Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Медіаконвергенція по-українськи
Як мають виглядати сайти тих ЗМІ, для яких інтернет не є головною платформою? Це питання лишається актуальним для газет, телеканалів та радіостанцій. На конференції «Нові медіа – нові можливості 2013» обговорювали не лише новітні технології в медіа, а й класичну веб-сторінку – її функціональну та візуальну складові. Цікаво, що цього року акцент із онлайн-версій газет зсунувся на сайти радіо, зокрема йшлося про унікальні інновації, які фактично дозволяють створити власну радіостанцію.
Подвійне життя «Сегодня»
Що слід робити редактору, аби інтернет-сайт газети став самостійним брендом і його можна було монетизувати – розповідала Світлана Панюшкіна, головний редактор www.segodnya.ua. На її думку, ключ до успіху – це рішення розділити газету й сайт, тобто визначити для себе, що сайт не є дзеркалом газети, а має розвиватися як окремий продукт. Сайт «Сегодня» щомісяця відвідують 4 млн унікальних користувачів, і ця аудиторія перетинається з аудиторією газети приблизно на 30% – такі дані дали зрозуміти, що підхід до наповнення сайту має бути інший, там мусить бути свій контент і команда журналістів.
Світлана Панюшкіна
Однак дві редакції, очевидно, не можуть працювати взагалі відокремлено одна від одної. «Термін “конвергенція” ми застосовуємо в адекватному розумінні, тобто намагаємося запропонувати журналістам таку модель, щоб вони змогли працювали на два майданчика. Але при цьому збільшуємо кількість журналістів у штаті», – пояснила Світлана Панюшкіна. Зараз «Сегодня» експериментує у відділі київських новин – шістьох журналістів «ділять» між собою редактори друкованої та онлайн-версії, визначаючи, хто які події відвідує та для якої платформи готує матеріал. Показник конвергенції, тобто коли співробітники редакції працюють для двох платформ, досяг запланованого рівня у 45%.
Ще одне рішення, яке сприяло розвитку сайту – припинити публікувати на сайті «вчорашні новини» (раніше ексклюзивні новини притримували, доки вони не вийдуть зранку в газеті). «Коли ми почали викладати актуальний контент того ж дня, в нас кардинально змінилася відвідуваність, – стверджує пані Панюшкіна. – Змінилися піки відвідуваності, збільшилося ядро, прямий трафік, кількість унікальних користувачів» (див. слайд). Крім того, шлях до успіху, на думку редактора Segodnya.ua, полягає у збільшенні кількості авторських матеріалів та новин і, відповідно, зменшенні передруків, оскільки авторські новини користувачі читають краще.
Сайт як вітрина телепроектів
Якщо сайт газети може бути самостійним продуктом, то веб-сторінка телеканалу здебільшого пропонує той самий контент. «Сайт телеканалу – це в першу чергу візитка, вона має бути привабливою, це певна вітрина проектів телеканалу», – пояснив Анатолій Савін, директор департаменту інтернет-проектів СТБ. На його думку, це загальна тенденція й підтвердженням цьому є візуально схожі сайти таких каналів, як СТБ, «1+1», «Інтер», серед російських – «Россия» та «Первый канал».
Сайт телеканалу СТБ спрямований на поєднання двох функцій – промо та комерційної (монетизація телеконтенту на інших видах екранів – комп’ютерах, планшетах, смартфонах). Розробники сайту зараз працюють над створенням власного відеоплеєра СТБ, вдосконалюють систему пошуку. «Ми повинні максимально швидко та зручно доставляти користувачу контент, адже за плечима в нас такі конкуренти, як YouTube», – зауважує пан Савін. Інша складова успіху сайту – пропонувати ексклюзивний конвент та інтерактивні проекти – наприклад, веб-конференції з публічними людьми та відомими особистостями телеканалу, що є продовженням телеісторії на іншій платформі.
Сайт музичної радіостанції теж не може бути окремим майданчиком, він пропонує в першу чергу ефірний продукт із деякими додатковими функціями, вважає Юлія Смірнова, керівник інтернет-проектів «ТАВР Медіа». Тому найпоширеніший тип сайтів радіостанцій – сайти-візитівки.
«Добова онлайн-аудиторія радіо в Україні за даними GFK – 2 млн чол., – зазначила пані Смірнова. – Зростання онлайн-аудиторії становить 15% на рік. Тому нам важливо, як ми виглядаємо в інтернеті, ми зацікавлені, щоби нас слухали саме на нашому сайті, а не на інших ресурсах».
