У січні 2026 року температура повітря в окремих регіонах України опускалася до –24 градусів, а середньодобова температура становила –15 градусів морозу. Саме в цей час Росія систематично атакувала енергетичну інфраструктуру України й продовжує це робити й нині.
14 січня президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці. «Якби росіяни справді хотіли завершення війни, вони зосередилися б на дипломатії, а не на ракетних атаках, блекаутах і спробах завдати шкоди навіть українським АЕС», — сказав він 18 січня у вечірньому зверненні.
Глава держави підкреслив, що Росія, попри зустрічі в рамках мирних переговорів, продовжує завдавати ударів по об’єктах енергетики. Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності міжнародної категорії, за що в Україні передбачено довічне позбавлення волі. СБУ станом на 15 січня 2026 року, з початку опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак російської армії на енергетичні об’єкти та системи теплопостачання України.
Одна з останніх найбільш масованих атак відбулася в ніч проти 20 січня, внаслідок якої у Києві та Київській області кількасот багатоквартирних будинків перебувають без опалення. Кілька разів у другій половині січня ціллю російських атак ставала й Одеса, у якій двічі під обстріл потрапив і зазнав руйнувань, за повідомленням ДТЕК, енергетичний об’єкт. Увечері 27 січня Росія завдала удару по пасажирському поїзду в Харківській області, в якому перебувало понад 200 осіб. В результаті атаки є щонайменше 5 загиблих. Президент України Володимир Зеленський назвав це актом тероризму.
Натомість російська пропаганда працює над виправданням цих воєнних злочинів, створюючи наративи, що спотворюють реальність і намагаються переконати власну аудиторію у правомірності терору проти цивільного населення. Щоб визначити, які тези просували російські пропагандисти про обстріли України в період з 19 по 27 січня, коли мільйони українців опинилися без світла, тепла та води під час морозів, Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував 448 повідомлень у російських пропагандистських телеграм-каналах з аудиторією понад 100 тис. підписників. Дані з телеграм-каналів надала компанія LetsData.
Реакції західних медіа
Російські удари по українських енергетичних системах та гуманітарні страждання, яких зазнали цивільні особи в умовах морозної зими, стали темами для публікацій західних медіа.
24 січня у матеріалі AP «Замерзаючи й перебуваючи в темряві, жителі Києва застрягли в багатоповерхівках, оскільки Росія націлилася на енергосистему» йдеться про історії киян і їхній побут у напівзамерзлих багатоповерхівках. Особисті історії містян, описані Дереком Гатопулосом і Василісою Степаненко, повні деталей щоденного життя. Авторка пише, що уже чотири зими жителі Києва планують своє життя за наявністю світла: коли готувати їжу, приймати душ, заряджати телефони та запускати пральні машини. Їжу вибирають за терміном придатності, воду фільтрують у пляшки та зберігають у відрах. Коли вимикають електроенергію, для підігріву супу або чаю використовують невеликі газові пальники для кемпінгу. У матеріалі також описана втома працівників комунального господарства й електриків, які намагаються відремонтувати пошкоджені росіянами об’єкти та мережі. Як ідеться у статті, за спільними оцінками Світового банку, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй, енергетичний сектор України зазнав прямих збитків від війни на суму понад 20 мільярдів доларів.
У колонці The Guardian «Намети, розставлені в приміщеннях для збереження тепла, й імпровізовані обігрівачі: українці замерзають на смерть», яка вийшла 26 січня, журналістка Джанін ді Джованні згадує про свої репортажі з облоги Сараєва у 1993 році, та порівнює їх зі своїм нинішнім досвідом у Києві. Вона прямо називає ситуацію «катастрофою, що викликана систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру». Журналістка розповідає про загибель колишнього очільника Укренерго Олексія Брехта під час робіт на одній із високовольтних підстанцій компанії та про героїчні зусилля водолазів, які п’ять діб ремонтували обладнання у крижаній воді річки Дніпро. Пише про містян, у яких є газ, які нагрівають на плитах цеглини, для того, щоб хоч якось підняти температуру в оселях. Джованні нагадує, що міжнародна спільнота не змогла зупинити облогу Сараєва, під час якої загинуло 100 000 людей, хоч і проголошувала лозунг «ніколи знову», та просить не відвертати погляду від України. Адже, на її думку, метою атак Путіна є не тільки фізичне знищення, а й психологічна війна. «Кремль сподівається, що цивільне населення зламається, але насправді вони хочуть, щоб воно повстало проти власного уряду».
