Як учасники євромайдану використовують Twitter та Facebook

00:00,
6 Грудня 2013
4967

Як учасники євромайдану використовують Twitter та Facebook

00:00,
6 Грудня 2013
4967
Як учасники євромайдану використовують Twitter та Facebook
Washington Post опублікувала дослідження про український феномен використання соціальних мереж під час протесту. 

Автори дослідження, опублікованого у Washington Post, – Пабло Барбера і Меган Метзгер, дослідники науково-дослідного центру Соціальних Медіа та Політичної Участі Нью-Йоркського університету (NYU Social Media and Political Participation (SMaPP) laboratory).

Протести на вулицях Києва, як і в інших містах України, тривають упродовж двох тижнів. Вони виникли через рішення української влади зміцнювати зв’язки з Росією, а не з Європейським Союзом, і є найбільшими в Україні з часів Помаранчевої революції у 2004 році. У неділю, коли протести були наймасштабнішими, за підрахунками The Guardian 300 тисяч людей [українські джерела говорять про півмільйона людей. – MS] вийшли на вулиці Києва, щоб відстояти рух до євроінтеграції, а не до Росії. Декілька днів тривають протести, деякі мітингувальники закликають до революції, а в понеділок голосування за відставку уряду через відсутність більшості в опозиції провалилось. Багато хто вважає, що Росія тиснула на президента Януковича, щоб той відмовився в останній тиждень від угоди, яка б покращила торгівельні зв’язки між країною та ЄС.

Як і у випадку з багатьма нещодавніми протестами, з’являється багато розмов про роль соціальних мереж в Україні. Стаття у Kyiv Post стверджує, що ця роль була вирішальна. В науково-дослідному центрі соціальних медіа та політичної участі Нью-Йоркського університету ми зібрали всі твіти, в яких згадуються найбільш популярні хештеги протесту, починаючи від ранку 25 листопада, так само як дані щодо активності у фейсбуку. Яких висновків ми можемо дійти щодо ролі цих цифрових даних в українських мітингах?

Перша прикметна риса – фейсбук використовується значно активніше, ніж твітер. Офіційну сторінку євромайдану у фейсбуку відкрито 21 листопада, і зараз вона має 125 тис. лайків. Майже вся інформація на цій сторінці публікується українською мовою, тобто повідомлення призначені в першу чергу для місцевих жителів, а не для міжнародної спільноти, а це є доказом енергійної взаємодії. Як ми спостерігали в інших випадках, такий тип сторінок має дві мети: по-перше, надавати інформацію про поточні протести тим людям, які не беруть у них участі, по-друге, координувати дії протестувальників. Погляд на найбільш популярні фейсбук-повідомлення на сторінці підтверджує це припущення: багато повідомлень містять новини, що генерують глибокі дискусії, але сторінку також використовують для забезпечення важливою логістичною інформацією. Там, наприклад, карта місць, де можна випити безкоштовно чаю та зігрітися, поради, як уникати провокацій з боку державних агентів, листівки для друку та поширення по містах, а також інформація, де збираються протестувальники.

Що найбільш важливо, люди реагують на цю інформацію. З моменту створення на сторінці опубліковано 2000 оновлень, і до них написано біля 50 тис. коментарів та більше мільйона лайків; а контентом поділилися більше 230 тис. разів. Графік, наведений нижче, ілюструє кількість щоденних лайків (до постів), коментарів та шейрів на сторінці з часу її створення.

Ми бачимо, піки активності впродовж вікендів, коли протести були найчисленнішими, а також поступове зростання активності з часом. Пости, якими ділилися найбільше, містять відео, де міліція жорстоко б’є протестувальників кийками; заклик до працівників державних установ приєднатися до страйку; звернення ректора Київського політехнічного університету Михайла Згуровського про приєднання до страйку [Washington Post помиляється, оскільки посилання дається на звернення ректора університету ім. Бориса Грінченка Віктора Огнев’юка. – MS]. Другу фейсбук-сторінку було створено 30 листопада, щоб забезпечити правову допомогу протестувальникам. Вона набрала 16, 677 лайків за три дні.

