При спробі зайти на відповідні ресурси користувачі бачили повідомлення проте, що вони заблоковані «за рішенням суду або через інші причини, встановлені законодавством Російської Федерації».

Із критикою цієї ситуації та скаргами до компетентних органів активно виступив рух «За свободу». Один із його керівників Юрій Губаревич назвав факти блокування Роскомнаглядом громадсько-політичних сайтів обурливими.

«Мало того, що ми стикаємося з державною цензурою з боку відповідних органів Білорусі, ми ще й підпадаємо під російську цензуру - ніби немає незалежності, суверенітету Білорусі, окремого сегменту інтернету та відповідних органів, котрі за це відповідають», - пояснив Губаревич.

Він також додав, що ані Росія, ані інша країна не має права впливати на вибір користувачів мережі інтернет у Білорусі.

Юрист Центру правової трансформації (Lawtrend) Андрій Сушко також наголосив, що білоруське законодавство не дозволяє можливості блокування доступу до веб-ресурсів іноземними країнами.

Правник зауважив, що інтернет-користувачі можуть вимагати компенсації від провайдера за порушення договору про надання послуг. Щоправда він додав, що не чув про подібні прецеденти у Білорусі.

Раніше білоруси зіштовхувалися із подібними обмеженнями. Тоді Роскомнагляд блокував файлообмінні сервіси згідно із новим антипіратським законодавством. У липні підприємство «Белтелеком», що фактично зберігає монополію на доступ до зовнішнього інтернет-шлюзу, цю проблему вирішило.

За даними  Deutsche Welle, учора фактів блокування Роскомнаглядом сайтів білоруських користувачів зафіксовано не було.