На Reuters вийшла низка матеріалів, зокрема стаття «Російський повітряний удар залишив без електроенергії понад мільйон українців» від 24 січня детально описує масштабний російський повітряний обстріл, який призвів до відімкнення електроенергії й опалення для понад мільйона людей у мороз, що змусило змінити комендантську годину та використовувати аварійні притулки. У іншій публікації Reuters деталізовано наслідки обстрілу 20 січня для Києва «Майже 60% Києва залишилося без електроенергії через російські удари, що зруйнували енергомережу». У статті «Україна переживає найсуворішу зиму, оскільки Росія націлилася на системи опалення й електропостачання» йдеться про повсякденний досвід киян: про те, як по всьому місту тисячі людей зараз збираються в школах і на імпровізованих вуличних «пунктах незламності», де генератори дозволяють зігрітися та зарядити телефони. Також наводять оцінку міністра економіки України Олексія Соболєва щодо запасів енергетичного обладнання України, які вичерпуються, і для розв’язання поточної надзвичайної ситуації необхідна термінова фінансова допомога в розмірі близько 1 мільярда доларів.
Дебора Хейнс для Sky News у статті «Як українці справляються з суворою зимою, коли Росія приносить війну в домівки людей» також розповідає кілька особистих історій жителів української столиці, які переживають наслідки російських атак у своїх квартирах. Історії літньої жінки, сім’ї з маленькою дитиною, історія про взаємодопомогу мешканців і спроби розморозити труби та подати тепло у багатоповерхівці. Лейтмотив усіх зібраних Sky News історій — це труднощі та стійкість жителів і подяка робітникам комунальних служб. Утім, репортаж, на відміну, наприклад, від колонки у The Guardian, абстрагується від висновків, засудження чи закликів щодо того, як можна допомогти чи змінити ситуацію.
Росіяни переважно розповідають про обстріли енергетичної інфраструктури України як про відповідь на «злочини» України. Цього разу вони рідше заглядають у сховище історичних чи геополітичних виправдань для російської агресії проти України, а фокусуються на нещодавніх подіях. У 131 повідомленні з аналізованого масиву росіяни згадують про обстріли енергетичної інфраструктури великих міст України разом зі звинуваченням України у обстрілах російського Бєлгорода.
«Україна, яка “обороняється”, ввечері 24 січня провела масований напад на Бєлгород», — написав пропагандист Руслан Осташко, який має у телеграмі 445 тисяч підписників.
При такій подачі подій неспровокована воєнна агресія Росії проти України стає схожою на гру у пінг-понг, де змагаються два рівноцінні гравці. Росія завдала удару, Україна завдала рівноцінного удару у відповідь, а Росія ще одного — у «відповідь» на дії України. Так пропагандисти уникають «незручної» деталі, що Україна не починала війну і захищається від агресора.
Повідомлення зі звинуваченнями України в обстрілах Бєлгорода пропагандисти також повʼязували з намаганням України вплинути на переговори за участі України, США і Росії в Абу-Дабі. Головним спікером, чиї слова про намагання України «саботувати» переговори поширювали пропагандисти, був колишній «посол» окупованої росіянами частини Луганщини у Росії Родіон Мірошник. Цей колаборант розповідав про ситуацію у Росії, вживаючи термінологію, якою говорять про гуманітарні катастрофи та воєнні злочини:
«Українські формування прагнули створити нестерпні умови для життя мирного населення, проводячи навмисні атаки на об’єкти енергетики... За минулий тиждень обмеження в енергопостачанні через такі удари відчули на собі близько 1 мільйона 286 тисяч осіб», — цитували слова Мірошника про перебої з доступом до базових благ у Росії та на тимчасово окупованих територіях України пропагандисти й російські медіа.
При таких формулюваннях пропагандисти виносять за дужки воєнні злочини росіян, і таврують українців «бойовиками ЗеРейху» і «нацистами». Після років попередньої дегуманізації українців повідомлення про щоденні російські атаки на Україну пропагандисти подають як удари «по військових об’єктах в Україні у відповідь на атаки Києва по цивільних».
З таких публікацій, що знелюднюють українців, пропагандисти виходять на замилування військовою міццю Росії:
«ППО України не справляється з ударами ЗС РФ. Російські війська все частіше проривають українську ППО, перевантажуючи її масовими атаками дронів і ракет, — пише уродженець Донецька пропагандист Руслан Осташко. — Особливу загрозу становлять гіперзвукові “Циркони”, які долітають до Києва за кілька хвилин — швидше, ніж спрацьовують сирени».