Активність на фейсбук-сторінках протесту (Дані: NYU Social Media and Political Participation (smapp.nyu.edu) lab; Figure: Pablo Barberá and Megan Metzger)

Твітер використовували значно менше, загалом було надіслано 120 тисяч твітів, де згадується хештег протесту (а також його російський і англійський переклади), з того дня, коли ми почали збирати дані. Пік твітів був у неділю 1 грудня, у найбільший день протестів.

Цікава відмінність у порівнянні з іншими протестами – це розподіл за мовою твітів: українською – 33%, англійською – 28%, російською – 24%. Однак, якщо ми проаналізуємо географію активних користувачів у твітері, побачимо, що 69% користувачів твітять з України, багато з них пишуть англійською. Це дозволяє припустити, що твітять здебільшого не іноземні користувачі. Можливе пояснення такого результату – відмінність у цілях у різних соціальних мережах: якщо у фейсбук постять контент для внутрішнього користування, то твітер радше інструмент публікації інформації про протести для решти світу, аби привернути увагу міжнародної спільноти. Це підтверджує результати роботи Сіна Адея і його колег «Блоги та кулі» (Blogs and Bullets)

Твіти про український протест різними мовами

Мабуть, найбільш цікавий тренд у твітері – це пік реєстрації користувачів. Графік нижче ілюструє, коли були створені акаунти тих користувачів, які писали про протест у соцмережі. Ми побачили надзвичайний стрибок у створенні акаунтів, що збігається з початком протесту. Іншими словами, графік показує, що багато з тих, хто використовує хештег євромайдану (евромайдан, євромайдан або euromaidan) – нові користувачі твітеру.

34 тис. унікальних користувачів писали про протести, 1200 з них приєдналися до мережі з початком протесту. Тобто мітинг сам по собі заохочував українців користуватися твітером. Можливо, це пояснюється тим, що вони бачили вплив твітера в інших нещодавніх протестах та зрозуміли стратегічний потенціал цього медіа, особливо для комунікації з тими, хто поза межами країни.

Українські протести та створення нових акантів у твітері

Отже, наші дані показують, що українські користувачі соцмереж використовують доступні інструменти в найбільш ефективний спосіб. Різниця у мові використання фейсбуку й твітера свідчить про розуміння частиною користувачів особливостей аудиторій, які отримують контент із цих платформах. Зростання використання твітера – це, наскільки ми знаємо, раніше небачений феномен. Він дозволяє припустити міцний зв’язок між соціальними мережами та протестом, де соцмережі можуть стати важливим стратегічним інструментом протесту, і в той же час привабити нових користувачів до онлайн-платформ комунікації.

Окрім Washington Post, інші іноземні видання, які висвітлюють протести в Україні, теж не раз підкреслювали, що інструментом для організації мітингу стали соціальні мережі, де активісти поширювали заклик зібратися. MediaSapiens уже писав, що сторінка євромайдану продемонструвала найвищий показник зростання, а кожен тисячний твіт у світі стосувався єврмайдану.

ВВС також нещодавно відзначив роль соцмереж у матеріалі «Як соціальні медіа формують протестний рух в Україні». Тут згадують й про інші форми зв’язку нинішнього протесту з інтернетом: це камери активістів, які ведуть онлайн-трансляції з майдану, хакерські атаки на сайти державних органів (нещодавно з’явилася заява міжнародної хакерської групи Anonymous, в якій вони обіцяють кібератаку проти українського уряду).

Окрім рекордного використання соціальних мереж, українці також створили низку сайтів для координації дій євромайданів. Один із них – це інтерактивна карта, на якій відображено всі міста світу, які беруть участь в акціях протесту. Інший сайт – galas.org.ua, тут можна написати про потреби конкретних майданів і штабів: в одязі, їжі, ліках. Так само можна надіслати повідомлення про готовність допомогти, обравши категорію допомоги. Схожий сайт для підтримки наметового містечка на Майдані Незалежності – http://maidanhelp.com/, де так само можна легко обрати категорію допомоги. І ще одна сторінка допомоги з мапою Києва – http://maidansupport.com/. Нещодавно з’явився новий сайт – http://www.cityband.com.ua/ – карта мітингів опозиції, міліцейських кордонів і об’єктів забезпечення євромайдану.

Підготувала Марина Дорош 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
MediaSapiens
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду