У травні 2000 року житель Гамбурга Матіас Зайдель (Mathias Seidel) заснував інтернет-сайт за адресою www.transfermarkt.de. Футбольне суперництво місцевого клуба «Гамбург» та бременського «Вердера», відоме як Північне дербі, є одним із найголовніших протистоянь німецького футболу. Що спільного в цих двох фактів, питаєте ви? Перший став прямим наслідком другого, адже Матіас був уродженцем Бремена, отже й уболівальником «музик» із восьми років. У часи, коли інтернет ще не став повноцінним засобом передачі інформації, отримувати відомості про життя улюбленої команди було досить важко. Тому Зайдель, який з дитинства захоплювався статистикою та футбольним прогнозуванням, вирішив створити майданчик зв’язку з іншими шанувальниками «Вердера» для отримання докладної інформації та обміну думками про стан команди – інтернет-сторінку «ТрансферМаркт». Згодом сайт став однією з найбільших спільнот футбольних вболівальників у світі та перетворився на зброю для прагматичних інформаційних війн за великі футбольні гроші.

Метод Дельфі

Протягом семи років першого етапу свого існування платформа орієнтувалася на інформування аудиторії про німецькі та австрійські футбольні ліги. Довгий час «ТрансферМаркт» залишався локальним сайтом, хоча й стрімко нарощував популярність серед німецьких прихильників футболу, які користувалися інтернетом. Сьогодні «ТрансферМаркт» – це сайт, який монополізував інформацію про вартість футболістів: від зірок до юнаків, які роблять перші кроки. Ресурс не має аналогів за кількістю статистичної інформації в усьому світі.

«В цілому сайт влаштовано за принципом “Вікіпедії”», – каже в інтерв’ю Wien International про структуру сайту Томас Лінц, австрійський компаньйон Зайделя, який приєднався до проекту пізніше. Можливо, в цьому й полягає таємниця успіху сайту. «ТрансферМаркт» нагадує велику «Енциклопедію футболу», яка створена самими користувачами та встигає за постійними змінами інформації. Статистика на «ТрансферМаркт» завжди свіжа. Повноцінними співробітниками компанії є лише люди, які відповідають за «господарчу» частину. 2009 року в Гамбурзі, де розташований офіс компанії, крім Зайделя працювало 3 програмісти та відділ зв’язків із громадськістю. З Австрії працював Томас Лінц, ще одна людина була у Швейцарії. Інформаційна база створювалася зусиллями 57 модераторів та близько 60 тисячами зареєстрованих користувачів. Більшість модераторів на той час була з Німеччини. Кожен із відповідальних отримував свій напрямок роботи. Дехто стежив лише за однією командою. Декілька людей були відповідальні за окремі країни.

Обсяги зібраної статистики дозволяють команді сайту визначати ринкову вартість гравців будь-якої ліги. Формулювання ціни полягає у відстеженні змін у показниках певного футболіста. Кількість виходів на поле, забиті м’ячі, травми, загалом усе, що стосується гри. Це все статистична інформація, на основі якої цілком можливо зробити розрахунки в програмі Excel із фіксованими параметрами. Зайдель каже, що сайт починався з цього.

Проте ціна, яку ми бачимо на «ТрансферМаркт», включає дещо більше. Ось що пояснює Томас Лінц: «Є певна межа, якої ніхто – модератори, інформаційні скаути, користувачі – не можуть перетинати. Загалом, це працює таким чином: є загальний напрямок для кожного гравця, згідно з яким визначається його трансферна вартість. Звісно, висновки, зроблені на основі останніх ігор, впливають на загальний рейтинг футболіста в першу чергу. Логічно, що внесок гравця в загальні результати команди, його фізична форма теж мають своє значення. Але є також інші критерії, наприклад, міжнародний досвід. Іншим фактором є престиж. Це означає, що гравець, який добре грає в маленькій команді, ніколи не досягне однакової вартості з гравцем великої команди. Є також маркетингова сторона справи. Девід Бекхем – чудовий приклад. “Реал” Мадрид придбав його за 37 мільйонів євро. Клуб із легкістю “відбив” ці кошти за рахунок продажів форми, атрибутики та іншої комерційної діяльності, пов’язаної з іменем гравця. Звичайно ж, завжди є дуже багато аргументів стосовно цього. Якщо я занадто переоцінюю гравця “Аустрії" (Відень; Лінц – уболівальник цієї команди), то п’ятеро інших фанів не-“Австрії” негайно ж схоплять мене за барки. Саме тому завжди є два модератори, які застосовують обрані критерії до зібраної інформації. Звісно, лише цілком об’єктивні люди можуть займатися цією справою».

