Диджитал-ініціативи: як в Україні цифровізують культурну спадщину

Диджитал-ініціативи: як в Україні цифровізують культурну спадщину

14:11,
29 Січня 2020
1710

Диджитал-ініціативи: як в Україні цифровізують культурну спадщину

14:11,
29 Січня 2020
1710
Диджитал-ініціативи: як в Україні цифровізують культурну спадщину
Диджитал-ініціативи: як в Україні цифровізують культурну спадщину
Розповідаємо про цікаві «цифрові» ініціативи в галузі культури, які вже реалізували або готують до втілення найближчим часом.

Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» обрав слово «диджиталізація» словом 2019 року. Про диджитал в усіх галузях в Україні говорять і справді часто. Лунають ініціативи з цифровізації культурної спадщини або активісти беруться за оцифровування пам’яток архітектури. Такі самі бажання висловлюють і на рівні держави. Зокрема, цим питанням зайнявся Офіс культурних інновацій та новостворене Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. Цифровізація готується й в архівній сфері. Так, у Києві має постати архів таємних радянських спецслужб із оцифрованими документами.

Кошти і практичну допомогу частині проєктів у галузі культури надає Український культурний фонд. 2019 року УКФ виступив співорганізатором події «Диджиталізація українського культурного надбання‎»‎, за результатами якої вирішили провести відкрите обговорення вдосконалення диджиталізації музейних колекцій і пам’яток культури.

У 2019-му УКФ підтримав більше 10 проєктів з оцифрування пам’яток культури, музейних колекцій, тощо. На прохання MediaSapiens в установі перерахували кілька успішних кейсів. Ми зв’язалися з авторами цих ідей та запитали, як іде робота над проєктами.

«Культурні маршрути WalQlike»: гід-квест цікавими місцями

У рамках програми «Інноваційний культурний продукт» УКФ підтримав інтерактивний проєкт «Культурні маршрути WalQlike». Він передбачає складання 10 культурно-тематичних маршрутів Києва через основні визначні пам'ятки міста. Усі маршрути-квести доступні в безкоштовному мобільному додатку. До підтримки Фондом, WalQlike вже існував у розробці на етапі постпродакшену.

«WalQlike (walk you like) — це туристичний мобільний додаток, який створює для користувача маршрут-екскурсію по місту з елементами квесту», — розповідає один із засновників проєкту Станіслав Околот.

У додатку можна вибрати тематику квестів або скласти свій власний на основі інтересів і культурних вподобань. На початку квесту мобільний додаток визначає найближчу до вас пам'ятку і формує маршрут подорожі на 1-3 години.

«Користувач іде від одного цікавого місця (пам'ятки) до іншого й шукає відповіді на загадки або питання про ці місця — не складні, але дуже цікаві. Мобільний додаток надає цікаві факти і розкриває легенди міста, за рахунок чого екскурсія стає не тільки пізнавальною, але й азартною», — пояснює співзасновник.

Додаток працює трьома мовами (українська, російська та англійська), і завдяки цьому здатен підвищувати обізнаність та інтерес до історії й сучасного життя міста не тільки в української громадськості, але й в іноземних туристів, каже пан Околот.

«Зараз WalQlike працює у Львові та Києві, але ми також придивляємося й до інших міст. Маршрути й весь контент ми складаємо у співпраці з місцевими гідами і квестмейкерами. По суті WalQlike — це сучасне рішення для туристичної сфери. Проєкт виступає одночасно путівником і гідом, і здатен подарувати кожному небанальну прогулянку містом — із загадками, історіями й цікавими фактами», — додає він.

OpenTheatre: театральні вистави онлайн

Цей проєкт є майданчиком, який має перенести український сучасний театр у цифровий простір. Він передбачає онлайн-трансляцію 17 вистав різних українських театрів з періодичністю раз на тиждень, онлайн-трансляцію вистав і концертів у межах програми фестивалю «Гогольфест Дніпро». Автори, створюючи платформу, хочуть збільшити кількість споживачів культурного продукту, перевести у диджитал перформативне і сценічне мистецтво, розвивати інтерес до сфери, зокрема в тих, хто не має можливості прийти у театр.

Вистави та інший контент транслюють і зберігають на сайті opentheatre.net. Там можна знайти й трансляції фестивальних театральних подій України, театральні постановки найкращих колективів України. ОpenТheatre втілили за підтримки УКФ у 2018 році: тоді для проєкту створили сайт і провели перші трансляції вистав.

«На початку нашої роботи мало хто вірив, що в нас щось вийде. Усі дивилися скептично і не слухали нас на зустрічах, але знайшлися люди — керівники театрів і фестивалів, які підтримали нас, і робота розпочалася», — коментує Павло Казанцев, автор ідеї та керівник OpenTheatre.

