MediaSapiens поспілкувався з Тарою Сусман-Пеньйа, старшою радницею з питань технічної інформації та ЗМІ IREX, про те, чому так важливо підтримувати регіональні медіа, про запровадження медійної грамотності та вплив цифрового перевороту на роботу редакцій.

Як розповіла пані Сусман-Пеньйа, для місцевих громад дуже важливо отримувати інформацію не лише національного чи міжнародного масштабу, але й ту, яка безпосередньо стосується їхнього повсякденного життя. Так вони зможуть ефективно комунікувати з владою на місцях та приймати більш усвідомлені рішення. На прикладі того, як розвиваються регіональні видання в США та який вплив мають нові технології на роботу редакцій, вона пояснила також їхню вагу не лише в загальному медіаландшафті, але й у політичному.

Пані Таро, як, за вашими спостереженнями, змінилася ситуація з розвитком незалежних ЗМІ в Україні за останні роки?

Наскільки я можу судити, ситуація коливається туди-сюди. В Україні є когорта видань, які намагаються робити якісну незалежну журналістику. Але середовище в країні досить складне — особливо політичне, — що ускладнює цю роботу. Якщо порівняти, у США відбувся регрес у сфері медіа та демократії. І це жахливо. Загалом, неможливо дійти до певної точки, в якій можна сказати собі: «Гаразд, ми досягли свободи, тепер усе чудово». Ця робота триватиме завжди, іноді навіть інтенсивніше в найбільш несподіваних країнах.

Програма UMPP підтримує розвиток у першу чергу регіональних медіа. На вашу думку, чому вони важливі?

Якщо розмірковувати з погляду інформування, то людям дуже важливо знати й розуміти процеси, які відбуваються навколо. В Україні, як і в багатьох інших країнах, люди отримують лише загальну інформацію, в національному або в міжнародному масштабі. За її допомогою вони можуть скласти свою власну думку про певні події, але як подібна інформація допоможе їм, наприклад, у взаємодії з місцевою владою? Загальна інформація не обов'язково має відношення до їхнього повсякденного життя. Щоби люди могли брати участь у розвитку власних громад, їм потрібно розуміти, що саме відбувається в їхньому регіоні. Таким чином, регіональні засоби масової інформації є критично важливими.

Інший напрям роботи вашої організації в Україні — це навчання медіаграмотності. Які способи виявилися найбільш ефективними в цій роботі?

Ми намагалися підійти до цього завдання з різних кутів. Я спілкувалася з тренерами, які проводили заняття з підвищення медіаграмотності для громадян. Не можна однозначно сказати, який спосіб для навчання є найкращим. Та мені здається, що тут важливі два фактори: щоби навчання було інтерактивним і релевантним до повсякденного життя людей. Це не те, що вони дізналися, але те, що змусило їх відкрити очі, дивитися на світ по-новому. Це не тільки формування певних навичок відрізняти справжні новини від фейкових чи розпізнавати пропаганду, це радше формування певного ставлення й погляду на світ та інформацію.

В Україні в рамках реформи «Нова українська школа» передбачається впровадження медіаосвіти в шкільну освіту. Чи викладається медіаосвіта в американських школах?

Певною мірою. У нас є так звані цивільні курси, в межах яких є й заняття з формування медіаграмотності. Але мені здається, що в сучасних умовах цього недостатньо. Фінляндія та Франція в цьому питанні є одними з найкращих взірців.

Як змінився медіаландшафт унаслідок цифрового перевороту та чого медіа очікувати в майбутньому через розвиток нових технологій?

Ми вже бачимо, що багато газет закрилися. Новинний цикл у режимі 24 години на добу й сім днів на тиждень змінив ставлення людей до новин. Їм бракує терпіння, щоби дивитися або читати детальні розлогі репортажі. Натомість ефектні й гарно продюсовані матеріали дуже популярні. Медіа не можуть у таких умовах дотримуватися старих моделей роботи.

Водночас цифровий переворот дає й багато цікавих можливостей. Наприклад, появу нових облич та нових форматів у медіа.

Нещодавно я читала цікавий матеріал про стан ЗМІ в Америці. Як виявилося, ті штати, в яких потужно розвинені регіональні видання, мають більший відсоток прихильників демократів, аніж республіканців. І закриття регіональних медіа є однією з причин, чому в американських ЗМІ було таке викривлене уявлення про президентські перегони в 2016 році. У нас не було бачення широкої перспективи. Очевидно, що цифровий переворот впливає не лише на медійний ландшафт, але й на політичний також.

Оранізація IREX впроваджує новий підхід до резонансної інформації. Згідно з ним, у побудові роботи ви менше уваги приділятимете каналам ЗМІ для поширення інформації, натомість більше фокусуватиметеся на власне інформації та аудиторії, яка її споживає. Розкажіть більше, якими будуть практичні наслідки запровадження цього підходу?

Це хороше питання. Ми сподіваємося, що так наша робот, в багатьох країнах по всьому світу стане більш ефективною. Ми будемо менше фокусуватися на технічних навичках і перемістимо акцент на важливість розуміння, на власне наратив й емоції, які він викликає. Цей підхід більш комплексний і я сподіваюся, що він матиме потужніший вплив на людей. Але нам ще потрібно вирішити, за якими критеріями оцінювати його ефективність. Якщо виявиться, що він не робить жодної різниці, то доведеться знову щось змінювати, і це теж частина нової стратегії. Що я намагаюся пояснити — це те, що складно передбачити майбутнє.

Фото: Ігор Вершинін