У своїй статті, опублікованій у журналі Foreign Policy, Джош Макледер підкреслює те, наскільки серйозною для України є проблема кремлівської пропаганди, і наскільки неефективно з нею борються. Автор вбачає лишень один шлях її вирішення – у підтримці «місцевої журналістики» та створення налагодженої мережі розповсюдження правдивої інформації.

Макледер пише, що Майкл Вайс та Пітер Померанцев переконливо довели, що Кремль зробив з інформації справжнісіньку зброю, поширюючи відверту брехні, сіючи сум’яття та маніпулюючи громадською думкою. І хоча нині ЄС та Штати шукають шляхів протидії впливу рупору Кремля Russia Today (зокрема шляхом створення потужних російськомовних ЗМІ), а українське Міністерство інформації анонсувало початок мовлення нового каналу Ukraine Tomorrow та створення власної «iArmy», яка боротиметься з російськими «тролями», автор статті вважає, що ці дії приречені на поразку.

«Це неправильна тактика, навіть якщо західні та українські проекти фінансуватимуться належним чином. Боротьба з пропагандою шляхом контрпропаганди не тільки нереальна, а й глибоко помилкова», - пише Джош Макледер. Він пояснюює, що цей спосіб геть неефективний для «зміни свідомості» та «перемоги правди»: «Контрпропаганда тільки поширює відчай та цинізм серед цільових груп населення».

Автор наводить думку українського медійника Катерини Мясникової з Незалежної асоціації телерадіомовників, яка порівняла такий спосіб боротьби з намаганнями «вилікувати рак туберкульозом».

«Замість того, щоби боротися з російськими політтехнологами «гучним мовленням» з Заходу чи Києва, нам слід підтримувати місцеву журналістику, а також налагоджувати розповсюдження правдивих новин», - говорить Макледер. І одразу додає: «Це включає детальну інформацію та турботу про безпеку людей, про те, чи нагодовані вони, чи вдягнені, чи возз’єднані зі своїми сім’ями та друзями, а також як їм відбудувати свої домівки».

Медійник пояснює, що ця аудиторія не готова сприймати меседжі тих ЗМІ, створення яких ініціюється, й наголошує, що недовіра до українських медіа, більшість з яких належить олігархам, була задовго до початку збройного конфлікту.

Також Джош Макледер згадує слова української журналістки Насті Станко, мовляв, люди з Дебальцевого розповідають про присутність у місті армій військових з НАТО, Польщі та США: «Ці люди вірять, що в разі евакуації їх вб’ють». А все тому, пише автор, що їхню свідомість заполонили меседжі з російських медіа, які постійно експлуатують травматичні образи Другої світової, асоціюючи нову владу з «ворожим Заходом», «ультра націоналістами», «фашистською хунтою», яка має намір знищити російськомовне населення Східної та Південної України.