Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Чемпіонат світу з футболу 2014: свято інтерактивності
Перегляд іноземних публікацій на тему Чемпіонату світу – 2014 нагадує про футбольне свято, що відбулося в Україні та Польщі два роки тому. Підготовка до Євро-2012 супроводжувалася численними скандалами довкола будівництва стадіонів та інфраструктури, корупції, високих цін у готелях, а також політичних подій, зокрема ув’язнення Юлії Тимошенко. Це все викликало негативні відгуки в іноземних журналістів, які ще й активно взялися висвітлювати міфічний «український расизм». Однак обсяги нинішньої bad press довкола чемпіонату в Бразилії значно серйозніші – критика українських проблем здається дуже скромною.
Коли 2007 року Бразилія здобула право приймати чемпіонат, ніхто й подумати не міг, наскільки ситуація зміниться за 7 років. У 2008 році 79% жителів країни підтримали проведення Мундіалю, а в квітні 2014-го – лише 48%. Такі дані соцопитування Datafolha наводяться у статті Forbes «Як чемпіонат світу – 2014 став найгіршою піар-кампанією в історії». Проблем довкола бразильського Мундіалю достатньо: надто великі витрати на чемпіонат (найбільші в історії); непрозорі тендери на будівництво; бразильська мафія, яка попереджала, що перетворить чемпіонат із футболу на «чемпіонат із терору»; недобудовані стадіони (на деяких ще не встигли провести жодного матчу, оскільки їх добудовують в останні дні); скорочення соціальних виплат; масові протести проти влади; повідомлення данського журналіста Міккеля Єнсена про те, що влада вбиває безхатченків, щоб «очистити вулиці» перед чемпіонатом. Такі новини створюють похмуре тло напередодні Мундіалю. Хоча пам’ятаймо – перед Євро-2012, якщо читати лише іноземні ЗМІ, теж складалося враження, що їхати в Україну дуже небезпечно.
У медіа ці негативні новини існують у паралельній реальності з традиційним яскравим висвітленням футбольного свята. Чемпіонат світу, як і Євро чи Олімпіада – це подія, до якої можна підготуватися заздалегідь, зокрема, зробити інфографіку, різноманітні спецпроекти. З часу чемпіонату в Південній Африці минуло лише 4 роки, але у розвитку інтернету та соціальних медіа відбулися стрімкі зміни. Тому нинішній чемпіонат деякі ЗМІ вже називають найбільш «соціальним» та пророкують бум у використанні соціальних мереж. Wall Street Journal у 2013 році навіть назвала Бразилію «столицею всесвіту із соцмереж», оскільки тут Facebook, Twitter та YouTube розвиваються дуже швидкими темпами та охоплюють велику частину населення. Однак є побоювання, що масштабного використання соціальних мереж може не бути, оскільки місцеві ІТ-компанії та комунікаційні сервіси погано підготувалися до такого напливу відвідувачів – на стадіонах може не бути інтернет-зв'язку або ж він працювати з перебоями. Washington Post писала, що лише половина зі стадіонів матиме вай-фай.
Щодо «соціальності» чемпіонату час покаже – зрештою, нагнітання атмосфери у західних ЗМІ далеко не завжди має підстави для цього. Зате сьогодні вже можна побачити, які спецпроекти підготували провідні світові ЗМІ. Більшість зробили окремі рубрики чи підсайти, змістовим наповненням схожі на українські. Та крім цього є велика кількість різноманітних візуалізацій – як у друкованих версіях, так і інтерактивна інфографіка на сайтах.
Порівняння команд
Красиву динамічну інфографіку, присвячену командам – учасницям чемпіонату, представляє Eurosport. По-перше, тут можна подивитися рейтинг футбольних клубів, відповідно до кількості їхніх гравців, які перемагали зі своїми збірними на Чемпіонатах світу.
По-друге, можна порівнювати будь-які дві команди з різних груп та подивитися, наскільки успішними були їхні виступи на турнірі.
Інструмент для порівняння команд пропонує MatchStory.co.uk. Команди можна порівнювати за середнім віком гравців, за кількістю голів у міжнародних турнірах, за кількістю гравців зі збірної, які грають у клубах своєї країни, за кількістю гравців, які грають у Лізі чемпіонів тощо. Цей інструмент можна вбудувати на сайт:
The Guardian у своєму відеопроекті порівнює рівень професійної підготовки команд. Про це розповідає Зіку – зірка бразильського футболу, який брав участь у трьох чемпіонатах світу і тренував японську збірну. Він каже про тактику і стратегію шести команд – Аргентини, Бразилії, Англії, Німеччини, Іспанії, США.