У 2019 році УКФ знову підтримав проєкт. За цей рік команда розробила понад 40 сюжетів та роликів про життя творчих колективів, нові тенденції в українському театрі. Провели більше 60 трансляцій спектаклів з різних театрів і фестивалів України. Автори кажуть, що хочуть продовжувати роботу далі й сподіваються на підтримку УКФ і у 2020 році.

З аудиторією автори проєкту комунікують через YouTube-канал та Facebook-сторінку.

«На YouTube у нас уже 3540 підписників, на Facebook — 10000. Ми дуже тішимося цими досягненнями і не збираємося зупинятися. Доступ до всього нашого відеоконтенту — вільний. Ми відкриті до будь-якого партнерства і готові співпрацювати з усіма охочими. Контент для поширення іншим організаціям та ЗМІ ми надаємо безкоштовно. Театри-партнери отримують відеозапис вистави, яку ми транслювали», — зауважує пан Казанцев.

«Древній Звенигород: брендинг і промоція Княжої Столиці»

Автори проєкту розробили віртуальну 3D-модель міста XI-XIII сторіччя Звенигород – однієї з трьох перших княжих столиць на українському Прикарпатті. Мета – популяризувати нинішню пам’ятку археології, що розташована за 25 км від Львова. Вигляд міста відтворили на різних етапах його розвитку і показали 250-річну історію у двохвилинному ролику.

У 2018 році на території пам’ятки стартував проєкт облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території археологічної пам’ятки за європейськими зразками та за кошти ЄС, розповідає координаторка проекту Наталя Войцещук.

«Звенигород проіснував трохи більше двох століть і 1241 року був знищений ханом Батиєм. Оскільки пам’ятка на сьогодні частково досліджена, за допомогою сучасних технологій ми відтворили, як могло виглядати місто протягом усієї своєї історії: показали, яким був княжий палац у різні століття, столичні церкви, як виглядали будинки багатих бояр та загалом міська забудова», — каже пані Войцещук.

Схожа практика відтворення давніх міст у цифровій реальності є звичною у Європі, говорить вона. «Класичні відбудови, які робили колись, уже не такі популярні у світі. По-перше, вони дуже коштовні, по-друге, дорогі в обслуговуванні. Але основне, що ні історики, ні археологи не можуть бути на 100% певними, як виглядало давнє місто. Часто уявлення про це кардинально змінюється буквально за 10-20 років. Перебудовувати створені реконструкції не найкращий варіант. А от змінити цифрову модель можна доволі швидко та порівняно недорогі. Окрім цього якісна 3D-модель дає можливість зробити пам’ятку цікавою та інтерактивною. Вже в найближчому майбутньому ми хочемо використати нашу модель для облаштування експозиції майбутнього парку. Для України це буде щось цілком нове», — говорить координаторка проекту.

Окрім 3D-моделі автори розробили айдентику майбутнього парку, відкриття якого заплановане на кінець 2020 року, та провели його презентацію у кількох містах України та Польщі.

«Карта кіно Одеси»: платформа про виробництво кіно

Проєкт передбачав створення веб-ресурсу про кіно в Одесі з інтерактивною мапою локацій відомих класичних фільмів, знятих в Одесі від початку винайдення кінематографу. Filmar.online — це перше інтернет-видання про кіновиробництво в Одесі. Заснований у 2019-му, у рік святкування сторіччя Одеської кіностудії, ресурс висвітлює сучасне кіновиробництво в Одесі, її кіномитців, фестивалі та індустрійні події, історії кіно в Одесі. Мета проєкту — промоція Одеси як регіону з різноманіттям локацій, вигідними можливостями для зйомок і постпродакшену та віковою традицією кіновиробництва, коментує «Детектору медіа» автор ідеї Ігор Іванько.

Проєкт отримав підтримку УКФ у травні 2019-го. З того часу почали працювати над сайтом. Паралельно залучили кінознавців та кінокритиків (Володимира Войтенка, Станіслава Мензелевського, Лук'яна Галкіна, Станіслава Битюцького, Юлію Коваленко та Ігоря Грабовича) для написання статей. Кінооператор Ілля Єгоров створював світлини, майже ідентичні за композицією та кутом зйомки до кадрів з культових кінострічок.

«Перші приватні кіностудії з‘явилися в Одесі більше 100 років тому. Існує також версія, що один з перших кіноапаратів винайшли в Одесі. Сьогодні українське кіновиробництво зростає щороку. У найближчі роки очікуються значні зміни на ринку власного кіновиробництва і сервіс-продакшену, адже в Україні буде більше іноземних зйомок і копродукцій», — каже Ігор Іванько.