Пропагандисти також пояснюють атаки Росії на «найбільші міста режиму» тим, що Україна ще у 2022 році мала б погодитися на вимоги Росії під час переговорів у Стамбулі.
«Найбільші міста режиму, на які припадає понад половина залишків укроекономіки, змушують витрачати не на агресію проти РФ, а на підтримку штанів. Так і виглядає війна на виснаження, в яку Захід вирішив пограти з Росією, зірвавши Стамбул-2022», — написали у пропагандистському телеграм-каналі з 474 тисячами підписників.
Також пропагандисти іронізували з союзників України через недостатню підтримку. Ось як, наприклад, у телеграм-каналі російського провладного телеканалу «Царьград ТВ» писали про допомогу Україні від Норвегії засобами протиповітряної оборони:
«Норвегія відправила Україні ракети... За європейськими мірками, мабуть, штук п’ять. Приклад, коли одним піар-ходом розв’язується кілька завдань: вдати, що допомогли, й похвалитися всьому світу, заткнути рота вискочці Зеленському, записати в боргову книжечку».
Також пропагандисти з телеграм-каналу на 114 тисяч підписників писали, що атака російською ракетою «Орєшнік» по Львівській області є передвісником кінця воєнних дій в Україні та перемоги Росії:
«Атака на Львів, схоже, є частиною посиленої кампанії з виведення з ладу електромереж, енергетичної інфраструктури та виробничих потужностей України... Це ще одне послання київському режиму та його західним покровителям, усім цим зарозумілим європейцям».
Таким чином, російські пропагандисти подають атаки росіян на цивільну інфраструктуру України як дії, яким передували «злочини» України. Разом із тим пропагандисти подають ці атаки як «науку» Україні та союзникам, що варто було прийняти капітуляційні вимоги Росії у 2022 році.
Насолода пропагандистів і «байдужість еліт»
Поруч із вигадуванням виправдань за обстріли української цивільної енергетичної інфраструктури, російські пропагандисти також приділяють доволі багато уваги смакуванню їхніх наслідків. Чимала кількість повідомлень з аналізованого масиву присвячена новинам щодо відімкнень, описам ситуації в українських містах, зокрема в Києві, а також цитуванню українських медіа та спікерів, які розповідають про стан енергосистеми й складності життя без опалення та світла.
При цьому в переважній більшості джерел без особливих приховувань визнається, що гуманітарна катастрофа в Україні є наслідком саме російських атак. Понад те, пропагандисти вихваляються ефективністю своїх дій.
Зокрема, один із російських «воєнкорів» у своєму телеграм-каналі (527 тис. підписників) посилається на слова голови Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва про ураження ракетою «Циркон» підстанції, яка поєднує Рівненську атомну електростанцію з Києвом, і коментує їх наступним чином: «Триває осмислений винос головного енергетичного ресурсу України, не зачіпаючи самі АЕС. Атомні електростанції, нагадаю, забезпечують близько 60 відсотків електроенергії в незалежній. І знищення підстанцій, через які вона розподіляється з АЕС, обнуляє цей ресурс. Якщо, звичайно, продовжувати системно вибивати ці підстанції, не довіряючи словам українських енергетиків».
Менші за аудиторією анонімні канали також акцентували увагу читачів на руйнуванні розподільчих підстанцій, описуючи їх наслідки: «Гауляйтер Києва (так пропагандисти називають міського голову Віталія Кличка — “ДМ”) повідомив, що після атаки лівий берег столиці повністю залишився без електроенергії, водопостачання й опалення. Основною метою ударів стали об’єкти енергетичної інфраструктури. Зафіксовано влучання по підстанціях, що забезпечують передачу електроенергії від останніх вцілілих генеруючих потужностей країни».
Пропагандистські ресурси наповнені матеріалами під заголовками на кшталт: «Потужний комбінований удар по Україні: Київ залишається без світла, води й опалення». Телеграм-канал із 148 тис. підписників заявляє про об’єкти енергетичної інфраструктури як головну мету ударів, а також із посиланням на Віталія Кличка повідомляє, що «після атаки лівий берег столиці повністю залишився без електроенергії, водопостачання й опалення».
