Крім цього, рада міністрів Білорусі затвердила новий регламент, який фактично унеможливлює встановлення супутникового обладнання на стінах і дахах багатоповерхових будинків.

Тепер для того, щоб встановинни антену слід отримати дозвіл від місцевої влади, розробити проектну документацію, пройти декілька рівнів узгодження, і лише після цього звернутися до компанії, яка займається установкою відповідного обладнання. Сама компанія при цьому повинна спочатку отримати дозвіл від державного інженера, котрий вивчить будинок і надасть свій висновок. На весь процес законодавство відводить місяць.

Отримання дозволу, пише The New Times, буде коштувати декілька сотень доларів. При цьому громадяни можуть отримати і відмову. «Легалізація» антен – процедура складна і виснажлива, чимало громадян не налаштовані на те, щоб брати у ній участь, відзначає видання.

Серед реальних причин «боротьби з тарілками» The New Times називає прагнення білоруської влади обмежити доступ до іноземних ЗМІ: навіть російські канали в останні роки критикують країну досить різко. Крім цього, протягом останніх місяців спостерігається напруга у відносинах Білорусі з Україною. Також лише через супутникові тарілки білоруси можуть подивитися єдиний білоруський опозиційний канал «Белсат», який здійснює мовлення на території Польщі. Керівник редакції інформаційних програм «Белсат» Олексій Діковицький розцінює білоруську ініціативу як безпосередньо направлену на його канал.

Взагалі, продовжує The New Times, кабельний простір у Білорусі суттєво «зачищений» від іноземних суспільно-політичний каналів. Так, за серію жартів про Лукашенка було заборонено російський канал ТНТ. Фактично у сітці кабельного мовлення залишилися лише розважальні програми, підкреслює видання.

«Не варто забувати про те, що вже в 2015 році у Білорусі повинні відбутися президентські вибори. Білоруси впевнені: їх цілеспрямовано позбавляють можливості дивитися альтернативне телебачення напередодні ключової політичної кампанії», – відзначає The New Times.

Видання також наголошує на тому, що у країні фактично відсутня незалежна преса: опозиційні газети в кіосках не продаються, а найбільший таблоїд країни «Комсомольская правда в Белоруссии» уникає висвітлення політичних тем. Журналісти практично всіх опозиційних ЗМІ працюють з-за кордону. Крім цього, щоб зменшити зацікавленість населення в іноземних каналах, влада запускає два своїх – домашньо-сімейний («Беларусь-4») і спортивний. Всього у країні зараз три впливових загальнонаціональних канали – ОНТ, БТ і СТВ.

У Білорусі близько 800 тис. супутникових антен. Десять років тому, у 2003 році, їхня кількість досягала 350 тис.