«Презентація проекту також відбулась у рамках Одеського кінофестивалю в липні 2019 року. Сайт постійно доповнюється матеріалами, у тому числі архівними, за допомогою Центру Довженка, Архіву Одеської області, Одеського краєзнавчого музею та інших. Згодом плануємо також сфокусуватися на сучасних фільмах, зйомки яких відбувалися в Одесі протягом останніх років», розповідає автор ідеї.

Розвиток онлайн-ресурсу «РоздІловІ»: сайт і фільм-концерт

Проєкт поєднує на одному ресурсі тексти письменника і музиканта Сергія Жадана, музику Томаша Сікори (Польща) й Олексія Ворсоби (Білорусь), візуалізацію Олі Михайлюк, відеоефекти Сергія Пілявця. Мультимедійна версія проєкту — сайт rozdIlovI.org. Головна ідея — оновлення онлайн-ресурсу, на якому будуть зібрані англійська, німецька, польська, чеська, російська та італійська версії, а також нові відеопоетичні роботи різними мовами.

Крім того, за підтримки УКФ зняли й фільм-концерт «Розділові Наживо». Режисером став Вадим Ільков. Планувалося, що фільм покажуть у восьми містах України лише один раз, але 12 грудня творці повідомили, що випускають стрічку в обмежений прокат у столичному кінотеатрі «Жовтень».

«Це фільм-концерт, який народився на теренах проєкту «роздІловІ». На сьогодні він поєднав у собі прочитані автором тексти з різних збірок, чуттєву музику, експериментальний шумовий звукоряд та візуалізацію», — йдеться на Facebook-сторінці «Розділові Наживо».

Автори ведуть також Telegram-канал і мають сторінку в Instagram. На обох платформах публікують інформацію про свою діяльність та відгуки публічних людей про «РоздІловІ», які відвідали живі покази або ознайомилися із сайтом.

Окрему увагу в соцмережах автори ідеї приділяють публікаціям преси: публікують на платформах майже кожну статтю, телесюжет або рецензію, яку їм присвятили у ЗМІ. Наприклад, кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський присвятив показам фільму-концерту статтю на «Детекторі медіа». Він назвав фільм-концерт «зібраним в крапку цілим всесвітом, зрозумілим лише в разі його розгортання, подібно до квітки».

«Кроп-спадщина»: QR-коди та аудіогід кількома мовами

У рамках проєкту диджиталізації пам’яток культурної спадщини в Кропивницькому «Кроп-спадщина» цього року провели оцифровування пам'яток культурної спадщини, розробивши перші електронні ресурси з інформацією про пам'ятки міста.

Зокрема, розробили двомовні (українською та англійською) таблички зі шрифтом Брайля, здійснили QR-кодування інформації. Також проєктом було передбачено і створення аудіогіда кількома мовами на українській турплатформі Wayme та інтерактивний електронний каталог, повідомили в УКФ.

«Головна ідея полягала в тому, щоб привернути увагу і туристів, і місцевих мешканців, до цікавої культурної спадщини, яку ми маємо в місті. А вона в нас насправді велика», — розповідає Володимир Поповічев, головний спеціаліст відділу з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури міської ради Кропивницького та координатор проєкту.

Команда проєкту хотіла розробити можливості для того, щоб інформація про пам’ятки міста стала доступнішою широкому загалу. «У нас гарний історичний центр міста, багато пам'яток, але часом ми про це навіть не задумуємося. Містяни інколи кажуть: «Та що у нас тут дивитися?». Ми спробували подолати цей стереотип. Зараз маємо 30 сучасних інформаційних табличок з QR-кодами, які ведуть на сайт з більш детальною інформацією про ці місця вже сімома мовами, геолокації пам'яток, їх історію, цікавинки, маршрути тощо. Самі ж таблички оформлені українською і англійською та шрифтом Брайля. Ми розробили перший у місті аудіогід, який уже доступний двома мовами», — каже Володимир Поповічев.

За його словами, маленьким містам треба надсилати таких заявок якомога більше, і з кожною новою заявкою проєкт ставатиме все кращим. Врешті проєкт отримав фінансування у розмірі 472 тисячі гривень. Ці кошти пішли на виготовлення таблиць, аудіогіду кількома мовами, на роботу з фото й відео, промоцію, переклад та зарплату історикам.

Ідея диджиталізації в Кропивницькому виникла ще до того, як її назвав пріоритетним напрямком президент України, додає пан Поповічев: «Півтора роки тому з нас ніхто не думав, що можна виграти такий грант. Ми надіслали багато заявок, не тільки УКФ. Але коли довго пишеш і тобі приходить відповідь «ви далі не пройшли», приходить розчарування. Часто люди сходять на половині етапу або просто не вірять в отримання гранту. Тут важливо не зупинятися, а допрацьовувати проєкти. Це ми і зробили, і врешті отримали фінансування».

Фото на обкладинці: destinations.com.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
2019 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду