Точнісінько такі ж знайшли поруч із тілом. (Поліція вважає, що парасоля, знайдена поруч із тілом, також була придбана в цьому магазині. — МS). Продавець описав її як добре вдягнену і привабливу жінку з темним волоссям, яка говорила англійською з акцентом. Під опис підходила пожилиця одного з сусідніх готелів «Сент Світун», що знімала номер на ім'я Фенелли Лорк.

Однак ця зачіпка теж нікуди не вела: ім'я виявилося вигаданим. У ще кількох норвезьких готелях знайшли форми, заповнені її почерком; всюди вона зупинялася під різними іменами. Більшість готелів у ті часи вимагали, щоби гості пред’являли паспорт та заповнювали реєстраційну анкету. Це означало, що в жінки було декілька фальшивих паспортів.

Дати проживання збіглися і з деякими кодами на записці з валізи: так вдалося з'ясувати, що таємнича жінка побувала ще в Парижі та Осло.

На погляд нечисленних свідків, їй було від 25 до 40 років; усі згадували, що вона виглядала дуже елегантно й подорожувала наодинці.

Жінка дуже вразила 21-річну Альвільду Рангнес, яка працювала офіціанткою в готелі «Нептун» у той час (що в Бергені). «Моє перше враження про неї було: яка елегантна та впевнена в собі! — сказала вона BBC. — Вона виглядала такою модною, мені захотілося наслідувати її стиль. Я пам’ятаю, як вона підморгнула мені… Напевно, їй здалося, що я надто довго дивлюся на неї».

«Одного разу, коли я обслуговувала її, вона сиділа в ресторані поруч із двома військовими моряками з Німеччини. Один із них був офіцером. Та вона з ними не спілкувалася», — пригадує Альвільд.

Поліцейські опитали декількох співробітників готелю, що бачили цю жінку, зокрема й Альвільд. Вони з’ясували, що жінка говорила не лише англійською. Вона також використовувала деякі німецькі фрази. А ще часто просила змінити номер, одного разу тричі попрохала про переїзд.

На цьому розслідування зайшло у глухий кут, хоча ним займалися навіть секретні служби: всі знахідки та загадковість обставин натякали на те, що «жінка з Ісдален» могла бути шпигункою. Проте якої країни, що саме привело її до Бергена й чому її життя обірвалося за таких обставин, з’ясувати так і не вдалося. Допитували навіть агентів Моссаду (політичної розвідки Ізраїлю. — МS), та було марно.

Коли слідчі проводили огляд тіла жінки, вони виявили дивний синець на правій стороні шиї, який міг бути результатом удару чи падіння. Не було жодних ознак того, що жінка страждала на якусь хворобу.

Результати розтину свідчили, що вона померла від поєднання медикаментів і опіків: у її шлунку знайшли півсотні таблеток фенобарбіталу (потужного снодійного. — МС), що розчинилися не до кінця. Також розтин показав, що вона ніколи не була вагітною. Її смерть, імовірно, була болісною. «В її легенях знайдені частинки диму, з чого випливає, що ця жінка була живою, поки горіла», — каже Тормод. Він виявив сліди бензину на землі під тілом. За його словами, це означає, що для підпалу було використано саме бензин. У її крові було виявлено високу концентрацію монооксиду вуглецю — свідчення отруєння продуктами горіння. За офіційною версією, її смерть вважається самогубством.

Протягом багатьох десятиліть ця історія залишалася однією з відомих невирішених загадок, що збурювала уяву багатьох (до прикладу, на Reddit висували версію, що «жінка з Ісдален» була агентом КДБ). У 2005 році 57-річний житель Бергена розповів, що бачив у горах схожу жінку за п’ять днів до того, як виявили тіло — причому не саму, а в компанії двох чоловіків. Він стверджував, що вона виглядала наляканою, однак тоді поліцейські не надали значення його словам.

Що вдалося з’ясувати журналістам

Нині, на хвилі цікавості до жанру true crime (тобто журналістських розслідувань кримінальних історій), за справу взялася норвезька телерадіокомпанія NRK. 17 жовтня 2016 року документальний підрозділ NRK запустив свій подкаст про загадкову жінку: всю історію поступово відновлювали за архівними матеріалами й розповідями свідків розслідування, що дожили до наших днів.

29 листопада 2016 року — рівно через 46 років після моторошної знахідки під Бергеном — NRK опублікувала портрет «жінки з Ісдален», намальований за свідченнями очевидців.

Опис, наведений нижче, поліцейські направили до Інтерполу та поліцейських сил по всій Європі, Північній Африці та Близькому Сходу:

«Близько 25–30 років. Зріст — 164 см, худа з широкими стегнами. Довге коричнево-чорне волосся, маленьке обличчя круглої форми, карі очі, маленькі вуха. Зуби зазнали суттєвого ремонту, деякі з молярів мали золоті коронки і стоматологічні роботи такого роду, що практикується на Далекому Сході, в Центральній та Південній Євроі та Південній Америці. Чотирнадцять зубів мають частково або повністю запломбовані канали. Існує помітна перегородка між двома верхніми передніми зубами».

Ба більше, після запиту документалістів в архіві університетської лікарні Бергена знайшли її щелепу, яку вважали загубленою. За справу знову взялося норвезьке розвідувальне управління. До того ж, за декілька десятиліть, що минули, з’явилися нові технології, які дозволяють точніше встановлювати особу загиблих.

На прохання спецслужб та журналістів до розслідування підключилися науковці з Норвегії, Австрії та Австралії, що спеціалізуються на аналізі ДНК. Зокрема, молекулярний біолог Вальтер Парсон, що брав участь в ідентифікації останків царської сім’ї Романових, черепа Моцарта та жертв цунамі на Шрі-Ланці.

19 травня 2017 року було опубліковано результати дослідження ДНК та зубної емалі загиблої — за наявністю в ній певних хімічних елементів науковці можуть визначити навіть те, які продукти свого часу їла людина. Спеціалістам вдалося встановити, що жінка з Ісдален, ймовірно, була родом зі Східної Європи, однак у дитинстві переїхала (до чи після Другої світової) до Франції чи Німеччини.

«Експертиза її почерку говорить про те, що вона, можливо, навчилася писати у Франції», — каже доцент Джуріан Худжуерфф (Jurian Hoogewerff) із Університету Канберри.

Ця карта показує найбільш імовірні райони, де, можливо, жила загадкова жінка в дитинстві

Ця карта показує, де, радше за все, жила «жінка з Ісдален» у підліткові роки. Інші дослідження, як-от аналіз письма й еспертиза зубів, указують на нижчу імовірність Великої Британії напротивагу Франції та Німеччині

Ці дані дозволять звузити радіус нових пошуків. Журналісти-розслідувачі NRK сподіваються вийти на найближчих родичів жінки, що дозволить ідентифікувати її особу.