Web 2.0 на сторожі

Web 2.0 на сторожі

00:00,
27 Вересня 2012
1461

Web 2.0 на сторожі

00:00,
27 Вересня 2012
1461
Web 2.0 на сторожі
Web 2.0 на сторожі
Як інструменти соціального інтернету та журналістики даних допомагають боротися з хабарництвом, злочинністю та сексуальними домаганнями.

Озброєні цифровим інструментарієм, громадська журналістика й журналістика даних у наш час творять унікальний симбіоз, що стає поживним середовищем для онлайн-ініціатив. Деякі з них, доповнюючи або навіть заступаючи офіційні правоохоронні органи, самотужки протистоять злочинності та корупції. Подекуди таким ініціативам удається стати вельми багатолюдними, дієвими і самодостатніми, залучаючи багатотисячу аудиторію до наповнення та розбудови суспільно корисних онлайн-ресурсів. Україна поки що пасе задніх у поширенні таких проектів, одначе дещо роблять уже й у нас.

Корупційний check-in

Хабарництво не є реалією лише пострадянського життя. Насправді це явище не знає кордонів. Тому й боротися з глобальним «даванням на лапу» вирішили глобально. Ресурс Bribespot.com, розроблений ентузіастами з Литви, Естонії, Фінляндії та Ірану 2011 року, є інтерактивною базою даних, яка за допомогою Google Maps показує, де, коли, в якому обсязі та на якій підставі вимагали чи давали хабарі. Кожен користувач може переглянути карту хабарів у своєму місті чи районі, додати нову «точку» корупції і, звісно ж, поширити карту через соціальні медіа, попередивши своїх читачів про нечистих на руку посадовців, правоохоронців або викладачів. Розробники ресурсу гарантують абсолютну приватність надання інформації про хабарі.

За аналогічним принципом працює платформа «Роскомвзятка», яка відображає карту і відстежує статистичну динаміку корупції в Росії. Ще один антикорупційний майданчик – сайт I paid a bribe, започаткований індійською громадською організацією Janaagraha для збирання якомога більшої кількості «корупційних» історій пересічних громадян. Спираючись на зібрану інформацію, громадські діячі розробляють чіткі реформаційні вимоги до місцевих органів влади. Проект завоював величезну популярність і продемонстрував високу ефективність, невдовзі поширившись на Індонезію, Пакистан, Кенію та Зімбабве. Схожі антикорупційні проекти можна побачити в Азербайджані, латиноамериканських країнах і навіть у Китаї.

Україна на карті Bridespot

Онлайн-лейтенант Коломбо

У наш час слідчі обстежують не лише місце злочину та квартиру, де мешкає підозрюваний, але також його сторінку у соціальній мережі. Адже часом в інтернеті можна знайти не менше «відбитків», аніж на знарядді вбивства. Здобута в соціальних мережах інформація, електронні листи, ба навіть онлайн-повістки до суду, онлайн-свідчення, онлайн-сповіщення про побачене правопорушення стають нормальною практикою в країнах Заходу.

В американському мегаполісі Лос-Анджелесі став дуже популярним проект iWatch, який дає громадянам змогу повідомити найближчий відділок поліції про підозрілу поведінку чи неправомірні дії, таким чином попередивши правопорушення. Британські правоохоронці публікують інтерактивні карти кримінальної активності із зазначенням статистичних даних, характеру скоєних злочинів та прізвища поліцейського, відповідального за порядок у певному районі.

Схожа карта злочинності існує в Єгипті. Щоправда, вона відображає тільки інформацію про місце і частоту випадків сексуальних домагань. Образа жінки на сексуальному ґрунті вважається в цій арабській республіці особливо тяжким злочином. Захистити від нього єгиптянок і туристок покликаний проект Harassmap.com. Він наочно попереджає про місця, де випадкові залицяльники дають волю рукам чи дозволяють собі непристойні вигуки. Аналогічні карти з усіх куточків світу публікує міжнародний рух Hollaback Movement. Тож жінки, що вирушають до Лондона, Брюсселя чи Стамбула, можуть довідатися наперед, куди не варто ходити без надійного супроводу.


 

Карта небезпечних місць Лондона з нещодавно опублікованими історіями сексуального домагання

Онлайн-інструменти оффлайн-відповідальності

Зажерливі, безпринципні та хамовиті чиновники або народні обранці, що не виправдовують сподівань своїх виборців, займаючись після обрання зовсім не тим, заради чого їх делегували в органи влади, з приходом у наше життя технологій web 2.0 мають серйозні приводи для занепокоєння. Так, у Словаччині вже не перший рік працює альянс Fair Play, який збирає, систематизує й виносить на позір громадськості інформацію про фінансування політичних партій, відмивання бюджетних грошей та лобістські схеми. Сайт GiveMeInfo у Грузії подає статистичні дані про інформаційні запити журналістів до органів влади із зазначенням стадії виконання. Відвідувачі можуть побачити кожен випадок зволікання, ігнорування чи неадекватного виконання запиту.

Інформація про держустанови Грузії, які проігнорували чи не задовольнили інформаційних запитів журналістів

Приклади успішної боротьби онлайн-активістів із чиновницьким свавіллям є навіть у Росії. Роздратовані нахабством високопосадових автомобілістів росіяни створили Товариство синіх відерець. Його активісти публікують у блозі http://ru-vederko.livejournal.com/ фото- та відеофакти порушень правил дорожнього руху автомобілями, які зловживають ознаками VIP-транспорту: проблисковими маячками, «козирними» номерами тощо. У рекордно короткий термін товариство набуло сотні прихильників, провело десятки вуличних акцій і флешмобів. Під їхнім тиском Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації пообіцяло скоротити кількість машин із проблисковими маячками та спеціальними кольорами.

Облік ледарів із мандатами

В Україні поки що небагато проектів, що використовують модерні онлайн-інструменти для боротьби з корупцією та іншими хворобами суспільства. Одним із перших інтерактивну інфографіку та інші засоби журналістики даних із цією метою почав використовувати сайт «Тексти», спадкоємець онлайн-видання zaua.org, підтримуваний журналістами-ентузіастами. Він дає змогу переглянути видатки державного бюджету 2012 року, проаналізувати результати голосувань у Верховній Раді, перевірити фактичну присутність депутатів на робочих місцях, довідатися про темні сторони державних закупівель, тіньові грошові потоки та результати непрозорих тендерів.

Візуалізація бюджетних витрат у 2012 році на сайті texty.org.ua

Ще одним вітчизняним зразком є сайт «Владометр», який збирає та систематизує інформацію про обіцянки влади і стан їх виконання. Біля витоків проекту стояв журналіст і телеведучий Вахтанг Кіпіані; нині ресурсом керує Тарас Фролов. Постійне методичне нагадування про невиконані обіцянки, звісно, не може змусити чиновників і політиків бути сумліннішими, але, принаймні, діє їм на нерви й нагадує, що за свої слова треба відповідати. Ще один онлайн-вимірювач відповідальності політиків – «Чеснометр», розроблений громадянським рухом «Чесно». Втім, усі названі українські проекти залежні від зусиль команди, тоді як світовою тенденцією є перекладання відповідальності за наповнення подібних ресурсів на численну аудиторію, чи то пак, краудсорсинг.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Razum.pro
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду