«Детектор медіа» — про підсумки конференції «Ринок проти інтернет-піратства»
«Детектор медіа» — про підсумки конференції «Ринок проти інтернет-піратства»
Наразі 70% грошей на інтернет-відеорекламу дістаються сайтам із нелегальним контентом, правовласники хотіли би змінити цю ситуацію на свою користь. Як повідомляє «Детектор медіа», рекламодавці не квапляться приставати на пропозицію правовласників: на пальцях двох рук можна порахувати великих рекламодавців, які наразі мають стерильне табу на розміщення реклами на сайтах із нелегальним контентом.
Антипіратські норми наразі містяться в двох поданих до Верховної Ради законопроектах: №3353 і №3081-д. Обидва зводяться до того, щоби законодавчо запровадити процедуру досудового блокування піратського контенту за вимогою правовласника. Проблема в тому, що рахунок піратських сайтів іде на тисячі і щоразу листуватися з кожним із них із приводу кожної одиниці контенту — дорого й довго. Тому правовласники прагнуть, щоби вирішення питання розміщення реклами на сайтах із нелегальним контентом перейшло до розряду ринкової саморегуляції.
Під час конференції вони презентували своє бачення такого механізму: на рівні правовласників та рекламодавців домовитися про перелік легальних плеєрів відео в інтернеті і вважати, що контент, розміщений у легальному плеєрі, є легальним незалежно від того, на якому ресурсі він розміщений. «Чисте небо» пропонує виступати органом сертифікації закритих плеєрів. Для відкритих плеєрів запропонували процедуру ідентифікації контенту за content ID — за принципом, як це зараз робить YouTube. Білий та чорний списки плеєрів розміщуватимуть на сайті «Чистого неба».
Водночас потрібно розуміти: все, що створюється людськими руками, ними ж і може бути зламане. Тобто пірати шукатимуть (і знаходитимуть) можливість зламувати контент в легальних плеєрах.
Лишається питання: як бути з медійною рекламою на піратських сайтах? «Чисте небо» пропонує рекламодавцям або спільно домовитися про перелік сайтів, на яких вони її не розміщуватимуть, або кожному для себе прийняти такий список на рівні внутрішньої політики.
Топ-десятку затятих піратських ресурсів за версією Української антипіратської асоціації також перелічили:
rutracker.org
kinogo.co
serializm.com
ex.ua
0day.kiev.ua
fs.to
filmix.net
seedoff.net
kinofilms.tv
kinobanda.net
І закликали рекламодавців рухатися саме шляхом створення чорних списків сайтів (тих, де не можна рекламуватися), а не білих списків (тих, де можна рекламуватися). Створення білих списків різко скорочує кількість доступного інвентарю.
StarLightMedia та «1+1 медіа» готові створювати власні агрегатори відеоконтенту, але лише після того, як зрозуміють, що їх можна окупити за допомогою прямої реклами.
Також цікава новина: нещодавно правовласники розмовляли з YouTube. Вже не є фантастикою можливість продажу реклами на ньому українськими агентствами та вбудовування клієнтського пікселя в контент.
Наприкінці конференції правовласники пожартували: піратів ловити складніше, ніж рекламодавців. «Чисте небо» готове регулярно надсилати до європейських штаб-квартир міжнародних брендів звіти щодо порушення українськими офісами антипіратського законодавства. Також зауважили, що при розробці законопроекту, який передував законопроекту №3081-д, вони пропонували запровадити на законодавчому рівні відповідальність рекламодавців за фінансування піратів. Але відмовилися від цієї ідеї: скоріше за все, такий підхід призвів би до того, що рекламодавці, уникаючи ризиків, відмовилися би від реклами майже на всіх сайтах. І це завдало би навіть більшої шкоди ринку, ніж сьогоднішня ситуація з рекламою на сайтах із нелегальним контентом.
