Поки видавці газет і журналів у всьому світі намагаються віднайти успішну бізнес-модель і не потрапити до списку «померлих» видань, скандинавські таблоїди перестали бути звичайними газетами. Вони експериментують і досягають успіху на новій території.

Чотири найпопулярніші газети Швеції – Aftonbladet, Expressen, Dagens Nyheterта Svenska Dagbladet – таблоїдного типу (політика, спорт, шоу-бізнес, надзвичайні події). Їхні тиражі останнім часом різко скоротились. Однак видавці не поспішають бити на сполох через «смерть паперу»: вони продовжують конкурувати між собою й випробовують бізнесову потугу найрізноманітніших платформ. Про деякі способи монетизації найбільшого таблоїда Скандинавії Aftonbladet та інших шведських видань на Львівському медіафорумі розповів Крістофер Ларссон, медіаінженер Aftonbladet та керівник веб-розробок у виданні Västerbottens-Kuriren.

«Я не хочу говорити про виживання, бо це означає, що ми рухаємось до занепаду. Я говоритиму про те, як знайти способи адаптуватися в новому світі медіа і бути попереду в майбутньому», – одразу попередив Крістофер Ларссон. Видання Västerbottens-Kuriren, у якому Крістофер починав займатися веб-розробками, вперше вийшло друком у 1900 році й упродовж останніх ста років існувало більш-менш стало, без особливих змін. Це була одна із багатьох регіональних газет, що розповсюджувалася на півночі Швеції та висвітлювала головні новини Вестерботтена й околиць. За останні п’ятнадцять років її тиражі скоротилися від 46 до 34 тисяч примірників. Разючий спад тиражів спіткав і Aftonbladet – із 450 до 180 тисяч екземплярів. Пік скорочення прибутків припав на 2007–2008 роки. Тиражі зменшувалися, а прибутки від онлайн-ресурсів не перекривали збитків.

Змінився й середній вік читача газети. Якщо десятиліття тому він становив п’ятдесят років, сьогодні – шістдесят, то ще за десять років він сягне сьомого десятка. Частина читачів умирає, а увагу молоді газетам стає дедалі важче захопити. Це загрожує втратою читачів газет у майбутньому, тож видання почали реагувати на виклики.

З середини двотисячних років Aftonbladet інвестує в наукові дослідження, щоби знайти найефективніший спосіб пошуку аудиторії. Сьогодні ця сума становить півтора мільйона євро на рік. «Якщо раніше люди гортали в метро газети, сьогодні вони отримують інформацію спершу зі смартфонів та планшетів. Ми почали працювати за формулою “від 2 до 200” – розробляти якомога різноманітнішу продукцію для різних майданчиків», – каже Крістофер Ларссон. Видання створило відділ, який займався виключно мультимедіа.

Згідно із даними досліджень, які представив під час виступу Крістофер Ларссон, споживання медіапродукції з мобільних телефонів сьогодні має найкращу динаміку серед усіх платформ, навіть порівняно з планшетами. Видання розробило мобільну версію газети з різними її модифікаціями, додатки для iOS та Android, і в 2012 році відбувся переломний момент в історії газети: щодня контент Aftonbladet на мобільних телефонах почали переглядати мільйон двісті тисяч користувачів.

Сайт видання радикально змінився. Із 2007 року на ньому запрацювало інтернет-телебачення, зосереджене на висвітленні місцевих новин. В ефірі цього онлайн-телеканалу багато реклами. Нині щодня його переглядають чотириста тисяч глядачів. Для інтернет-телебачення журналісти готують оперативні онлайн-репортажі. Аби подавати інформацію якнайшвидше, для працівників створили спеціальні наплічники, укомплектовані всіма необхідними пристроями, аж до спеціальної антени, щоб вони у будь-який час могли вийти в ефір.

Газети шукають найрізноманітніші способи розширитися на нову цифрову територію. Наприклад, купують онлайн-сервіси й інтегрують їх у свої сайти. Остання покупка Aftonbladet – TheYouWay, сервіс, пов’язаний із індустрією краси. Великою популярністю користується спортивний ресурс S24, на якому публікують результати матчів та обговорюють перебіг ігор.

Іще один оригінальний спосіб отримати прибуток – клуби за інтересами. У 2003-му Aftonbladet відкрив Viktklubb  – клуб охочих схуднути. Передплата ресурсу коштує сто євро на рік. Учасники клубу отримують унікальний контент із корисною інформацію й можуть знайти підтримку інших членів спільноти. Жоден безкоштовний ресурс Швеції не надає таких послуг.

Один із пріоритетних напрямів розвитку шведських газет  – журналістика даних. У Aftonbladet є команда розробників-дизайнерів, які створюють інтерактивну графіку для сайту. Серед найбільш корисних із погляду читача візуалізацій – карта дорожнього руху, де подається інформація про затори, як офіційна, так і отримана від пересічних читачів. А також карта найбільш забруднених територій Швеції, на яких категорично не рекомендується жити.

Журналістика даних у Швеції буває результативною. Видання Svenska Dagbladet створило мапу, яка відображала кредитні ставки в усіх банках країни. На неї користувачі наносили дані про свої відсоткові ставки й могли спостерігати, наприклад, за відсотками своїх сусідів. Ця система змусила чимало банків змінити свою політику й знизити ставки.

Шведські газети випробовують різні способи оплати за контент – hard, soft та комбінований. Поки що вони не зупинилися на жодному з них. Зацікавлення у Aftonbladet викликала словацька компанія PianoMedia, яка використовує так званий загальний спосіб платного доступу. Система поєднує контент усіх медіа, які співпрацюють із компанією. Це можуть бути вибрані редакціями матеріали або й увесь контент сайту. За певну плату користувач отримує доступ до всіх матеріалів, що містяться в системі. PianoMedia є досить успішною компанією, яка зараз виходить на ринки Словенії та Польщі.

Сайт Aftonbladet заповнений силою-силенною пропозицій на всілякий смак. Можливо, саме тому він є найвідвідуванішим ресурсом Скандинавії – щодня його переглядають два мільйони користувачів. Це у невеликій Швеції, населення якої – дев’ять мільйонів осіб. «Важливо знати, хто є нашими конкурентами, і виготовляти більше продукції, ніж вони. Залучати соціальні мережі, планшети, мобільні телефони, – формулює рецепт успіху Крістофер Ларссон. – Слід  також пам’ятати, що, з одного боку, багато що змінилося, а з іншого – нічого, бо першочерговою річчю є контент. Не можна зациклюватися тільки на технологіях, бо зміст – фокус нашої діяльності, основа нашого бізнесу».

Фото - Lviv Media Forum