І знову політика…

Мої сподівання на те, що другий день конгресу минеться без політичних інсинуацій, виправдалися не до кінця. Позитивні враження від цікавих доповідей лідерів світової медіаіндустрії зіпсував увечері телеканал «Інтер». Сюжет про зустріч учасників конгресу з Віктором Януковичем виявився таки «причесано-напопадженим», як я і припускала у вчорашньому звіті. «Інтер» розповів про зустріч напівправду, пішовши на повідку у прес-служби президента. Сюжет закінчувався словами президента WAN-IFRA Джейкоба Метью, який назвав Януковича «великим другом», та нічого не було сказано про ті суттєві побоювання щодо свободи слова в Україні, які висловили редактори під час цієї зустрічі.

Не знаю, чи розуміють в Адміністрації президента, що спроби подати ситуацію у вигідному для себе світлі – лише для внутрішнього використання. Оскільки світ прочитає офіційне повідомлення, поширюване центральним офісом WAN-IFRA (розсилка здійснюється на електронні адреси всіх учасників конгресу, а також цю інформацію можна прочитати на сайті WAN-IFRA). У ньому чорним по білому написано, що редактори, які зустрілися з Віктором Януковичем, висловили занепокоєння з приводу стану свободи слова в Україні, апрезидент WAN-IFRA Джейкоб Метью та президент Всесвітнього форуму редакторів Ерік Б’єражер представили президенту доповідь і рекомендації, укладені міжнародною місією з питань свободи слова, що відвідала Україну в квітні 2012 року. Звісно, телеканал «Інтер» нічого не повідомив і про заклик представників делегації, адресований президенту, – не переслідувати учасників акції протесту, яка відбулася в перший день конгресу. Але телеканал «Інтер» не має такого впливу на міжнародну спільноту, який він має на українського виборця. І в цьому полягає добра новина :)

Погана ж новина в тому, що про Україну знову говорять у негативному світлі. Це засмучує багатьох українських журналістів, із якими довелося спілкуватися під час конгресу. Проте ніхто з них (навіть ті, хто доволі лояльно налаштований щодо нинішньої влади) не заперечував права колег на протест.

Люди, зміст, якість – старі-нові цінності сучасного медіасвіту

Під час заходів такого масштабу, як Всесвітній газетний конгрес, на фоні різних світових культур та світоглядів завжди проявляються сильні та слабкі сторони їхніх учасників. Країни, зациклені на своїх внутрішніх конфліктах та проблемах, еліта яких загрузла у власних історичних комплексах, не може вийти за рамки вузьконаціональних інтересів і мислити глобально в динамічному та непостійному світі – виглядають маргінально.

«Якщо ми хочемо бути лідерами, зі старим світоглядом не виживеш», – очевидно, що ці слова інноваційного антрополога Анни Кірах (Steria AS, Норвегія), яка блискуче модерувала першу сесію («Лідерство. Керуючи новими новинними організаціями») другого дня роботи Всесвітнього газетного конгресу, багато хто в Україні мав би взяти собі на замітку. «Як бути гнучким і вижити в період постійних хвилювань, економічних падінь та злетів?» – щоб відповісти на це питання, Анна Кірах, як антрополог, звернулася до досвіду бушменів, які живуть у пустелі. «Що вони роблять, коли їм не вистачає їжі та води? У них є спеціальні ритуали з розділення їжі, вони постійно підтримують контакт одне з одним, піклуються одне про одного, роблять усе, щоб не було сварок. Для бушмена конфлікти та стрес знищують можливість виживання, для нас конфлікти знищують можливість продукування рішень», – сказала вона, порадивши навчатися в бушменів.

Прикметно, що більшість доповідачів, розповідаючи про успішні економічні стратегії розвитку, казали не лише про голі цифри прибутків чи збитків, рекламу та аудиторію. Вони казали про корпоративні цінності, про культуру ведення бізнесу, а також про культуру споживання та поширення інформації, про новий управлінський світогляд. І про те, що зміни, які відбуваються в цих, здавалося б, нематеріальних сферах, впливають і на економічні показники.

«Якщо ви не тільки створюєте цінності, але й постійно їх оновлюєте, то ваш корабель не потоне», – вважає засновник Banner Corporation Род Баннер (Британія). Що таке цінності у сфері медіа? Це зміст – відповідає він, оскільки без нього доведеться продавати порожні сторінки. А також якість. «Етика якості приваблює цінністю», – каже Род Баннер.

