Значна частина українських підлітків не мають досвіду спілкування з незнайомцями в інтернеті. Про це йдеться в якісному дослідженні «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років», проведеному на замовлення «Детектора медіа» за підтримки IREX.

Респонденти здебільшого повідомили про ситуативні випадки спілкування з незнайомими людьми в інтернеті:

• Спілкування в коментарях під постами в різних соціальних мережах / месенджерах — ситуативне, нетривале спілкування, може перейти до приватних чатів, але і у такому вигляді зазвичай триває недовго.
• Хлопці дещо частіше за дівчат повідомляли про досвід спілкування з незнайомцями під час комп’ютерних ігор онлайн — це спілкування поверхневе і нетривале, особистою інформацією не діляться, хоча можуть переходити для спілкування в різні месенджери.
• Дівчата деколи знайомляться і починають спілкування з іншими дівчатами в «Інстаграмі» чи «Тіктоці».
• Декілька учасників відмічали, що полюбляють заходити в невідомі чати і починати спілкування з незнайомцями, при цьому вони ніколи не розкривають жодних особистих даних, та спілкуються ввічливо.

Відповідно до підсумків дослідження, лише в окремих випадках спілкування в інтернеті з незнайомцями трансформується в тривалі дружні відносини, в тому числі переходить із віртуальної площини в реальність.

Спілкуючись із незнайомими людьми в інтернеті, підлітки дотримуються таких правил:

• Ввічливе ставлення, без використання нецензурної лексики.
• Спілкування без агресії.
• Не розголошення персональних даних.

Зазначено, що підлітки розуміють, що незнайома людина може видавати себе за іншу персону, тому на перших етапах спілкування поводяться досить обережно. «Червоними прапорцями», які насторожують, називають:

• Питання про місце проживання, склад родини тощо.
• Прохання вислати фото.
• Грубе спілкування, агресія.
• Інтимні жарти.
• Росіяни.

Отримуючи особисті питання від незнайомця вважають за краще ігнорувати їх, або блокувати відправника.

Також вважають за краще, ігнорувати та блокувати тих незнайомців, які розгортають суперечки та поширюють мову ворожнечі.

• Читайте також: МОН оприлюднило результати дослідження впливу російської пропаганди на упередження українських школярів щодо інших українців

Всі респонденти розуміють поняття «булінг», та наводили такі можливі приклади «булінгу»:

• Образи за будь-що.
• Нав’язлива поведінка.
• Агресивна поведінка.
• Засудження.
• Погрози щодо розправи.
• Надсилання неприємних відео / фото.

Переважна більшість респондентів не стикалися з булінгом на власному досвіді, а також серед своїх друзів та знайомих.

Одночасно окремі учасники відзначали, що спостерігають певний булінг в коментарях різних соціальних мереж під фото / відео людей – коментатори пишуть образи щодо зовнішності, поглядів, поведінки тощо. Також виявляли цькування між україномовними і російськомовними користувачами.

Проте окремі учасники дослідження повідомили, що зустрічалися з випадками булінгу, зокрема:

• В школі в реальному житті булінг однокласниці через її прізвище.
• Булінг однокласника через відео щодо захоплень в T»Тіктоці».
• В «Тіктоці» виклала відео з віршом для тата, кілька однокласників почали насміхатися, але це тривало не довго, в результаті — подружилися.
• Хейт щодо неправильного догляду за собакою, фото якої виставляла. Наразі більш ретельно переглядає те, що збирається публікувати, намагається прогнозувати реакцію аудиторії.

Респонденти зазначають, що в цілому попередити небажані знайомства і можливий булінг допомагає приватний акаунт. Або навпаки фейковий акаунт захистить від небажаних знайомств.

Окремі респонденти зазначили, якщо булінг наростає, то варто розказати батькам. В особливо критичних ситуаціях можливо звернення до правоохоронних органів.

Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.

• Читайте також: Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність», — дослідження «ДМ»

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження проводилось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» / Максим Поліщук, «Детектор медіа»