Один із небагатьох західних істориків Тімоті Снайдер розповів в інтерв'ю Deutsche Welle, що знаходить паралелі між російським вторгненням на Донбас та американським в Ірак, а також скептично оцінив бажання Росії відновити сфери впливу, втрачені з розпадом СРСР.

«Це не війна між двома народами, тому що російський народ здебільшого спостерігає за цією війною по телевізору. Це телевізійна війна, багато в чому схожа на американське вторгнення в Ірак. Вона відділена від російської реальності. Я думаю, що ця війна більшою мірою є війною політичних систем - чи дозволять Україні стати ближчою до Європи чи її відтягнуть до Росії. У цьому питання», - каже Тімоті Снайдер.

Також він зазначає, що між співвідношенням Путін – Росія та Порошенко – Україна існує велетенська різниця, оскільки Порошенка обрала більшість українців на виборах, які були визнані всіма рівними та чесними, до того ж в українців завжди є можливість передумати та переобрати, в той час як Путін навіть не намагається зробити вигляд, що Росія – демократична. Однак Тімоті вважає примирення можливим і без зміни режиму в країні, якщо російське керівництво змінить своє бачення речей.

Пан Снайдер дуже скептично налаштований щодо того, що Росія коли-небудь зможе відновити «сфери впливу», що були в неї за часів СРСР. Натомість, вважає історик, її прагнення можуть призвести до розроблення Європи:

«Головною причиною, чому Росія наразі сконцентрувалася на Україні, є те, що вона знаходиться далеко від Китаю. У Москві вірять, що можуть обдурити Європу, яка, на думку росіян, слабка і перебуває у занепаді, тому може легко розвалитися. Справжнім питанням є не те, чи може Росія мати сферу впливу. Не думаю, що це можливо. Важливим є те, чи зможе Росія роз'єднати Європу у спробах відновити цю сферу впливу. Якби я був європейцем, мене б турбувало саме це».

Напад Росії на Україну Тімоті Снайдер вважає неспростовним фактом. У ситуації, що склалася, історик оцінює шанси України на перемогу у війні як дуже низькі, а на питання, що можуть зробити українці зараз, відповідає:

«Авжеж, вони можуть зробити свою державу більш дієздатною і менш корумпованою. На мою думку, це важливіше за війну».

Історик також вважає поточний конфлікт війною ідей. «Іде справжня суперечка між Москвою та Європою щодо того, що ж насправді потрібно Європі. Москва пропонує забути про всі ці розмови щодо гармонії та рівності прав. Мовляв, ви ж знаєте, що це брехня, важливою є лише влада. Європейці відповідають тим, що, окрім влади, для них є й інші справжні речі, а ЄС - це проект, який вартий того, аби його захищати», - пояснює Снайдер.

Разом із тим, Сполучені Штати, на думку історика, не те, що не є гравцем у конфлікті, а й узагалі надто слабко присутні в нім. «США продають зброю майже всьому світу за винятком України. Яким чином Америка представлена в одній з небагатьох країн, куди вона відмовляється передавати озброєння?», - риторично питає він.

Снайдер додає, що фінансова допомога, яку США надають Україні, є незначною у порівнянні з тією, яку вони надають своїм постійним союзникам: «Головним гравцем є Російська Федерація. Росія напала на Україну, яка є сусідом Євросоюзу, і це пряме порушення базових принципів ЄС. Я думаю, у цьому й полягає суть конфлікту».

Наостанок Тімоті Снайдер каже, що взагалі не вважає Україну розділеною, ба навіть більше, вона є менш поляризована, аніж ті ж самі Штати. Однак ухвалення законів про декомунізацію він вважає цілковитою помилкою, бо це не могло сподобатися ані людям, які стежать за подіями в Європі чи Америці, ані є хорошим для самих українців, оскільки «історики, журналісти і широкий загал повинні мати право на свободу думки щодо історичних подій».