Разом із живописаннями людських страждань через відімкнення електрики та визнанням власної відповідальності за це пропагандисти також застосовують наративні прийоми для того, щоб перенести емоційну реакцію з власне обстрілів на розколи й суперечності в українському суспільстві. Зокрема, в телеграм-каналі одного з пропагандистських видань (380 тис. підписників) пишуть: «У столиці України енергетична криза переростає в гуманітарну катастрофу. Жителі масово скаржаться в мережі, що світло дають максимум на 25—40 хвилин на добу, в квартирах стовпчики термометрів падають майже до нуля, на вікнах і дверях намерзає лід, діти масово хворіють». І одразу після цього слідує вказівка на тих, кого «справді» треба звинувачувати у такому становищі. Звичайно, це не російські військові й ті, хто віддає їм накази. Це українські «еліти», які «живуть і працюють в Буковелі й Ужгороді, де перебоїв з електрикою немає». Також звично згадується і те, що нібито «режим примудряється експортувати електроенергію».
В одному дописі пропагандистів уміщається як погроза щодо нових атак на енергетичні об’єкти, так і звинувачення української влади у байдужості щодо проблем народу: «Як виживати? Кличко вже втомився повторювати: мовляв, біжіть хто куди. Ну а кривавому клоуну точно не до таких дрібниць».
У схожому тоні висловлюється і згаданий вище телеграм-канал із 440 тис. підписників. Там опублікували підбірку знятих українцями відео про ситуацію в Києві й інших містах, із додатком у вигляді тих-таки звинувачень у «експорті електроенергії» та перебуванні «еліт у Буковелі й Ужгороді». В одному з опублікованих відео міститься обурення з приводу відімкнень світла не за графіком і закликом відмовитися від сплати податків. «Доводите людей до божевілля! За що, в біса, я повинна платити вам податки цього місяця? Давайте, люди, об’єднуйтеся — пішли на х** ці податки!», — цитують авторку відео пропагандисти.
Звертають увагу також і на локальні протести, які відбуваються в Україні через відімкнення, зокрема той же телеграм-канал пише про протести в Одесі (маючи на увазі, схоже, перекриття доріг, що відбувалися ще в грудні 2025 року) та в Сумах (у січні). Про побиття керівника районних електромереж у Могилеві-Подільському на Вінниччині написав телеграм-канал із понад 100 тис. підписників.
Окрема тема для паразитування російської пропаганди — публічний конфлікт між мером Києва та президентом України. З посиланням на Кличка пропагандисти пишуть, що масовані російські удари штовхають місто до гуманітарної катастрофи, цитують його повідомлення про необхідність покинути місто, виїзд із Києва вже 600 тис. людей. «Кличко звинувачує Росію в навмисному створенні катастрофи, а Зеленського — в політичних нападках замість допомоги», — пише телеграм-канал із 350 тис. підписників. Не фокусуючись на ролі Росії, зі слів Кличка пропагандисти загалом роблять «широкі» узагальнення: «Кличко звинуватив Зеленського в тому, що Україна замерзає».
Висновки
Аналіз повідомлень у російських пропагандистських телеграм-каналах виявив кілька ключових патернів у реакціях на обстріли української енергетики під час морозів.
Дегуманізація українців і позиціювання росіян як жертв. Пропагандисти застосовують подвійні стандарти у висвітленні воєнних дій. Україну називають «ЗеРейхом», українських військових — «бойовиками» і «нацистами», а дії України проти агресора подаються як злочини проти мирного населення Бєлгорода. Водночас російські удари по цивільній інфраструктурі виправдовують як «відповідь» на українські дії. Термінологію гуманітарних катастроф і воєнних злочинів застосовують винятково до ситуації в російському Бєлгороді, де нібито «створювалися нестерпні умови для життя мирного населення». Таким чином Росія з агресорки перетворюється на жертву, а Україна — на злочинця.
Інструменталізація переговорів. Російські обстріли української енергетики пропагандисти пов’язують із переговорним процесом в Абу-Дабі. Ключовим повідомленням стає теза про те, що Україна нібито «саботує» переговори обстрілами Бєлгорода, на які Росія «змушена відповідати». Це дозволяє виправдати цілеспрямоване знищення української енергетики як частину стратегії терору проти цивільного населення.
Найпомітнішою особливістю є те, що навіть описуючи обстріли України, російські пропагандисти концентруються передусім на собі — на власних ударах, їхній ефективності, стратегічному значенні. Значна частина повідомлень присвячена детальному розбору того, як і чому були вражені українські енергетичні об’єкти, з вихвалянням використаних ракет («Циркон») і тактики їхнього застосування.
Пропагандисти відверто насолоджуються описами гуманітарної катастрофи, яку самі ж і створили. Водночас вони намагаються перекласти відповідальність на українську владу через наративи про «еліти в Буковелі» й «експорт електроенергії», паразитуючи на реальних побутових труднощах людей.
