Держоргани, критична інфраструктура та бізнес України перебувають під постійним прицілом російських хакерів. Загалом за січень — червень 2023 року фахівці CERT-UA опрацювали 762 кіберінциденти. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Найчастіше росіяни атакують держоргани, критичну інфраструктуру та бізнес. У фокусі — медійний, оборонний та безпековий сектор. Ворог намагається отримати дані про докази воєнних злочинів росії, інформацію про шпигунів і військовополонених», — пояснив він.

За його інформацією всі російські кібератаки, здійснені у період січня — червня 2023 року, успішно відбили, критичної шкоди економіці та обороноздатності країни завдано не було.

«Це — результат посилення кіберзахисту протягом останніх років. Інвестували у сферу, залучали найкращих фахівців та працювали з міжнародними партнерами. Зараз українська кіберстійкість базується на європейських нормах і стандартах НАТО», — додав міністр.

У Держспецзв’язку, при якому діє урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA, повідомили, що оприлюднили аналітичний звіт «Russia’s cyber tactics H1’2023», присвячений аналізу поведінки російських хакерів у першому півріччі 2023 року.

«Серед тенденцій 2023 року — підвищений інтерес ворожих хакерів до українських правоохоронних структур. Йдеться про проведення шпигунських операцій з метою отримання доступу до даних про докази воєнних злочинів росії, до матеріалів, зібраних та переданих в суди та прокуратуру, до запитів на затримання підозрюваних агентів тощо.

Під прицілом ворожих хакерів також продовжує перебувати енергетичний та медіасектор України», — повідомили в Держспецзв’язку.

Окрім того, фахівці Держспецзв’язку виявили показову тенденцію проведення повторних атак.

«Хакери повертаються до попередніх цілей, які володіють і оперують критичними даними, потрібними російським військовим. Такий підхід дає зловмисникам можливість стратегічного планування майбутніх операцій і прогнозування нашої реакції. Заздалегідь знаючи про мережеву інфраструктуру, захисні заходи, ключовий персонал і моделі комунікації організації-жертви, нападники мають істотну перевагу, коли йдеться про експлойт організацій, скомпрометованих у минулому», — зазначено у повідомленні.

Нагадаємо, Данія долучилася до реалізації проєкту USAID, що передбачає зменшення вразливості та зміцнення стійкості критичної інфраструктури України до кіберзагроз.

На фото: кіберзахист

Фото: Держспецзв’язку