Триденна вікторина IBM Jeopardy Challenge – спецвипуск американської телегри Jeopardy! – закінчилась перемогою комп’ютера Watson над двома найуспішнішими переможцями минулих випусків проекту, Бредом Раттером і Кеном Дженнінґсом.

За підсумками двох перших днів машина здобула $77 тис, більш ніж утричі обігнавши суперників. На певному етапі другої гри Дженнінґс переважав, одначе згодом таки поступився машині. На останнє, фінальне запитання усі троє учасників відповіли правильно, одначе за сумою очок Watson переміг. Загалом машина дала 29 правильних відповідей, Дженніґс 18, Раттер – 13.

Перемога суперкомп’ютера, втім, не означає, що роботи ось-ось захоплять владу у Всесвіті. Відповіді машина підшукувала у величезному масиві інформації, що містився в її пам’яті; Watson роками розробляли саме для того, щоб відповідати на запитання Jeopardy!

«Попри вражаючі успіхи Watson’а, фінальне запитання наприкінці ефіру у вівторок продемонструвало його ахіллесову п’яту, про яку кібернетики й без того знали: Watson насправді не “думає” нічого, його амплуа – відповідати на прості запитання, на які більшість людей дасть відповідь миттєво. Більшість відповідей на запитання, що ставляться у Jeopardy! – іменники: географічні назви, події, люди, пісня, книжки», - пише в колонці для сайту CNN редактор сайту Mashable! Метт Сілвермен.  Він наводить приклад: машина знала правильну відповідь на запитання про дату народження Франца Шуберта – 31 січня 1797 року. Та чи міг би Watson вибрати правильну відповідь на запитання про дату народження прабабусі Шуберта, якби лише один із чотирьох варіантів належав до часу, давнішого за 1797 рік? Людина розуміє, що прабабуся не може народитись пізніше за правнука, але Watson не «розуміє» нічого. Значення відповіді для нього нічого не «значить», він просто вираховує її з-поміж величезних масивів даних.

Наприклад, однією із знакових помилок комп’ютера була відповідь «Торонто» на запитання з категорії «міста Сполучених Штатів». Як пояснюють експерти, комп’ютеру вистачило слова «Америка» в запитанні (у формулюваннях «північноамериканський» та «Американська ліга»), щоб заплутатись. «Мислення» комп’ютера є цілком статистичним: він не зміг би відповісти на запитання «якщо снігову бабу розтопити, а потім знов заморозити, чи залишиться вона сніговою бабою?».

Втім,  ця технологія таки працюватиме на користь людству – її можна застосувати в медицині та юриспруденції, а здатність до розпізнавання мови може бути успішно використана в колл-центрах. Watson не замінить людину, пише Метт Сілвермен, але може стати для неї чудовим інструментом.

«Медіаграмотність»