Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Газета в інтернеті: скільки життів має одна публікація
«Газета виборча» – одна з найбільш популярних суспільно-політичних газет Польщі. Видання виходить щодня, має тираж біля 300 000 примірників, така ж кількість читачів щоденно відвідує сайт газети wyborcza.pl – тобто 2 млн відвідувачів щомісяця.
За словами веб-редактора газети Домініка Ухліга, декілька років газета і сайт були віддалені одне від одного, не було чіткої системи координації роботи між співробітниками та встановленого взаємозв’язку між темами.
Домінік Ухліг
Однак згодом було прийнято рішення розширити штат співробітників сайту (нині близько 20 осіб) і підвищити якість текстів. Під час конференції «Нові медіа – нові можливості –2012», Домінік Ухліг розповів про способи ефективного використання онлайн-можливостей.
1. У реальному часі. Головне спрямування сайту «Газети виборчої» – оперативне повідомлення новин. Якщо відбувається важлива суспільно значуща подія, декілька журналістів протягом дня займаються відстеженням лише цієї теми й ведуть онлайн-трансляцію. Так було і з міжнародними резонансними подіями – конфлікт у Єгипті чи Лівії, і з локальними – наприклад, візит Барака Обами у Варшаву 2011 року.
У висвітленні цієї події брали участь троє журналістів: один перебував у президентському палаці і, власне, скрізь, куди було запрошено представників преси. Другий тримав із ним зв’язок по телефону й писав короткі повідомлення на сайт (пізніше він готував матеріал для паперової версії), третій – допомагав йому, тобто шукав в інтернеті цікаву інформацію, відстежував, що пишуть в інших виданнях, яка реакція аудиторії в соціальних мережах, розміщував на сайті цікаві цитати.
Пізніше до матеріалу приєднали фото та відеоролики, таким чином наприкінці дня була готова онлайн-трансляція цілого дня перебування Барака Обами в Польщі.
2. Подвійна візуалізація. «Газета виборча» також почала активніше використовувати інфографіку. Повні версії візуалізацій розміщуються на сайті, фрагменти – у друкованій версії, з нагадуванням про сайт.
Після приїзду Обами підготували спеціальну інфографіку: про літак президента, його автомобіль, кортеж тощо.
3. Пошук взаємозв’язків. Журналісти веб-сайту намагаються навіть найкоротші новини робити повнішими, шукаючи і пригадуючи аналогії з минулими подіями. Наприклад, коли на ВВС з’явилася фотографія, на якій американські солдати позують на тлі прапора з нацистською символікою, журналіст переклав цю замітку і дав посилання на схожий випадок, про який уже писала «Газета виборча». Зокрема, скандал 2006 року, коли стало відомо, що деякі німецькі військовослужбовці використовували під час воєнних дій в Афганістані нацистську символіку (пальму і хрест – емблему Африканського корпусу).
Варто пам’ятати, що онлайн-видання дає змогу легко використовувати фрагменти написаних раніше текстів. Такий прийом часто стає в нагоді у разі раптової смерті відомої людини – коли повноцінний некролог ще не готовий (до речі, на сайті «Газети виборчої» є окрема рубрика з некрологами).
Наприклад, так трапилося в березні, коли пішов із життя польський футболіст Влодзімеж Смолярек. Тоді «Газета виборча» використала фрагменти статті про футболіста, яка публікувалася декілька років тому, а також фото з власного архіву й відео найкращих голів. Згодом на основі цього матеріалу вийшла стаття у друкованій версії.
4. Це сталося вчора. Постійна рубрика в газеті – розповідь про значущу історичну подію, яка відбулася цього числа багато років тому. Наприклад, 6 травня 1937 року в Америці сталася катастрофа, коли зазнав краху дирижабль Гінденбург.
У газеті подається коротка історія, а на сайті – той же текст, а також відео катастрофи.