А на цій інфографіці Guardian зображає, якій із команд випала найскладніша та найлегша група, орієнтуючись на рейтинг команд FIFA.
Slate.com підготував інтерактивне порівняння країн-учасниць за різними критеріями: обороноздатність країни, вік, відстань до Бразилії, успішність виступу на Олімпіаді та інші. Порівняння проводиться відповідно до груп, у яких опинилися команди – наприклад, якщо б головним у турнірі було багатство кожної країни, то турнірна таблиця виглядала б таким чином:
Футбольна форма
Багато видань приділяють увагу формі команд, наводячи дані про її пошиття або коментарі дизайнерів щодо стилю.
Є також інтерактивний гід, присвячений історії форми – тут можна переглянути, як змінювалася форма 32 команд за весь час їхньої участі у чемпіонаті.
Історія чемпіонату
The Guardian презентувала серію анімованих роликів про історію участі деяких команд у чемпіонаті – зокрема Німеччини, США, Франції, Іспанії, Гани, Англії, Бразилії. Автор ілюстрацій – Джеймс Річардсон.
New York Times випустила анімовану сторібук про історію участі Бразилії в Чемпіонаті світу, а точніше про найбільш драматичну подію – матч між Бразилією й Уругваєм під час першого домашнього Мундіалю 1950 року, більш відомий як «Мараканасо». Редакція пояснює, що вона відрядила ілюстратора Крістофа Ньємана у Бразилію, звідки «він повернувся з найбільш унікальною розповіддю, яку ми тільки бачили цього року». Електронна анімована книжка поєднує фото, малюнки та невелику кількість тексту.
Стадіони
Відчути себе на головних аренах футбольної битви допоможе Google Street View. Тут представлено 3D-панорами 12 стадіонів. Ці фото переконують, що всі майданчики для гри таки існують. На фото можна переглянути лише саме поле й трибуни, але неможливо «зайти» до прес-центру чи роздягалень команд.
Google Street View пропонує подивитись, як виглядають бразильські вулиці, розмальовані у футбольному стилі напередодні чемпіонату.
Соціальні мережі
Найбільші соціальні мережі світу теж підготувалися до Мундіалю. Twitter презентував «хешфлеги» (Hashflags) – якщо ввести код країни з трьох літер, то поруч із хештегом з’явиться прапор цієї країни.
Також Twitter створив окрему сторінку-таймлайн для Чемпіонату, де можна знайти лінки на акаунти всіх команд, і тут будуть тайм-лайни для кожного матчу, що формуватимуться з дописів користувачів.
Facebook пропонує схожу функцію – Trending World Cup, де відображатимуться новини з матчів, стрічка дописів від команд і гравців. Тут мають також відображатися дописи ваших друзів.
Facebook також презентував інтерактивну карту, яка зображає, в яких країнах проживає найбільша кількість прихильників того чи іншого футболіста. Очевидно, що кількість вираховується на основі кількості користувачів, які лайкнули сторінку гравця.
Перед чемпіонатом час переглянути, хто з гравців-учасників має найбільше фоловерів у Twitter. Беззаперечним лідером є Кріштіану Роналду (Cristiano Ronaldo) – його читають 26,5 млн користувачів. На другому місці – Неймар Жуниор (Neymar Júnior) – 10,8 млн фоловерів, на третьому – Вейн Руні (Wayne Rooney) – 8,8 млн. Загалом рейтинг виглядає таким чином:
Розваги
Гумор присутній у багатьох проектах та ілюстраціях – без цього, зрештою, жоден чемпіонат не обходиться. Сайти (як-от Independent, Guardian та інші) придумують для відвідувачів жартівливі чи серйозні вікторини .
Окрім цього, є онлайн-ігри. Telegraph пропонує електронний прогнозувальник, а найбільш популярна – fantasy football. У цій грі потрібно зібрати свою віртуальну команду з реальних гравців. Впродовж чемпіонату забиті голі, гольові передачі, картки та інша статистика обраних гравців буде перетворюватися на бали, які зараховуватимуться вашій команді. Українські вболівальники теж можуть пограти в цю гру – на сайті tribuna.com.
New York Times напередодні чемпіонату презентував жартівливий проект від уже згадуваного Крістофа Ньємана – присвячений зачіскам футболістів.
Читайте також «Євро у Twitter: українська практика», «Олімпіада 2012 у режимі онлайн»