 року. Тематично поняття агресії у міжнародних промовах Зеленського нерозривно пов’язане з закликами до покарання Росії та тиску на неї з боку партнерів. Ця формула постійно відтворюється у різних виступах: «Надзвичайно важливо відстоювати принципи, на яких заснована Європа: що кордони не можна змінювати силою, що воєнні злочинці не можуть уникнути правосуддя і що агресор мусить повністю заплатити за війну, яку він розпочав». Саме поняття «агресор» у риториці Зеленського є не просто іменуванням супротивника, а скоріше правовою й моральною позицією, що обґрунтовує необхідність покарання через санкції, арешт і передачу заморожених російських активів.
Пік вживання слова «агресія» у промовах президента припав на кінець 2022 — початок 2023 року і тривав до старту контрнаступу навесні-влітку 2023-го. Упродовж 2024—2025 років Зеленський вживав це поняття стабільно, щонайменше у семи промовах щомісяця. Проте в другій половині 2025 року відзначається нова тенденція до зростання його частоти. Вона прямо пов’язана зі складним переговорним процесом: піки вживання слова «агресія» збігалися з виступом Президента на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2025 року, чи одним із чергових раундів переговорів між Україною і Росією на Близькому Сході, а також із Давоським економічним форумом і Мюнхенською безпековою конференцією на початку 2026 року. Таким чином, «агресія» як поняття в риториці Зеленського вживається як частина дипломатичних зусиль щодо спільного з партнерами сприйняття Росії, і активується передусім тоді, коли потрібно апелювати до правил міжнародного порядку та мобілізувати партнерів до дій проти Росії.
Безпека й оборона
Серед найчастіших іменників у промовах і зверненнях Володимира Зеленського маркерами обговорення тем національної безпеки є, зокрема, слова «безпека», «захист» і «оборона». Проте у березні, квітні й жовтні 2022 року за частотою вжитку в промовах і зверненнях Володимира Зеленського переважало слово «території». Що можна пояснити ключовими подіями тих місяців: наприкінці березня 2022 року Сили оборони деокупували частини Київської, Чернігівської і Сумської областей. На початку жовтня 2022-го звільнили частину Херсонщини, а на початку листопада — Харківщини. Від серпня 2025 року Володимир Зеленський став частіше вживати слово «території» у контексті територій Росії. Це було наслідком воєнної операції у Курській області Росії. А у 2025 році — розвитку спроможності атакувати обʼєкти за сотні й тисячі кілометрів від кордонів України з Росією.
«Служба (безпеки України, — О.П.) робить цілком справедливо на території агресора у відповідь на всі удари, у відповідь на все російське зло, яке прийшло на нашу землю», — йшлося у зверенні Володимира Зеленського від 28 січня 2026 року.
Динаміка кількості промов і звернень Володимира Зеленського зі словами «захист», «безпека», «оборона», «територія». Джерело: Центр досліджень «Детектора медіа» за публікаціями у блоці «Промови та звернення» на сайті president.gov.ua
Висловлення поваги до територіальної цілісності України й інших держав залишається незмінним у промовах і виступах Володимира Зеленського від кінця лютого 2022 року. У січні-лютому 2025 року Володимир Зеленський, як і в перші дні повномасштабної війни, говорить про території України, жителям яких потрібно допомагати для захисту й відновлення після російських атак. Також Зеленський стало говорить про Росію та Білорусь як держави, з чиїх територій існує загроза Україні й іншим державам Європи, й про те, що Україна поважає територіальну цілісність держав, із представниками яких має справи.
У межах переговорів щодо припинення бойових дій, які ініціювали США з Україною та Росією, Володимир Зеленський говорить про територіальне питання як про «найбільше питання, що потрібно ще попрацювати».
Слово «захист» у риториці Володимира Зеленського найчастіше вживається в двох контекстах: робота з партнерами для посилання захисту України та дії всередині країни для її захисту:
«Готуємось уже й до наступного дипломатичного тижня — будуть зустрічі в Європі, які мають стати для України ще одним внеском у наш захист і в наближення закінчення війни. До обох варіантів подальшого розвитку подій Україна підготується: дипломатія, яку ми забезпечуємо, чи подальша активна оборона, якщо тиску партнерів на Росію виявиться недостатньо. Україна прагне миру. Але сили своєї Україна нікому не віддасть. Я дякую всім, хто працює на нашу державу й хто захищає Україну як себе самого», — зі звернення Володимира Зеленського від 4 січня 2026 року.
У промовах і зверненнях Володимир Зеленський вживає слово «сила» у таких же контекстах, як «безпека», «захист» і «оборона» від кінця лютого до травня 2025 року. Згодом слово «сила» стало переважати ці слова у період від січня 2022 до березня 2023, і від вересня 2023 до березня 2024 року. Термін «сила» у Володимира Зеленського найчастіше звучить у «пафосних» частинах промов і звернень. Ось приклад вживання слова «сила» у зверненні від 22 грудня 2025 року: «Українська сила — це єдність зі світом, і зараз ми досягли найбільшого рівня цієї єдності. Ще ніколи у своїй історії Україна не мала такої підтримки партнерів, як у цей час. Досягти такого рівня було непросто, як непросто й місяць за місяцем утримувати увагу світу до України — попри все. Ми не дали забути про Україну, не дали іншим темам і проблемам перекрити увагу до України. Суспільства партнерів підтримують нас — нашу державу, наш захист, і це вагомо, це дає нам силу захисту».
Слова «сила», «безпека» й «оборона» містяться також у назвах державних формувань, як Сили оборони України, Збройні сили України, Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки України чи міністерство оборони України. Це дещо ускладнює аналіз вжитку цих слів. Адже є випадки, коли на все звернення Володимир Зеленський, наприклад, вживає слово «безпека» лише як частину назви Служби безпеки України. Поза цими ускладненнями термін «безпека» має сталі контексти вжитку. Його Володимир Зеленський вживає, коли говорить про гарантії безпеки України та недопущення повторення збройної агресії проти України у контексті переговорів із Росією і контактах із призначеними ним чиновниками. Також президент стало висловлюється про інтеграцію України у Європейський Союз чи НАТО як «одну з гарантій безпеки для України».
Таким чином у промовах і зверненнях Володимира Зеленського слова, що стосуються безпеки і оборони, частіше служать управлінській логіці як зменшити наслідки російської агресії та не допустити її у майбутньому.
Висновки
Риторика промов і звернень Володимира Зеленського від 24 лютого 2022 року еволюціонувала від гострої мобілізаційної та морально-ціннісної (перші місяці вторгнення) до прагматично-управлінської та дипломатично-інструментальної (2025—2026 роки). Ця трансформація не є відмовою від базових наративів, а радше їхньою адаптацією до реалій затяжної війни, зміни зовнішнього тиску та внутрішньої втоми.
Ключовий семантичний стрижень — українська сила — залишається наскрізним і навіть посилюється з часом. Він відображає перехід від оборони як виживання до оборони як проактивної стратегії, де Україна позиціює себе не жертвою, а суб’єктом, що диктує правила гри в межах можливого.
Образ окупанта та пов’язані з ним терміни («ворог», «терор», «агресія») демонструє помітну тенденцію до зниження частотності, але не до пом’якшення. Зниження пояснюється не зміною сприйняття Росії, а зміщенням акценту з емоційного маркування на практичні наслідки: територіальні успіхи, енергетичний терор як привід для посилення санкцій і гарантій, правові механізми покарання агресора. «Терор» проти інфраструктури стає стійким фреймом, що автоматично активується під час ескалацій, перетворюючи кожну атаку на аргумент для тиску на партнерів.
Стабільність вживання «партнер» контрастує з хвилеподібною динамікою «підтримка» та «санкції». Можна говорити про певну інструменталізацію цих слів: подяка та вимога посилення допомоги чергуються залежно від інтенсивності ударів і переговорних раундів. Риторика 2025—2026 років фіксує перехід від вдячності до відкритого тиску та критики пасивності, особливо в європейському напрямку.
Найпомітніша еволюція стосується тріади «війна — мир — перемога». Війна лишається скінченною, але акцент зміщується з «перемоги» (як абсолютної) на «мир» (як реалістичного, дипломатично досяжного результату з елементами справедливості та гарантій).
Зменшення згадок «перемоги» після 2024 року та стабільне або навіть зростаюче вживання слова «мир» відображає зміну риторики, де вжиток слова «перемога» військовим шляхом поступається місцем формулюванням про виживання України як сильної, суверенної держави з гарантіями безпеки та інтеграцією з Західом. Це переформатування під тиском реальності — від «ми переможемо» до «ми вистоїмо і змусимо агресора зупинитися» і «станемо частиною ЄС і НАТО».
