Сьогодні інтернет — єдина медіаплатформа, яка щороку стабільно нарощує аудиторію. Медіа не можуть цим нехтувати й поступово вчаться заробляти на онлайн-контенті. Про новий цифровий медіабізнес експерти розповідали під час конференції Незалежної асоціації телерадіомовників «Нові медіа — нові можливості 2015», що відбулася 27 березня в Києві.

Досвід Польщі

Найбільш впливова щоденна Gazeta Wyborcza, за словами директора інноваційної лабораторії видання Гжегожа Пєхоти (Grzegorz Piechota), торік отримала прибуток 277 мільйонів доларів, що перевищує обсяги всього рекламного ринку України. При цьому левову частина цих коштів видання отримало за рахунок нових медіа. «Завдяки новим технологіям наша газета має аудиторію 12 мільйонів, а не лише 3 мільйони», — зазначив він.

Реклама

Рекламні гроші нині йдуть в інтернет, констатує пан Пєхота: якщо 10 років тому онлайн складав лише 2% ринку реклами в Польщі, то зараз його частка зросла до 22%. Телебачення хоч утримує найбільшу частку рекламного пирога (52%), однак після переходу на цифру основні канали відчули відтік аудиторії й були змушені шукати нові ніші. Частка преси на ринку Польщі становить 4%, а радіо — 6-7%.

Гжегожа Пєхота

При цьому 8% онлайн-реклами в Польщі складає відео. «Цей сегмент зростає досить стрімко. В нашій компанії всі відеоперегляди продані. Проблема для нас у тому, що ми не маємо більше відеоконтенту», — зауважив експерт.

Платний контент

Окрім реклами польські нові медіа намагаються заробляти на платному контенті.  Сьогодні Gazeta Wyborcza має 55 тисяч передплатників (вартість абонементу — 7 євро на місяць). Поки що це незначні кошти порівняно з рекламними надходженнями, однак видання на цьому не спиняється. Гжегож Пєхота до кінця року планує збільшити кількість передплатників до 70 тисяч, а за три роки вийти на 200 тисяч. «Коли нам вдасться цього досягнути, це свідчитиме про зміну бізнес-моделі нашої газети», — зазначив він.

За словами пана Пєхоти, поляки готові платити за контент в онлайні, насамперед за такі послуги, як відео на замовлення, відсутність реклами та 3D/HD-якість. Ба більше — на думку експерта, поляки готові платити навіть за піратський контент. 20% польських користувачів дивляться відео на нелегальних сайтах, однак не завжди їх ідентифікують як піратські й навіть сплачують вартість переглядів. «Люди готові дивитися цей контент на легальних сайтах, однак вони там його не знаходять», — запевняє пан Пєхота.

Продажі через сайти

Ще одне джерело прибутку нових медіа в Польщі — це продаж різноманітних продуктів через сайти. Це можуть бути книги, екскурсії, комп’ютери, одяг тощо. За словами пана Пєхоти, Gazeta Wyborcza отримує відсоток від цих продажів: «Раніше ЗМІ могли жити лише за рахунок реклами чи продажів газети, але зараз це неможливо, необхідно йти далі. Ми також організовуємо івенти, конференції, виставки, музичні фестивалі», — розповів експерт.

Контент

Якщо брати до уваги легальний контент, то поляки дивляться в інтернеті переважно новини (4 мільйона користувачів), контент користувачів (3 мільйона користувачів), розваги (3 мільйона користувачів), спорт (2 мільйони користувачів), стиль життя (2,6 мільйона користувачів) та кіно (700 тисяч користувачів). Однак проблема нестачі якісних відеопроектів в онлайні є загальною для всіх порталів у Польщі. «Великі гроші йдуть на рекламу в онлайні, але не вистачає контенту, який люди хочуть дивитися», — каже він.

Тому найперше завдання для нових медіа — це шукати затребуваний онлайн-контент і намагатися його монетизувати. Gazeta Wyborcza в цьому напрямку розпочала співпрацю з популярними блогерами, які мають свої канали на YouTube з мільйонними переглядами. «Ці люди роблять популярний контент значно краще за спеціалістів на телебаченні. Однак вони не завжди знають, як продавати свій контент. А ми можемо їм у цьому допомогти, а далі ділимося прибутками», — розповів Гжегош Пєхота.