Але більшість топ-менеджерів вважають основною цінністю людей, які працюють у їхній компаніях. «Ми вирощуємо своїх лідерів. Для нас головне – люди. Вони повинні бути творчими, гнучкими, долати перешкоди, розуміти цінність діяльності компанії, знаходитися у постійному пошуку чогось нового… Це завжди незавершений процес. ЯК робиться важливіше за те, ЩО робиться. А ЯК – це люди» – зазначає президент і видавець найбільшої безкоштовної газети Канади Metro English Білл МакДональд. «У наших організаціях люди працюють важко, але ми достойно оцінюємо їхній успіх, заохочуємо їх», – каже він. Білл МакДональд переконаний, що його газета не досягла б таких значних успіхів, якби не інноваційна культура компанії.

Чи можуть таким ставленням до своїх співробітників похвалитися українські медіакомпанії? Думаю, далеко не всі, враховуючи «культуру» ведення бізнесу деяких вітчизняних олігархів, які заодно є й медіавласниками.

Революція смартфонів

Але під час конгресу говорили не лише про внутрішню культуру медіакоропорацій. У першу чергу для медіа має значення поведінка читачів/глядачів/слухачів. А культура споживання інформації у світі дуже змінилася за останні декілька років.

«Мультимедійна культура в найближчому майбутньому (4-5 років) буде базуватися на застосуванні цифрових пристроїв та на поведінці споживача», – вважає Ерл Вілкінсон, генеральний директор International Newsmedia Marketing Association (INMA, США). Він вважає, що на нас чекає революція смартфонів.

86% людей у світі мають мобільні телефони, але лише 33% під’єднали їх до інтернету. «Та цей пробіл дуже швидко буде заповнений», – переконаний Ерл Вілкінсон. На його думку, все більше людей читатимуть газети з телефонів. Кількість проданих смартфонів до 2016 року, за прогнозами INMA, може сягнути більше 2,5 млрд екземплярів, тоді як у 2010 році вона становила ледь більше 500 млн. Натомість зменшуватиметься кількість персональних комп’ютерів. Це впливатиме на роботу медіа безпосередньо.

«Продажі у цифрових платформах будуть збільшуватися. До 2020 року ми спостерігатимемо величезне зростання. І ви повинні готуватися до майбутнього, – радить Вілкінсон колегам із різних корпорацій світу, присутнім у залі. – З’являється все більше безпровідних пристроїв, вони, наприклад, смартфони, легкі у користуванні. Саме туди ви повинні направляти свої новини».

Вікова характеристика споживачів контенту з різних платформ, надана Вілкінсоном, дуже цікава: середній вік користувачів смартфонів – 30 років, користувачів персональних комп’ютерів – 40 років, iPad – 52 роки (очевидно, в Україні ми б отримали дещо інші дані щодо користувачів iPad) (презентацію його доповіді можна подивитися тут) і нарешті друкованих газет – 57 років.

Схоже, особливо помітним буде вплив цифрових пристроїв, у першу чергу мобільних телефонів, на медіа в африканських країнах. До 2015-го «в нас буде більше людей із мобільними телефонами, аніж тих, у кого вдома є електроенергія», зауважив заступник виконавчого голови Mail&Guardian Тревор Нкубе. Він вважає, що мобільні технології змінять усю структуру медіагри на африканському континенті. «40% африканського населення – віком менше 15 років. Це велике молоде населення, яке не встигло закохатися в газети, але любить свої мобільні телефони», – додає Нкубе.

Ерл Вілкінсон вважає, що вплив мультимедіа зростатиме в Індії, хоча нині там домінує друкована форма.

Він переконаний, що ми матимемо зовсім іншу реальність, яку доведеться знову осмислювати, коли цифрові платформи коштуватимуть менше 200 доларів і тоді насправді зіткнуться з платформами друкованими. Поки цього не сталося, казати, що газети вмирають, ще зарано. Про те, що друковані ЗМІ зберігають свої позиції, йшлося і в доповіді заступника генерального директора та виконавчого директора з комунікацій та зв’язків WAN-IFRA Ларрі Кілмана, виклад якої можна почитати на «Телекритиці». Зрештою, медіаексперти також кажуть, що поки принт-медіа зберігатимуть вищу якість контенту, аніж інтернет, їм нічого не загрожує.

Про тенденції у сфері нових медіа (за результатами сесій у рамках Форуму редакторів) читайте найближчим часом на MediaSapiens.