Сперечатися з тим, що забивати суперникам м’ячі в Перших Бундеслігах Німеччини та Австрії – не одне й те саме, безглуздо. Питання полягає в тому, як об’єктивно оцінити силу футбольної ліги або рівень престижу гравця. «У суспільних науках існує так званий метод Дельфі, який ми застосували до футболу. Питання ставлять групі експертів, потім їхні відповіді підсумовують і знову спрямовують для загалу. Тобто кожен реагує на кожного. Форум дозволяє зробити те саме, а тому найбільш адекватні пропозиції стають видимими», – зазначає Лінц (який загалом більше розповідає пресі, ніж його старший партнер Зайдель) для австрійського журналу Ballesterer.

Нова історія

Розвиткові сайту суттєво допомогли Чемпіонат світу в Німеччині 2006 року та Євро-2008 в Австрії та Швейцарії, які викликали підвищений інтерес до регіону в світі. Міжнародні ЗМІ потребували інформації з місця подій, висвітлюючи підготовку країн. На «ТрансферМаркт» таку інформацію можна було оперативно здобути. Це спричинило стрімке зростання популярності сайту. Справді, відкриття окремих повноцінних сайтів, присвячених австрійському та швейцарському чемпіонатам, припадає на 2007 рік, але зв’язок заточеної на пошук сенсацій сучасної преси та сайту – глибший, ніж здається.

Найважливіша подія в історії спільноти «ТрансферМаркту» відбулась у вересні 2008 року, вже після завершення Євро, – коли 51% акцій компанії придбали медійники з Axel Springer AG, одного з найбільших у Німеччині видавців преси, що володіє такими брендами, як газети Die Welt та Bild. Велика компанія вирішила використати один свій бізнес для підтримки та розвитку іншого. Власне, Bild зробила найбільший внесок, аби сьогодні «ТрансферМаркт» був відомий саме як авторитетне джерело інформації про вартість футболістів. Починаючи з осені 2008 року в газеті та її спортивному додатку регулярно почали виходити статті на зразок «11 найдорожчих футболістів Бундесліги» та інші матеріали з обговоренням можливої ціни футболістів або чуток про трансфери з посиланням на «ТрансферМаркт». Придбавши «ТрансферМаркт», Axel Springer AG захопила золоту жилу. Читачі люблять рахувати чужі гроші, читачі цікавляться навколофутбольною тематикою. Футбол уже нагадує шоу-бізнес, а за футболістами стежать не менше, ніж колись стежили за життям зірок сцени та кіно. Однак раніше для задоволення цього запиту варто було по крихтах збирати інформацію, знаходити контакти, одним словом, займатися журналістикою. Тепер достатньо заручитися підтримкою «експерта», дописавши, що «інформація надана порталом transfermarkt.de», і публікувати сенсації ледь не щодня.

Користь від «ТрансферМаркту» швидко усвідомили й інші світові видання. З того часу фраза «за інформацією порталу transfermarkt.de» стала чимось звичним і буденним у будь-якому куточку світу. Щоби мати легший доступ до преси в інших країнах, відкриваються регіональні відгалуження сайту, присвячені місцевим лігам. Крім раніше згаданих сайтів у Австрії та Швейцарії, після злиття з Axel Springer AG були відкриті сторінки у Великобританії, Іспанії, Італії, Туреччині, Польщі, а також інтернет-телебачення. До Чемпіонату світу-2010 та Євро-2012 сайт надрукував паперові збірники, вказавши ціни на всіх футболістів збірних, які грали на турнірах. Зайдель та Лінц, які продовжують займати керівні посади в проекті, чудово усвідомили «фактор престижу» у своїх розрахунках. Сьогодні «ТрансферМаркт» уже далеко не романтичний інтернет-форум, де кожен може вплинути на інформацію, це повноцінний бізнес, який стрімко розвивається та стає глобальним. Бізнес, який роблять на наших бажаннях. Питання лише в тому, яку з його частин ми можемо бачити.

Агенти впливу

В останній день цієї весни сталася подія, завдяки якій «ТрансферМаркт» зберігає свій авторитет. Незважаючи на те, що автори сайту постійно вказують на різницю між поняттями «трансферна» і «ринкова» вартість, аналітики сайту майже точно визначили вартість поки що головного переходу цього літа. Мова про трансфер колумбійського форварда Радамеля Фалькао з мадридського «Атлетико» до лав розбагатілого на коштах російського олігарха Дмітрія Риболовлєва французького «Монако».

