Олімпійські ігри 2012 у Лондоні засвідчують, що соціальні медіа міцно пов’язали онлайн світ і реальність. У цьому році спортивні змагання супроводжує окрема інфраструктура з соціальних мереж, на яку мусять зважати як організатори, так і спортсмени, відвідувачі, журналісти.

Наразі повідомлення соціальних медіа конкурують із традиційними ЗМІ – мешканці та гості Лондона миттєво пишуть новини в своїх акаунтах. І варто сказати, що значна частина цих історій є ексклюзивною, адже глядачів на спортивних майданчиках десятки тисяч, і кожен із них може побачити те, чого не помітили журналісти.

Ентоні Едгар (Anthony Edgar), керівник медіа-відділу Міжнародного Олімпійського комітету, в інтерв’ю Reuters зауважив, що він навіть не знає, чого очікувати від цьогорічних змагань у зв’язку з надшвидким розвитком соціальних медіа. В 2012 році ресурсом Facebook користується близько 900 мільйонів людей, а в 2008 – під час Пекінської Олімпіади – їх кількість складала всього 100 мільйонів.

«Так, ви не можете тримати камеру, коли йде забіг на 100 метрів, і робити ексклюзивний відео репортаж.  Це що стосується мовників, – каже Ентоні Едгар. – Однак ви точно можете говорити про це. Фотографувати. І писати про це. Сьогодні ми мусимо давати раду тим речам, яких не існувало на Олімпіаді в Пекіні».

Зміни в використанні соціальних мереж, порівняно з 2008 роком, відображені в інфографіці від PappasGroup. Тут можна порівняти кількість переглядів відео на Youtube, дописи в Twitter та Facebook.

Еволюція висвітлення Олімпійських ігор у медіа зображена й у візуалізації від Олімпійського комітету.

www.olympic.org

Тож як бачимо з цієї інфографіки, самі організатори змагань офіційно називають олімпіаду «соціальною». Комітет навіть створив спеціальний майданчик, який віртуально поєднує вболівальників і спортсменів. На сайті можна зареєструватися через свій Facebook чи Twitter акаунт і знайти конкретних спортсменів, країну чи вид спорту. Сайт пропонує фоловити учасників змагань у соціальних мережах, навіть заохочує до цього за допомогою гри, в результаті якої найактивніші фоловери отримують віртуальні медалі. Крім цього, можна переглянути акаунти найпопулярніших спортсменів у соцмережах. Представників української збірної через такий пошук знайти не вдається, проте на запит «Україна» отримуємо новини з соціальних мереж.

Заохочуючи спортсменів до такого віртуального спілкування, Олімпійський комітет у той же час накладає ряд жорстких заборон. Зокрема, учасникам заборонено публікувати відео чи фото зі змагань і залишати коментарі щодо інших спортсменів. Повний перелік вимог зафіксовано у спеціальних інструкціях Олімпійського комітету щодо соціальних медіа, блогів тощо. В цьому документі прописані головні правила розміщення повідомлень, фотографій і відео. Наприклад, повідомлення мають бути «написані від першої особи, у стилі щоденника, і не можуть бути схожими на журналістські». Є також цікаві правила про логотип і бренд Олімпіади: «Учасники та інші акредитовані особи не можуть використовувати символ Олімпіади (п’ять переплетених кілець різного кольору, що символізують п’ять континентів), який є власністю Міжнародного Олімпійського комітету, в своїх повідомленнях, блогах чи твітах у будь-яких соціальних медіа чи на веб-сайтах». Згідно з правилами, слово «олімпійський» використовувати можна, але тільки в разі «прямого посилання, щоб це слово не асоціювалось з іншими компаніями чи продуктами інших компаній».

Гіперактивне використання ресурсу Twitter під час змагань цього року ледь не зірвало один із ефірів BBC. За даними Reuters, телекоментатори не могли повідомити про розрив між лідером велогонки та наступними учасниками, бо їм не вдавалось отримати дані GPS-навігації. Міжнародний Олімпійський комітет зазначив, що причиною цієї проблеми стали тисячі вболівальників на маршруті гонки, які активно надсилали повідомлення в цей час. Тому представник Олімпійського комітету просив: «Якщо це не терміново, будь ласка, зачекайте з твітами».

Однак зрозуміло, що таке прохання навряд чи зупинить користувачів. Потік повідомлень у соціальних мережах зростає, і журналістам варто зважати на це: зокрема, підписуватись на стрічки новин від спортсменів, тренерів, офіційні сторінки, бо ці дані можуть бути джерелом не тільки для окремих повідомлень, але й для інфографіки.

Віртуальні медалі й «олімпійські тіла»

Інфографіка – ще одна особливість у висвітленні Олімпіади цього року. Британські ЗМІ активно готувалися до події: майже на кожному сайті є окремий блок «Лондон 2012», із традиційною інформацією: командний залік, новини (власне, цією інформацією обмежились і наші сайти). Однак окрім цього, чимало провідних ресурсів створили динамічні та інтерактивні візуалізації. Пропонуємо огляд деяких із них.

Одними з перших з’явились візуалізації, які висвітлювали подорож Олімпійського вогню по території Англії. Сайт Channel 4 News створив інтерактивну карту, закликаючи людей, які несли факел чи були свідками процесу, додавати свої відеоролики, фотографії і повідомлення. Натиснувши на маленькі іконки, можна відразу переглянути зображення чи відео.

