Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Думка: Контент – король? Інвестори більше так не вважають
Уявлення про те, що створений професіоналами контент є головною запорукою успіху медіа, поширене серед медійників, одначе фінансисти його не поділяють, пише Алан Маттер у своєму блозі Newsosaur.
- Останні гучні угоди, такі як інвестиції в Facebook, вихід Demand Media на біржу та купівля The Huffington Post компанією АOL, свідчать про те, що інвестори охочіше вкладають гроші в ресурси, здатні збирати й поширювати дешевий або безкоштовний контент, аніж у джерела оригінальних і високоякісних журналістських матеріалів.
Цьому є кілька причин. Перш за все, погляньмо на величезну різницю між вартістю цифрової суперзірки, яка не витрачає ні копійки на контент, та медіакомпанії, яка боронить традиції, утримуючи в штаті невеличку армію досить високооплачуваних професійних журналістів.
Ці компанії – Facebook, добре всім відома, та McClatchy, велика видавнича компанія, що володіє кількома десятками друкованих видань в Америці.
Facebook у 2010 році мала 2 мільярди доларів виручки. Її оцінюють у 50 мільярдів доларів – у 25 разів дорожче за виручку минулого року. А ось McClatchy, маючи 1,4 мільярда доходів 2010 року, має капіталізацію всього лише 372 мільйони, себто варта лише третини своєї виручки.
Іншими словами, мережа Facebook, заповнена невпинно зростаючою кількістю зазвичай малоцінного контенту, генерованого користувачами, на думку інвесторів, коштує в 83 рази більше за McClatchy, на яку працюють сотні чи тисячі фахових журналістів.
Така разюча відмінність в оцінках двох компаній спричинена тим, що їхні ринки мають різне майбутнє.
Кількість користувачів і трафік Facebook в останні кілька років стрімко зростали, й сьогодні мережа перевершує всі інші ресурси за часом, який проводять на ньому відвідувачі.2010 року 12,3% часу, проведеного американцями в інтернеті, було витрачено саме на Facebook (2009-го – 7,2%, згідно з дослідженням ComScore).
Дедалі більше користувачів, витрачаючи дедалі більше часу на Facebook, створюють ідеальні умови для тарґетованої контекстної реклами, яку компанія продає на своїх сторінках. До того ж, рекламний контент у мережі виробляють і розміщують самі рекламодавці, тож Facebook не витрачає ні копійки на продакшн і продаж реклами. Ось рецепт для швидкого зростання рентабельності, який працюватиме, поки в один прекрасний день Facebook не перестане подобатись споживачам, як це сталося з колишнім улюбленцем публіки MySpace.
Поки Facebook засліплює медіасвіт, світ McClatchy похитнувся внаслідок колапсу газетної індустрії.
Сягнувши найвищої позначки 2,3 мільярди доларів у 2007 році, дохід McClatchy знизився до 1,4 мільярда 2010-го. Над компанією тяжіє 1,8-мільярдний борг, що утворився внаслідок придбання компанії Knight Ridder 2006 року, якраз перед тим, як ситуація на газетному ринку почала погіршуватись. Цей борг також упливає на низьку оцінку вартості компанії фінансистами.
Старі медійні компанії – ті, які продовжують інвестувати в контент – оцінюють дуже низько (як правило, не дорожче, ніж сума доходів за останній рік, помножена на 1,5), тому що фінансисти вважають їхні перспективи в цифрову епоху туманними, якщо не гірше. Нові медійні компанії, натомість, уважають потенційно спроможними повторити успіх Facebook.
Google, який принципово не виробляє контенту, оцінюється у 6,7 разів дорожче за суму його доходів минулого року. Якби компанія не була такою великою й потужною, можливо, коефіцієнт був би ще вищим. Оцінка контент-ферми Demand Media, що почала продавати акції на біржі на минулому тижні, майже така ж висока. Demand Media платить по 10 доларів за матеріал фрилансерам, які пишуть тексти невисокої журналістської цінності, одначе організовані таким чином, аби притягати трафік і заробляти гроші для сайтів, де будуть опубліковані.
The Huffington Post коштував AOL у десять разів більше, ніж заробив торік. Хоча цей сайт і публікує деякі оригінальні матеріали, написані кількома пристойно оплачуваними авторами, його базована на рекламі бізнес-модель покладається на дописи неоплачуваних блогерів та агресивну агрегацію чужого контенту, зокрема з тих ресурсів, які досі витрачають гроші на журналістські тексти.
Цим креативним і успішним компаніям не доводиться багато працювати для того, щоб заробляти гроші. Але інвестори, схоже, люблять їх більше, ніж тих видавців, які досі тяжко працюють.
Переклад – «Медіаграмотність»