ms.detector.media
MediaSapiens
11.10.2021 10:26
Інформаційне середовище впливає на психічне здоров’я. У МОЗ розповіли, як захиститися від медіанасильства
Інформаційне середовище впливає на психічне здоров’я. У МОЗ розповіли, як захиститися від медіанасильства
Фахівці з психічного здоров'я рекомендують зменшити споживання новин про теракти, погіршення економічного становища, безробіття, фінансову нестабільність тощо.

Міністерство охорони здоров'я України до Всесвітнього дня психічного здоров’я, 10 жовтня, розповіло про вплив інформаційного середовища на психічне здоров’я та оприлюднило правила щодо захисту від медіанасильства.

«Медіанасильство — це візуальне зображення агресивних дій із боку однієї людини (або схожого на неї персонажа) щодо іншої. З основних можливих наслідків впливу медіа, кіно та відеоігор — підвищення рівня агресії, тривожності, страху за власне життя, нормалізація насильства, — розповіли у відомстві. — Інтенсивні інформаційні потоки можуть спричиняти стрес та підвищення рівня тривожності. Психологи навіть виділяють окремий його вид — інформаційний — джерелом розвитку якого є зовнішні повідомлення».

Ознаки інформаційного стресу: головний біль, невмотивована агресія, втрата зосередженості, упадок загальних сил, постійна потреба слідкувати за інформаційними подіями, страх перед майбутнім, невпевненість у собі, роздратування.

Інформаційна напруга, кажуть у МОЗ, може спричинити порушення психологічного благополуччя, безсоння, підвищений артеріальний тиск, пригнічений стан, депресивні та тривожні розлади.

Фахівці з психічного здоров'я рекомендують зменшити споживання новин про теракти, погіршення економічного становища, безробіття, фінансову нестабільність тощо. 

Експерти також рекомендують отримувати інформацію з різних джерел та ресурсів і дотримуватися правил інформаційної гігієни:

  1. Довірені джерела: не довіряти повідомленням від друзів та родичів, а перевіряти першоджерела.
  2. Критично ставитися до новин, які швидко розлітаються, адже дезінформація поширюється швидше за правду.  
  3. Зважати на стилістику, написання новини: у дезінформаційних повідомленнях часто використовуються гучні заголовки і слова, які викликають сильні емоції.
  4. Утриматися від поширення інформації, якщо прочитали лише заголовок: перед розповсюдження треба вивчити новину чи подію з різних джерел.

Нагадаємо, 53% співробітників компаній не дотримуються інформаційної гігієни. Такі дані ініціативи «Як не стати овочем», яка з січня по червень 2020 року досліджувала поведінку працівників 20 великих українських компаній у Facebook. Водночас 54% українських користувачів Facebook публікують фейки та маніпуляції. Такими є результати дослідження рівня інформаційної гігієни українців у Facebook, яке у серпні 2020 року провела ініціатива «Як не стати овочем». 

Фото: UNICEF

ms.detector.media