Показники відвідуваності сайту «XітFM», наприклад, засвідчують: найпопулярнішим на сайті є плеєр, навіть більш популярним, ніж головна сторінка.
На третьому місці плей-лист, де можна знайти пісні, що звучали в ефірі. Розміщувати його на сайті чи ні – суперечливе питання для радіо, адже це ноу-хау кожної окремої радіостанції. Зрештою, у випадку «ХітFM» інтереси користувачів переважили, крім того, це великий бонус для сайту – адже плей-лист є ексклюзивним контентом, який вони можуть отримати тільки тут. Ще один популярний тип оригінального контенту – зйомка студії під час ефіру, оскільки слухачам, як правило, цікаво дивитися на ведучих та гостей.
Інші опції сайту – подкасти, які можна завантажити, коментувати, за них можна й проголосувати; конкурси та «приємні дрібниці»: гороскоп, погода, пробки, геолокація. Юлія Смірнова зауважила, що відвідувачі сайту відносяться до лояльної аудиторії, тобто це фактично «сторінка для фанатів» і на даному етапі сайт не використовується для залучення нової аудиторії.
Про довгі хвости та персональне радіо
Як розвивати радіо в онлайні й чи може сайт лише з аудіоконтентом витримати конкуренцію та вижити в інтернеті – ці питання актуальні не лише для українського медійного простору. На київську конференцію завітав Домінік Борн – швейцарський радіо-експерт, автор низки креативних радіопроектів, який зараз працює у Technology & Production Center.
Домінік Борн
«Комп’ютери й мобільні пристрої мають екран, а в радіо немає на що дивитися – в цьому є проблема, – зазначив Домінік. – Люди не будуть залишатися біля інтерактивного пристрою, аби просто слухати звук, адже це лише 5% можливостей, їм стане нудно. Однак рано панікувати й закривати радіостанції, є виходи з проблеми». Домінік нагадав про економічний «феномен довгого хвоста» (long tail) – він полягає у тому, що малозатребувані речі в сумі є більш затребуваними, ніж популярні речі. І цей ефект активно реалізується в еру інтернету – адже інтернет знімає фізичні обмеження й дає можливість величезного вибору для покупця/споживача. Часто обговорюють приклад успішної побудови «довгого хвоста» інтернет-магазину Amazon – мовляв, близько половини доходів ця компанія отримує від реалізації непопулярних продуктів. Якщо говорити про ЗМІ, то інтернет знімає фізичні обмеження ефірного часу чи максимально допустимої кількості сторінок, і водночас надає великий вибір різних продуктів.
Саме цей ефект і тенденцію до індивідуалізації у споживанні Домінік і його колеги заклали в основу свого інноваційного плеєру Diy.fm. «Це ваша власна радіостанція, де ви самі створюєте розклад слухання», – пояснив Домінік. У плеєрі поєднано все – мовлення, музику, подкасти.
Отже, як саме працює Diy.fm? Зареєструвавшись у плеєрі, ви можете створити особистий розклад ефіру в налаштуваннях. Тут доступний перелік радіостанцій – користувач, обираючи одну, вказує часовий проміжок для неї – наприклад, з 10.00 до 11.00, а з 11.00 до 12.00 – іншу радіостанцію. Також сюди можна під’єднати подкасти з новинами за допомогою опції «слухати, як тільки подкаст стане доступним», у такому випадку мовлення радіостанції автоматично перерветься обраним подкастом. За допомогою опції «слухати пізніше» ви можете відкласти подкаст і переслухати його у зручний час. Плеєр працює на всіх платформах, у тому числі смартфоні, планшеті.
Окрім часу мовлення радіостанцій упродовж дня, можна налаштувати дні тижня, в які ви бажаєте слухати її
Проект Diy.fm здобув приз як «Найкраща онлайн-інновація 2012» на конкурсі Prix Europa – це щорічний європейський фестиваль, де представляють найкращі теле-, радіо- та онлайн-продукти, таким чином фестиваль демонструє останні тенденції у ЗМІ (проводиться з 1987 року).
Домінік Борн розповів, що плеєр планують удосконалювати – зокрема, опцію «послухати пізніше» буде поєднано з різними платформами, наприклад, ви можете обрати «послухати пізніше на смартфоні» чи в машині. «Взагалі, я переконаний, що справжнє майбутнє радіо – в автомобілі», – зауважив Домінік.
Фото – Незалежна асоціація телерадіомовників