Ще в грудні «ТрансферМаркт» опублікував цифру 60 мільйонів євро. Після офіційного повідомлення про трансфер, 31 травня, на сайті з’являється інформація про його вартість – «більш як 50 мільйонів фунтів». Перераховуємо курси валют та отримуємо диво, достойне слави Дельфійського Оракула, – цифри майже збігаються!

Ніхто не звернув уваги, що офіційної інформації про суму трансферу не з’явилось ані на сайті «монегасків», ані на сторінці «матрацників». Різні ЗМІ почали публікувати різні цифри з посиланням на «власні джерела», які все одно часто не збігалися з сумою, опублікованою німцями. Для прикладу, в «Ґардіан» написали про 50 мільйонів євро, інші джерела називали й більш скромні цифри – 45 мільйонів. Щоправда, приблизні суми були відомі доволі давно, як можлива «клаусула» Фалькао (вказана в контракті гравця сума, при наявності якої клуб не може перешкоджати трансферу гравця).

Але річ навіть не в розбіжностях цифр, а радше в загальній моделі. Цей приклад чудово демонструє, що «ТрансферМаркт» так само залежний від преси, як і вона від нього. Тобто преса публікує неперевірену інформацію, «ТрансферМаркт» її аналізує та видає свою версію вартості гравця. З часом преса сама ж передруковує нібито нові дані, але вже з посиланням на експертів «ТрансферМаркту». Інформація стає тенісним м’ячиком між газетярами та сайтом і в результаті залишається неперевіреною. Замість оцінки експертів маємо оцінку невідомих осіб на підставі достеменно незрозумілих параметрів. Згадаймо модель розрахунку ціни. Існують «скаути» або «радники» «ТрансферМаркт», які відстежують інформацію в місцевій пресі та на її основі роблять власний висновок щодо вартості того чи іншого гравця або чуток стосовно зацікавлених у його послугах команд. Питання про те, наскільки залежна від маніпуляцій сама преса, залишається відкритим. На мундіалі 2010 року грала збірна Північної Кореї. Залишається лише здогадуватись, як спеціалісти сайту обчислили вартість гравців команди, якщо медіа КНДР (основне джерело інформації) закриті для стороннього ока. Саме так народжуються абсолютно незрозумілі з позицій здорового глузду новини.

Частково такий стан речей визнає і сам засновник сайту Матіас Зайдель. В інтерв’ю Zeit Online він відкрито вказує на джерело, найбільш зацікавлене в створенні ажіотажу та хибних чуток – футбольні агенти. Зайдель наводить приклад одного гравця, косівського албанця за національністю, ціна якого на «ТрансферМаркт» була 450 тисяч євро. Косово – досі не визнане усіма членами міжнародної спільноти, в тому числі УЄФА. Тому збірна Косово з футболу може вважатися національною лише умовно і проводити виключно товариські матчі не під егідою федерацій. Незважаючи на це, агент гравця протягом місяця телефонував Зайделю, аби той додав йому «міжнародний досвід» до статистики та підняв ціну до 4 мільйонів євро.

Однак агентам не обов’язково впливати на керівну верхівку сайту. Вони чудово усвідомлюють принцип: чим менша ліга, тим менше уваги до неї. Пряма пропорція між точністю вартості гравця та престижністю ліги відома від початку існування сайту. В чому вигода? В тому, що «ТрансферМаркт» може вгадати вартість Фалькао і підвищити свій авторитет, одночасно опублікувавши абсолютно неадекватну та завищену вартість гравця, який виступає, наприклад, у нижчому дивізіоні чемпіонату України. Головне, що посилання на «ТрансферМаркт» однакове в обох випадках і агент може використовувати це у власних цілях. Достатньо лише простимулювати увагу до футболіста в невеликій місцевій газеті, все інше скаути «ТрансферМаркту», а потім інші журналісти зроблять самі.

Звісно ціна трансферів формується в ході перемовин, а не на сайтах. Однак на перемовинах важлива міцність позиції, яка підтверджується аргументами. Агенції завжди підтримували зв’язки з пресою. Чи впливають агенти безпосередньо на формування цін, вказаних порталом, мабуть, знає лише Зайдель, Лінц та інші «господарники», які є офіційними співробітниками компанії. «ТрансферМаркт» здійснив стрімкий перехід від форуму зацікавлених у футболі до бізнес-структури: сьогодні портал не лише вказує ціну та чутки про трансфери – він бере участь у їх формуванні.

За матеріалами: Wien Internatioal, Ballsterer, Zeit Online, Der Spiegel, Bild, Sportsaal.de