Схожий принцип застосував регіональний сайт KentOnline. Тут також створена інтерактивна карта, що використовує хештег #torchreporter. Відвідувачів просили публікувати текстові повідомлення, фото та відео у Твітері, використовуючи цей хештег та поштовий індекс міста, з якого вони спостерігали за олімпійським вогнем. У результаті було отримано маршрут олімпійського вогню по графству Кент, а у відмічених точках – фото та дописи з його зупинок.

Ще однією темою для інфографіки стали стадіони та майданчики, де відбуваються змагання. Традиційним лідером у створенні таких візуалізацій є Guardian. Команда видання вдалась до прийому іммерсивної журналістики – панорамних фото. Guardian пропонує здійснити віртуальний тур до Олімпійського парку: декілька об’єктів на фото виділяються, якщо підвести до них курсор мишки, а щоб побачити стадіон зсередини, потрібно клікнути на ньому.

Ще одна схожа візуалізація від Guardian, а точніше більш інформативне продовження попередньої – це графічна карта всіх об’єктів змагань. Натиснувши на них, можна побачити сферичні фото, зроблені всередині арен, а також додаткову інформацію: ім’я архітектора, вартість будівництва, можливість використання після ігор, місткість, найбільш очікуване змагання саме на цій локації та інші цікаві факти.

Видання The Telegraph також створило динамічну карту Олімпійського містечка, проте дещо простішу. В ній немає панорамних фото, зате є окремий розділ, який включає інформацію про інші Оліміпійські об’єкти Великобританії, окрім головного Олімпійського парку.

Не можна оминути й олімпійський проект від Google. Компанія пропонує прогулятися Олімпійським парком, дослідивши велосипедні та марафонські дистанції, а також порівняти аерофотознімки Лондона зразка 1948 року (останній раз, коли в цьому місті відбулися Олімпійські ігри) з сучасним.

Масштабна «жива» карта від Thisislocallondon розроблена не лише для того, щоб ознайомитись із усіма олімпійськими об’єктами (що також поєднані з картою транспортної системи Лондона), задум полягає в тому, щоб допомогти гостям пересуватися між головними місцями змагань. У живому часі оновлюється інформація щодо заторів, також є окремий розділ, де можна на власні очі побачити ситуацію на дорогах, завдяки карті відеокамер.

Інфографіку про кожен вид спорту, представлений на Олімпіаді, пропонує Independent. Користувач може переглянути декілька слайдів із візуальною та текстовою інформацію про цікавий йому вид спорту: місце змагання, спорядження, основні правила тощо.

Проект Бі-Бі-Сі «Олімпійські Наддержави» також заслуговує на увагу. З ним можна ознайомитись як на англійському сайті, так і на «BBC-Україна». За допомогою інструмента таймлайн, можна дізнатися «про ключові факти, політичні події та людей, які творили історію сучасного спорту, починаючи з Олімпійських ігор 1896 року». Користувачі мають змогу переглядати інфографіку, що демонструє, які медалі були виграні якими країнами на кожній Олімпіаді.

Цей проект був створений World Service і згодом адаптований для BBC Sport. Як зазначив директор із розвитку BBC World Service Дмитро Шишкін, мета інфографіки – зробити сайт «місцем зосередження всіх найкращих речей, що стосуються Олімпіади».

Інший проект BBC «Спортсмени подібні до вас» спрямований на активне залучення користувача, він перекладений на 15 мов, у тому числі й на українську. Після введення в спеціальну анкету свого зросту та ваги, можна дізнатися, на кого із медалістів Пекіна ви схожі.

А Guardian пропонує цілу гру, яка також робить користувача учасником, – «Чи можеш ти бути медалістом?». Дизайн гри виконаний у ретро-стилі. Тут спочатку потрібно обрати вид спорту – біг (на 100 м чи 2 км), плавання або велосипед – і потім ввести свої спортивні досягнення (реальні). Програма порівняє їх із відповідними даними кращих призерів усіх часів і перевірить, чи могли б ви стати призером, і якщо так, то в якому році. Редактор спортивної рубрики Guardian Сіан Айнгл (Sean Ingle) підкреслив: «ми вперше зробили щось настільки інтерактивне та деталізоване».

Детальніше про спортсменів можна дізнатися з чергової яскравої візуалізації Guardian «Олімпійські тіла». В проекті представлені учасники олімпійської збірної Англії (31 спортсмен, в тому числі параолімпійці), і про кожного з них можна переглянути відео, прочитати інформацію та інтерв’ю, де вони розповідають, яким чином їм вдалося досягти такої фізичної форми.

Завершує цей хіт-парад найкращих візуалізацій ще одна інфографіка, що зосереджена на спортсменах, – від Channel 4 news.

На сайті сказано: «Великобританія відсилає 542 спортсмени на цьогорічну Олімпіаду, кожен з яких тренувався роками, щоб довести свій потенціал та виграти медаль для країни. Дослідження проведене Channel 4 news демонструє місця, де народились олімпійці, нерівномірний розподіл по всій країні». Теплова карта дозволяє бачити регіони, де народилось найбільше учасників Олімпійських ігор 2012.