25 вересня Білий дім оприлюднив текст телефонної розмови президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського. Саме через цю розмову в США почали процедуру імпічменту глави держави, підозрюючи його в тиску на Зеленського заради власних інтересів. Того ж дня Володимир Зеленський зустрівся в США з Дональдом Трампом особисто.

Напередодні публікації Трамп повідомив, що узгодив оприлюднення тексту розмови із Зеленським. Також він додав, що державний секретар США Майк Помпео отримав дозвіл від українського уряду на оприлюднення стенограми телефонного дзвінка. Та вже після публікації Володимир Зеленський сказав журналістам, що такі документи не мають оприлюднюватися: «Я просто думав, що вони (США. – ДМ) опублікують свою частину».

Публікації стенограми передувала поява одразу у двох американських виданнях інформації про те, що Дональд Трамп нібито намагався змусити Зеленського вплинути на майбутні президентські вибори у США у 2020 році, запустивши розслідування справи щодо сина ексвіцепрезидента США Джо Байдена. Син політика Хантер Байден входив до ради директорів української газовидобувної компанії Burisma.

«Детектор медіа» переглянув, що західні ЗМІ пишуть про стенограму розмови лідерів двох держав. Значна їх частина акцентує більше на поведінці Дональда Трампа, ніж Володимира Зеленського, але ми звернули увагу на те, у якому світлі пишуть і про президента України.

Не стенограма, а доповідна записка

«Трамп просив Зеленського розслідувати справу Байдена» — такі заголовки з’явилися ледь не в усіх ключових американських ЗМІ відразу після публікації стенограми розмови. Зокрема, у The Economist, CNN, The Telegraph, The New York Times, Independent,The Times тощо.

До речі, рідко яке західне видання називає оприлюднений Білим домом документ стенограмою. За словами журналістів, цей документ можна назвати лише стислим конспектом, доповідною запискою або коротким переказом розмови.

«Схоже на те, що доповідь, опублікована Білим домом, не включає всю розмову, яка відбулася між Трампом і Володимиром Зеленським», — пише британське видання The Guardian. До того ж, додають у статті, ще до виходу доповідної записки журналісти та експерти з національної безпеки попередили, що документ не буде дослівно передавати розмову.

І справді — оприлюднений текст багатьом нагадував скоріше відскановану копію надрукованої вручну витримки цитат з розмови.В українських ЗМІ ж цей текст частіше називають стенограмою.

«Щоб зрозуміти дзвінок Трампа Україні, треба знати “код”» (CNN)

Можна по-різному трактувати те, яким тоном говорив Трамп із Зеленським у телефонній розмові і визначати, тиснув на президента України американський лідер чи ні. CNN пише, що Трамп зазвичай не говорить щось напряму, коли йдеться про подібні речі.

«Щоб зрозуміти справжній сенс того, що сказав президент Дональд Трамп у своїй телефонній розмові в липні президенту України Володимиру Зеленському, важливо пам’ятати, що президент говорить кодом, — пише автор статті Пол Гіллан.

Він згадує, як колишній адвокат Трампа Майкл Коен раніше заявив у Конгресі, що Трамп ніколи прямо не просив його брехати. «Він не ставить вам питань, він не дає вам наказів, — цитує видання давню заяву Коена. — Він говорить кодом. І я розумію код, тому що я вже близько десяти років ...».

Звіт про півгодинну розмову, яку Білий дім оприлюднив у 25 вересня, свідчить про те, що президент України також зрозумів цей «код», допускає Гіллан.

«Якщо спікер палати Ненсі Пелосі серйозно ставиться до розгляду справи про імпічмент проти Трампа, їй доведеться найняти експертів-свідків, які можуть перекласти “код” Трампа на звичайну англійську мову. Не буде ніяких проблем з тим, щоб знайти таких людей на Капітолійському пагорбі», — пише він.

Ледь не закодовано, на думку автора, Трамп у розмові із Зеленським каже: «Ми підтримували вас, на відміну від Німеччини та європейців». І тут — дивна мова про взаємність, про те, що«відбуваються речі, які є недобрими, але США ставилися дуже-дуже добре до України».

Автор вважає, що після таких слів Трампа Зеленський у розмові з ним став стурбованим, особливо почувши «потік свідомості» американського президента: «З огляду на те, що Трамп щойно сказав, Зеленський цілком міг подумати: “Про що це він говорить? Що ми не співпрацювали (взаємно)? Чи не розглядає Трамп повного припинення американської допомоги та підтримки?” Зеленський відповідає нервово, засвідчуючи підтримку і співпрацю зі США».

Далі журналіст розмірковує, чи справді справа завершиться імпічментом Трампа, і робить висновок: «Це не просто битва з президентом Трампом, а конституційна сутичка між повноваженнями законодавчої та виконавчої гілок демократії, яка існує найдовше в історії планети».

«Зеленський зустрічається з Трампом: “ситком ний” президент у пастці» (The Guardian)

На думку автора статті Джуліана Боргера, Зеленський під час зустрічі з Трампом у США виглядав нещасним. Їхня зустріч відбулася, вже коли Білий дім оприлюднив їхню розмову і коли всі її обговорювали. «Сидячи перед камерами в ООН, Зеленський виглядав жалюгідно, а Трамп бурчав про свої досягнення», — пише видання.

