Інтернет пам'ятає все, тож ми вирішили відшукати для вас у його глибинах кілька цікавих історій. Слід одразу зазначити, що про незалежність України світові медіа писали радше в контексті розпаду Радянського Союзу, і лише потім — про референдум, на якому 90,32% українців проголосували за  проголошення незалежності України.

The New York Times

Американська газета The New York Times назвала проголошення незалежності Україною, Молдовою та Білоруссю «відповіддю на числені проблеми, які Москва створила але не змогла вирішити».  На думку видання, колишнім радянським республікам не залишалося іншого вибору, як проголосити свою незалежність або ж прийняти «російське правління».

Роман Шпорлюк, який на момент публікації був директором Українського науково-дослідного інституту Гарвардського університету, ще тоді зробив важливе передбачення: «Для цих республік існує побоювання, що Росія кине виклик їх територіальній цілісності під виглядом захисту етнічних росіян. Такий результат буде катастрофічним, але він не є неминучим». На його думку, розпад СРСР мав вплинути на демократію в Росії, однак вона все ж залишиться великою країною, «хоч і без фігового листа "Радянського Союзу"».

В іншому матеріалі The New York Times журналіст Френсіс Клайнс (Francis X. Clines) переказує розмови самих українців про незалежність. Його героїні жартують, що звісно ж, Росії потрібна Україна, адже тут Михайло Горбачов має дачу. 

BBC

Британська телерадіомовна компанія опублікувала розповідь своєї кореспондентки Елізабет Робсон, яка працювала у 1991 році в Москві, у Всесвітній службі BBC. За її словами, журналісти західних ЗМІ були шоковані тим, як швидко розпався Радянський Союз. При цьому вони були чи не єдиними медійниками, які транслювали на територію СРСР, що розпадався, інформацію про події в Москві.

Елізабет Робсон також пригадала, що в різних частинах Радянського Союзу було порівняно небагато людей, які знали, що відбувається в інших республіках. «Водночас, було чимало тих, хто розумівся на подіях і знав про досить потужний рух за незалежність чи прагнення до більших повноважень у деяких республіках СРСР», — зазначила вона.

Загалом у радянських ЗМІ рухи за незалежність висвітлювалися в негативному ключі, тому люди сприймали їх обмежено, а експертів, які могли ґрунтовно пояснити події 1991 року, просто не було. 

«Упродовж не одного року після здобуття Україною незалежності я чула різні думки і я була вражена тим, скільки людей — навіть серед ліберальної інтелігенції Росії — не вірили у те, що Україна має бути незалежною», — розповіла також Елізабет Робсон. 

Джерело: Укрінформ.

LosAngelesTimes

Новина в LosAngelesTimes вийшла ще з підписом «Київ, Радянський Союз», хоча на перше місце в заголовку вже було винесено «Україна голосує за вихід із Радянського Союзу».

«Вириваючись з орбіти Москви, українці з величезною перевагою проголосували за незалежність», — написала газета. При цьому окремий акцент був на тому, хто керуватиме ядерним арсеналом, який залишався на території країни. США та Канада запевнили, що вони «рухаються в бік повного дипломатичного визнання» України, тимчасом як ЄС обрав обережніший підхід, закликавши українських чиновників виконувати радянські міжнародні зобов'язання, зокрема щодо ядерної зброї республіки. Міністерства закордонних справ країн-членів ЄС не поспішали з дипломатичним визнанням.

США та ЄС переймалися тим, що на пострадянському просторі утвориться окрема група країн, які володітимуть ядерною зброєю на своїй території (Росія, Білорусь, Україна та Казахстан). Однак у 1994 році Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, таким чином взявши на себе обов’язок повністю її позбутися. 

Джерело: Укрінформ 

Сюжети WCBS Channel 2, CNN, C-Span, ABC News

Ще більше занурення в події 1991 року дають телесюжети. Так, ось на таких величезних та незграбних комп’ютерах тоді працювали журналісти й активісти. І до їхніх послуг не було швидкого та зручного інтернету, тож міжнародні кореспонденти надиктовували свої новини телефоном. У підбірці нижче — сюжети телеканалів WCBS Channel 2, CNN, C-Span, ABC News.

Time

Унікальні кадри внесення синьо-жовтого прапора в залу Верховної Ради 24 серпня 1991 року виклав у відкритий доступ фотограф Єфрем Лукацький. 26 років тому одну з його світлин використав для обкладинки відомий журнал Time.

Джерело: Facebook.

The Ukrainian Weekly

Сорок дев’ятий номер The Ukrainian Weekly вийшов із картою України на обкладинці та результатами голосування на референдумі в розрізі по областях. Згідно з ними, найактивніше незалежність підтримали на Тернопільщині — 98,67% голосів «за».

Газета також детально розглянула питання визнання України іншими державами та встановлення нових дипломатичних зв’язків. Так, Румунія хоч і доброзичливо сприйняла проголошення Україною незалежності, але «питання румунських територій» було назване дипломатами країни «чутливим». НАТО ж закликало Україну владнати стосунки з іншими колишніми радянськими республіками мирно. Інакше кажучи, вечірка закінчилася — почалися будні. Водночас міжнародна правозахисна організація FreedomHouse змінила статус України з «не вільна» на «частково вільна». Таким же статус України залишається й донині.

Зберегти