ms.detector.media
19.03.2020 10:33
Лайфхак дня: 6 кроків, щоб вимкнути паніку щодо пандемії
Лайфхак дня: 6 кроків, щоб вимкнути паніку щодо пандемії
Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX пропонує шість кроків, як навчиться інформаційної стійкості, зменшувати об’єми інформаційного абсуру та не піддаватись на маніпуляції.

Про це IREX пише у Facebook.

Крок 1. Свідомо формуйте свій інформаційний простір. Зверніть увагу з якою кількістю медіа та інформації ви взаємодієте щоденно.

Запитайте себе, чи дійсно ви хочете витрачати багато часу на споживання інформації. Чи є цей вибір свідомим? Чи довіряєте ви тому, що бачите? Проаналізуйте як ця інформація на вас впливає.

Крок 2. Протидійте цифровій залежності: вимкніть режим автопілоту.

Принципи роботи сфери медіа запозичені з індустрії азартних ігор. Бездумне прокручування стрічки та «клікання» в очікуванні новини – це може бути залежністю. Вона відволікає нас від продуктивної діяльності та реального життя.

Зменшіть час свого перебування в інформаційному просторі.

Крок 3. Опануйте думки та емоції. Користуйтесь правилом: «Щоб приборкати почуття — назвіть його».

Якщо ви помітили, що вас переповнюють сильні відчуття гніву, паніки, відчаю, особливо у поєднанні з бажанням діяти, зробіть паузу і подумайте, хто виграє від ваших негативних реакцій. Використання занадто емоційних текстів, мови чи графічних зображень часто є сигналом того, що вами намагаються маніпулювати.

Зробіть глибокий вдих, чітко назвіть для себе емоцію, яку ви відчуваєте. Вирішіть, чи це достатньо важлива інформація. Якщо це так, то варто перевірити її у інших джерелах, щоб отримати повну картину ситуації.

Крок 4. Перевіряйте власні упередження.

«Не треба мені казати те, що я хочу почути». Інформація та новини, що підтверджують наші власні переконання, і допомагають нам відчувати себе розумними – дуже привабливі. Подача матеріалу у вашій стрічці буде більш однобокою, щоб ви «клікали» на ті новини, які вам до вподоби. Але невдовзі ви застрягнете в інформаційній бульбашці, яка лише підтверджує те, що ви хочете чути, але не «допускає» до вас нову інформацію.

Управляйте своєю стрічкою новин у Facebook за допомогою опції «Чому я бачу цю публікацію?», і ви дізнаєтесь, яким чином ваші дані використовуються, аби впливати на те, що ви бачите. Подумайте про можливість активації опції «Не показувати» щодо тих інформаційних каналів, які постійно пропонують вам одну і ту ж саму інформацію.

Крок 5. Перевіряйте інформацію в різних джерелах.

«Спершу перевіряйте — потім довіряйте». Навіть якщо ви уникаєте емоційно-маніпулятивного контенту, намагайтесь урізноманітнювати інформацію. Це допоможе захистити себе від химерних і фальшивих історій. Пропаганда та дезінформація дуже часто є добре профінансовані та продумані.

Коли ви наштовхуєтесь на джерело і не впевнені, що йому можна довіряти, тренуйте «додаткове читання»: перевірте надійність та точність інформації в інших джерелах. Введіть тему в будь-який пошуковик і перевірте, які ресурси ще публікували цю новину. Подія сталась нещодавно чи це вже давно обговорена історія? Чи є автор експертом з цього питання і чи наведені докази та цитати з достовірних джерел?

Крок 6. Перевіряйте інформацію перед поширенням.

Межі між тими, хто створює інформацію, та тими, хто її споживає, сьогодні дуже розмиті. Те, що ми публікуємо, «лайкаємо» і «поширюємо» може мати вплив на те, як інші люди реагують на події, ставляться до меншин, вирішують конфлікт чи голосують. Через природну потребу людей відповідати нормам та бути прийнятими іншим, ми надаємо перевагу і довіряємо інформації, яку отримуємо із власного оточення.

Що робити? Нам всім потрібно усвідомити відповідальність за те, яку інформацію ми споживаємо, і яку роль відіграємо в тому, що споживають наші друзі, родина та колеги. Не діліться жодною новиною, підтвердження якій ви не знайшли. Заохочуйте своє оточення робити те ж саме.

Нагадаємо, нещодавно правоохоронці зазначали, що ті, хто розповсюджує фейки умовах карантину, мають на меті поширення паніки та дестабілізацію ситуації.

«Фейки, чутки та відверта неправда має різноманітний характер: починаючи від фейку про розпилення вночі дезінфікуючих засобів із гелікоптерів над спальними районами великих міст і завершуючи забороною прогулянок із дітьми вулицями Києва під загрозою адміністративної та кримінальної відповідальності», — писала Нацполіція.

 

ms.detector.media