Таким рішенням суд задовольнив позов Деніеля Картера, колишнього заступника шерифа у м. Хемптон штату Вірджинія. Він заявив, що втратив роботу, оскільки «лайкнув» сторінку опонента свого  шефа на виборах міського шерифа.

«Натискання кнопки “like” сторінки політичного кандидата виражає прихильність користувача до кандидата та підтримку виборчої кампанії, - сказано у судовому рішенні. – Це інтернет-еквівалент демонстрації політичного гасла на своєму подвір’ї, що Вищий суд визнає проявом свободи слова».

У квітні 2012 року суд нижчої інстанції вже розглядав позов щодо цього випадку, однак тоді «лайк» сторінки у Facebook був названий «недостатньою дією для того, аби захищатися конституційно».

Згідно з матеріалами суду, міський шериф Робертс, дізнавшись, що його підлеглий «лайкнув» сторінку опонента, заявив йому, що «після виборів вас тут не буде».

Керівництво Facebook схвально поставилось до рішення апеляційного суду задовільнити позов. Ще на початку історії компанія підтримувала Картера, заявляючи, що вираження підтримки кандидата через «лайк» нічим не відрізняється від того, коли людина стоїть на розі вулиці і заявляє, що вона підтримує кандидата – а це є право на свободу слова, яке захищається.