Журналіст, еколог та керівник клубу «Екос», до якого входить 100 журналістів, Павел Войцік каже, що теми екології практично не існує у сучасних ЗМІ Польщі. Найбільше пишуть хіба про проблематику сланцевого газу та ще про вказівки уряду щодо екологічної освіти.

Навіть громадські медіа (які, за статутом, мали б займатися просвітницькою діяльністю) не створюють програм про екологію. Павел Войцік згадує випадок, коли Міністерство охорони довкілля повинно було викупити місце на сторінці у газеті, яка належить польському уряду, щоб там розмістити статтю, пов’язану із діяльністю цього відомства.

До 1980 року в країні існувала цензура на інформацію про стан середовища, розповідає Павел Войцек. Однак політичні зміни 80-х призвели до зміни суспільної свідомості. Громадськість переглянула своє ставлення й до екології. Суспільство почало вимагати у влади рішучих кроків щодо охорони природи. З’явився польський екологічний клуб «Екос», який створили журналісти. Клуб співпрацював  із найвідомішою на той час громадською організацією Польщі «Ліга охорони природи». А згодом співпрацю налагодили і з Асоціацією польських журналістів. І на сьогодні клуб має незалежний статус, хоча і діє при Асоціації.

Керівник клубу «Екос» Павел Войцік каже, що його організація вирішила залишитися незалежною і не приєднуватися до жодної політичної організації. Хоча журналісти-члени клубу завжди мали різні політичні погляди. Павел Войцік називає це перевагою клубу: усіх об’єднує тема екології, а політичні розбіжності журналісти залишають за дверима.

Екологічний матеріал непросто опублікувати в одній із польських газет, однак завдяки клубу «Екос» медійникам таки вдається це робити.

Однією із форм діяльності клубу є організація семінарів та тренінгів для журналістів, які пишуть на екологічні теми. Проте редакції неохоче відпускають своїх працівників на таке навчання – зазвичай журналіст для участі у семінарі мусить взяти відпустку за власний рахунок. Парадокс у тому, що журналіст на цих освітніх заходах отримає знання, які потім використає у своїй роботі.

Павел Войцік вважає головними завданнями Клубу освіту для журналістів, які пишуть на тему охорони природного середовища. Медійники, завдяки Клубу, мають змогу потрапити на підприємства, які займаються охороною природи та переробкою сміття, побувати у заповідниках; а також з’їздити за кордон і познайомитися із досвідом інших країн, зокрема, Німеччини.

«Екос» також намагається підтримувати журналістів. Адже в Польщі все менше медійників працює у штаті. Більшість із них – фрілансери. Павел Войцік каже, що близько третини журналістів не має трудового договору із редакцією. Тож більшість із них не має журналістського посвідчення. А щоб журналіст зміг потрапити на підприємство, в «Екосі» йому видають посвідчення журналіста.

Пан Войцек навіть хотів створити базу вакантних місць для журналістів, однак ця ідея не знайшла підтримки. Він вважає це своєю поразкою.

Ще один напрямок діяльності Польського екологічного клубу – конкурси для журналістів. Найдавніший із них – імені професора Стефана Мічковського – заснований 1999 року.

Також «Екос» спільно з німецьким екологічним фондом – Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU) – започаткували конкурс «Журналісти для клімату». Переможець отримає приз у розмірі 5 тисяч євро за кращий текст, радіо- чи телепрограму про охорону клімату. Цього року конкурс завершується в листопаді, а нагороди планують вручати в королівському замку у Варшаві.

«Найважливіше завдання нашого клубу – це екологічна освіта для журналістів, щоб вони знали і розуміли, про що вони пишуть», − каже Павел Войцік.

Клуб «Екос» − це громадська організація, ніхто із її членів тут не заробляє грошей, стверджує Павел Войцік. Проте завдяки журналістам, які пишуть на природоохоронну тематику, в суспільстві зростає екологічна свідомість, у тому числі й тих, хто приймає важливі державні рішення.

*Стаття вийшла за сприяння фундації Польсько-української співпраці ПАУСІ, яка для журналістів українських регіональних ЗМІ провела 3-денний семінар, присвячений формуванню екологічної свідомості українського суспільства на прикладі Польщі. Головною метою цієї фундації є допомога Україні інтегруватися зі структурами Європейського Союзу.

Ірина Філенко, старший редактор, журналіст Черкаського радіо «Рось»