Про це йдеться на сайті ІМІ.

Новосформовані міські ради у Маріуполі, Миколаєві, Запоріжжі і Луцьку планують у нових регламентах обмежити доступ журналістів на відвідування своїх засідань.  Юристи ІМІ наголошують, що у пропонованих регламентах роботи органів місцевого самоврядування порушуються положення чинного законодавства, а саме Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про місцеве самоврядування України».

Медіаюрист ІМІ Максим Ратушний вказує, що згідно із законом «Про місцеве самоврядування України» гласність, тобто політика максимальної відкритості, визначається як один з основних принципів місцевого самоврядування. Цим же Законом у ч. 17 ст. 46 визначається, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством, і порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону.

Щодо спроб викривити у пропонованих регламентах роботи поняття акредитації та спроб фактичного заснування дозвільного механізму доступу до засідань (який у деяких випадках може порушувати і принцип рівноправності та недискримінації), юрист ІМІ Максим Ратушний наголошує, що статтею 26 Закону України «Про інформацію» визначається таке:

- суб'єкт владних повноважень може здійснювати акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, з метою створення сприятливих умов для здійснення ними своєї професійної діяльності (мова йде не про дозвільну систему допуску чи недопуску журналістів, а про роботу в рамках сприянню співпраці);

- здійснення акредитації має грунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через ЗМІ (у тому числі і недискримінація за політичними поглядами чи результатами роботи журналіста чи працівника ЗМІ, як, наприклад, негативно написаний, на думку представників суб'єктів владних повноважень, журналістський матеріал);

- відсутність у журналіста акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень;

- в акредитації не може бути відмовлено у разі подання усіх документів, передбачених у частині 2 статті 26 Закону «Про інформацію» (ніякої іншої підстави для відмови у акредитації, крім неподання повного і передбаченого Законом пакету документів, немає);

- порядок акредитації підлягає оприлюдненню;

- суб'єкти владних повноважень, що здійснюють акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, зобов'язані сприяти провадженню ними своєї професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце і час проведення публічних заходів; надавати інформацію, призначену для ЗМІ; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових осіб (не тільки не перешкоджати, а саме сприяти як фіксуванню та запису, так і проведенню інтерв'ю та отриманню коментарів від посадових осіб!);

- суб'єкт владних повноважень, який акредитував журналіста, працівника ЗМІ, приймає рішення про припинення акредитації виключно у трьох вичерпних випадках: 1) подання журналістом, працівником ЗМІ відповідної заяви; 2) неодноразове і грубе порушення журналістом, працівником ЗМІ обов'язків визначених статтею 26 Закону "Про інформацію" (по факту це тільки порядок та вимоги до заяви на акредитацію та обов'язки визначені у попередньому абзаці щодо дотримання правил внутрішнього розпорядку та неперешкоджання роботі); 3) звернення ЗМІ, за поданням якого була здійснена акредитація.

«Порушення принципів та приписів, визначених зазначеними Законами, може бути оскаржене у суді у визначеному порядку. Враховуючи пряме порушення вимог чинного законодавства, а також перешкоджання у реалізації прав, передбачених Конституцією України — вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — судове оскарження матиме успіх, що призведе до відповідних юридичних наслідків для згаданих органів та впливу на репутацію новообраних органів місцевого самоврядування», — коментує Максим Ратушний.

Крім того, умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, можуть розцінюватись як злочин, передбачений частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Нагадаємо, у Маріупольській міськраді (Донецька область) депутати хочуть зробити допуск журналістів на засідання міської ради можливим лише з акредитації, а за «спотворення інформації» співробітник ЗМІ буде позбавлений права бути присутнім на сесії міськради. Такі норми включені до проекту Регламенту Маріупольської міської ради VII скликання.

Миколаївська міська рада планує обмежити доступ журналістів на сесії міськради, закріпивши у регламенті норми про обов’язкову акредитацію за 48 годин і обмеження присутності на сесії представників одного ЗМІ.

16 грудня на сайті Запорізької міської ради з’явилось повідомлення для ЗМІ, у якому журналістів запрошували акредитуватись на пленарне засідання міськради 17 грудня. Прес-секретар мера Запоріжжя  Володимира Буряка Ольга Мєшок, яка займається акредитацією журналістів на сесію, заявила, що таке обмеження введене, «щоб усі, хто дійсно є журналістами, могли нормально працювати, і від сторонніх ЗМІ не приходило по десятку чоловік».

Водночас міський голова Черкас Анатолій Бондаренко зупинив дію рішення Черкаської міської ради «Про регламент роботи Черкаської міської ради». Перед цим до регламенту було внесено поправку, яка передбачає, що журналісти зможуть відвідувати сесії Черкаської міської ради за таких умов: не більше двох представників від одного засобу масової інформації та за обов’язкової наявності редакційного посвідчення.