5. Дражнити читача. Успішна тактика «Газети виборчої» – це онлайн-тизери тих матеріалів, які буде надруковано. Традиційно в паперовій версії публікують аналітичні матеріали та ексклюзивні інтерв’ю. Напередодні, за день до випуску номеру, на сайті з’являється анонс, який включає цікавий фрагмент тексту, фото, відео з теми. Журналісти працюють над привабливістю тизеру, аби в результаті читач був невдоволений, що не може прочитати всього тексту, й купував газету.
Відома журналістка газети Агнешка Кублік щотижня бере інтерв’ю у відомих людей, частіше політиків. Повна версія інтерв’ю виходить у друкованій версії двома частинами – по середах та п’ятницях. А в номерах за вівторок і четвер робиться анонс. У ці ж дні на сайті виходять відеотизери – невеличкі фрагменти відеозапису інтерв’ю. Після публікації в газеті виходить повна відеоверсія.
6. Чекаємо на вашу думку. «Газета виборча» використовує ті ж методи спілкування з читачами, що й більшість видань – активно просуває себе в соціальних мережах, часто влаштовує опитування на Facebook. Також працює з листами читачів і постійно публікує на сайті найцікавіші з них.
7. Оптичне збільшення. Розслідування історії навколо фотографії – ще один тип статті, де вдало можна поєднувати друковану q електронну публікацію.
Наприклад, матеріал про стару фотографію, яку було зроблено в Треблінці, концтаборі, вже після воєнних дій. На фото зафіксовано затримання селян. Вони самовільно розкопували поховання євреїв – тоді це був чи не єдиний спосіб заробітку для них. У паперовій версії журналіст проводить аналіз фотографії й висловлює сумніви щодо того, чи справді ця фотографія зображає саме цю «золоту лихоманку», як вважає більшість істориків.
В онлайн-версії статті (вона розміщується на шести сторінках) кожен елемент фотографії збільшується, поряд публікується текст. Крім того, журналіст сфотографував сучасний вигляд місцевості у Треблінці.
8. «Назад у 80-ті» – журналістський експеримент, на основі якого зроблено серію матеріалів для «Газети виборчої».
Два журналісти вирішили перевірити на собі, як жила сім’я 30 років тому в Радянському Союзі. Протягом шести місяців вони штучно перенесли себе в атмосферу 80-х, попередньо дослідивши всі особливості побуту. Тобто, користувалися старими машинами, вдягалися за модою 80-х, читали старі книжки та журнали, не користувалися мобільними й комп’ютером, їли продукти, які були доступні тоді. Також намагалися стояти в черзі, але оскільки черги знайти важко, то проводили цей час просто в магазині.
Після завершення проекту вони написали три великих тексти для друкованої версії (один про труднощі під час експерименту, другий – про життя жінки в цей час, і більш загальний матеріал про епоху комунізму).
В онлайн-версії по черзі розміщували фрагменти великих текстів, супроводжуючи їх фотографіями та відео.
9. Журналістські блоги. Редактори заохочують журналістів вести блоги в онлайні. Кожен журналіст обирає свій формат і стиль, однак бажано, щоб він писав на ту тему, на якій спеціалізується.
Журналісти контактують із читачами, питають про їхні проблеми й намагаються вирішити ці проблеми; фактично блог – це джерело нових контактів, тем і натхнення.
Іноді підсумок проведеної роботи публікується у друкованій версії, наприклад, розслідування журналіста про неправдиві реклами на телебаченні, яке він робив на основі спілкування з читачами.
10. Місія 21-го. Це проект «Газети виборчої», здійснений напередодні Євро-2012, він розвивався саме в електронній версії видання.
У 2011 році 21 студент із Лондона перебували у 21 місті Польщі. Студенти дивилися, наскільки країна готова до чемпіонату. Вони ділилися враженнями на YouTube, у соцмережах, знімали відео, писали невеликі тексти. Потім уже польські журналісти підсумували цей проект у матеріалах для друкованої версії.
Серед планів «Газети виборчої», за словами Домініка Ухліга – все більше посилення ролі веб-сайту у висвітленні новин. Тобто у друкованій версії головні новини подаватимуть лише на одній сторінці дуже коротко, акцент буде на ексклюзивних новинах, які не публікувалися на сайті.
Фото - Сергій Комаров