Українські реалії

Цього року Україна нарешті зможе розпочати повноцінне освоєння високошвидкісного зв’язку 3G. Впровадження цього стандарту має сприяти монетизації цифрового контенту.

За словами голови правління Інтернет-асоціації України Тетяни Попової, обсяг ринку медійної інтернет-реклами в Україні становить 1 мільярд 14 мільйонів гривень, а частка прямих продажів — 42%.

Тетяна Попова

При цьому серед усіх сегментів найбільшу частку має банерна реклама (49,1%). In-stream video (реклама у відеоплеєрі pre-roll, mid-roll, post-roll, pause-roll, overlay-реклама, picture-in-pause) — 27,9%; In-page video (content-roll) — 7,6%; інші нестандартні рішення (вікна pop-up та pop-under, формати catfish та screenglide, синхронні банери, фронтлайнери, звукова реклама тощо) — 10,4%; спонсорство — 5,0%.

Директор проекту Opinion Іван Дубинський відзначив зростання частки відеореклами, він переконаний, що вона могла би бути більшою, однак сьогодні в Україні не вистачає відеорекламного інвентарю. Саме тому інтернет-сервіси та ЗМІ рекламують самі себе. Найбільше грошей в інтернет приносять ігри та електронна комерція. Тоді як найбільші рекламодавці ТБ — категорія FMCG — посідає лише 10–12-те місця. Також він зауважив падіння розміщення реклами в основних комерційних категоріях у лютому 2015 року порівняно з 2014-м.

Іван Дубинський

Пан Дубинський вважає, що сьогодні інтернет недооцінений. Адже, за його словами, українські нові медіа можуть не лише змагатися за гроші українських рекламодавців, а й отримувати кошти із закордону: «На сьогодні, якщо компанія ставить рекламу Google, вона одразу може продавати свою аудиторію тим закордонним рекламодавцям, які ніколи не прийдуть на український ринок. Якщо ви маєте багато інвентарю, який не продаєте, то вам слід розмірковувати над тим, як варто його експортувати закордон».

Соціальний капітал

Окрім рекламних надходжень, українські нові медіа, які мають репутацію та оригінальний контент, отримують прибутки й через так званий соціальний капітал. У цьому контексті насамперед слід згадати краудсорсинговий досвід «Громадського ТБ», якому вдалося зібрати понад 3 мільйона гривень. «Одна з найбільших цінностей — це довіра. На цьому ми й заробляємо», — пояснює керівник «Громадського ТБ» Роман Скрипін.

Однак такий прибуток не може бути стабільним для ЗМІ, особливо зараз, коли краудсорсинг зосередився на потребах української армії. За словами Романа Скрипіна, «Громадське ТБ» думає про монетизацію, але в першу чергу переймається якістю свого контенту: «За відсутності ринку заробляти на цьому ринку неможливо. Але ми маємо бути готовими до цього, коли нарешті ринок прийде», — вважає він.

Роман Скрипін

Керівник напрямку інтернет-комунікацій «Ціна держави» Микола Малуха переконаний, що сьогодні для медіа дуже важливим є соціальний капітал. Події, які сталися за минулий рік в Україні (революція та війна), змінили ситуацію в соцмережах. І багато волонтерів, громадських діячів перетворилися на канали комунікації. «ЗМІ не потрібні механізми SMM. Адже наразі найбільшій SMM — це залучення до співпраці тих людей, які мають соціальний капітал», — зазначив пан Малуха.

Ці люди забезпечують найбільший притік трафіку і з їхньою допомогою наразі легше розкрутити будь-який стартап. Саме тому Микола Малуха радить редакціям створювати навколо таких персон спецпроекти, залучати їх до ведення блогів. Окрім цього й самі журналісти мають нарощувати соціальний капітал: розповідати про свої хобі, зацікавлення, внутрішнє життя редакції, писати про ті подробиці й цікавинки інтерв’ю чи інших матеріалів, які не увійшли до основних текстів.

Також пан Малуха переконаний, що журналісти в нинішніх реаліях найкраще можуть реалізувати себе або як популярні громадські активісти, або як спеціалізовані експерти. «Соціальний капітал відкриває двері й дає вузьку якісну аудиторію», — резюмував пан Малуха. А якісний контент і якісна аудиторія — це те, без чого монетизувати нові цифрові медіа неможливо.

Фото надані прес-центром НАМ