«Сидячи поруч із президентом США, Зеленський був дуже схожим на шкільного вчителя, якого він грав у своєму політичному ситкомі “Слуга народу”, здивований абсурдностями, які розгортаються перед ним. Від початку він виглядав нещасним, і коли Трамп звернувся до нього і заявив: “Я дуже сподіваюся, що ви з президентом Путіним  зможете вирішити вашу проблему”, Зеленський виглядав так, ніби йому зараз стане погано», — вважає автор.

І пояснює: «“Проблема” Зеленського полягала в тому, що частина його країни була анексована Путіним, а російська військова інтервенція перетворила ще одну частину країни на поле бою. За години до зустрічі з Трампом український лідер виступав перед Генеральною асамблеєю ООН і показував кулю, намагаючись нагадати міжнародній спільноті про майже забутий нею конфлікт».

Дискомфорт Зеленського був величезним. З одного боку, на карту ставилися стосунки його уряду зі США, найважливішим військовим партнером. З іншого боку, у телефонній розмові він лестив Трампу і виглядав явно не дуже добре, вважає автор.

«Ласкаво просимо, американці, до українського болота» (The Washington Post)

Саме так назвала свою авторську колонку Енн Аппелбаум — відома американська письменниця, ісотрикиня і журналістка польсько-єврейського походження.

У заголовку колонки вона обігрує вислів «to drain the swamp» (осушити болото)який з 1980-х часто використовують американські політики як метафору боротьби з корупцією. Саме цю фразу вжив Зеленський у телефонній розмові з Трампом. І не випадково. Адже сам Трамп неодноразово використовував цей вислів у своїх заявах. Зеленський же мав на увазі, що має стійкі наміри боротися з корупцією в Україні.

Енн Аппелбаум добре обізнана про події в Україні й розлого розповідає у своєму тексті про те, як Зеленський очолив державу, отримавши величезну підтримку українців, а до того був успішним актором. Зеленський має шанс здійснити справді кардинальні зміни, пише вона.

У цих умовах Захід закликає Україну боротися з корупцією. Та замість того, щоб підштовхувати Україну дотримуватися закону, як це робив будь-який інший президент США в минулому, Трамп, можливо, підштовхнув Україну до маніпуляцій законом на свою користь, вважає журналістка.

«Комедіанта Зеленського, якому довірили трансформацію країни й рух від її пострадянського менталітету, заблокував Трамп, зірка телебачення, який вніс пострадянський менталітет у Білий дім, використовуючи державні посади задля приватних вигод, підриваючи інституції та навіть використовуючи владні повноваження для тиску на бізнес», — пише вона.

Це сюжет, якого ніхто не прогнозував, впевнена пані Аппелбаум: «Ми думали, що історія Зеленського стосується української корупції. Але це зараз історія про американську корупцію. Або, можливо, про тривалу українізацію американської політики».

«Ласкаво просимо, українці, до американського болота» (Foreign Policy)

Такий заголовок у відповідь на попередню статтю Енн Аппелбаум робить у своїй статті Олександр Мотиль, знаний американський історик, професор політології. Спеціалізується на питаннях України, Росії та СРСР.

Пан Мотиль вважає, що заголовок статті у The Washington Post мав бути таким: «Ласкаво просимо, українці, до американського болота».

«Зеленський може стати сильнішим після скандалу з Трампом», — пише автор. Він пояснює, що скандал не має нічого спільного з Україною, а Україна насправді є дечим більшим, аніж просто об’єктом з’ясування стосунків республіканців та демократів і махінацій імовірно корумпованих американських політиків. «Якщо Зеленський грає у свої “карти” правильно, це може стати взагалі знахідкою для його країни та й для нього самого», — вважає він.

На його думку, Зеленський, як і Україна, стали невинними спостерігачами, які потрапили в жорстоку політику Вашингтона, і, схоже, Зеленський зробив усе можливе, щоб ввічливо усунути себе із цього американського «безладу».

Автор статті каже, що Зеленський під час розмови з Трампом поводився гідно, а його слова про те, що Європа мало допомагає Україні, — абсолютна правда. «Німеччина та особливо Франція закривають очі на кричущі порушення Росією міжнародного права стосовно України та активно прагнуть чинити тиск на країну прийняти так звану формулу Штайнмаєра для вирішення питання війни на Донбасі, яка дає Росії право ветувати рішення України», — пише він.

На думку автора, президентові України вдалося в розмові відстояти інтереси України й одночасно «нібито задовольнити» інтереси Трампа. Якщо Зеленський діятиме з розумом, то скористається величезною увагою ЗМІ до країни і змінить уявлення про те, що відбувається в країні. «Все, що потрібно зараз зробити Зеленському, це сказати правду про свою країну та її минулі досягнення, поточні плани та перспективи на майбутнє», — вважає дослідник.

«Для лідера України публікація Трампом їхньої розмови — дипломатична катастрофа» (Reuters)

Для Дональда Трампа публікація Білим домом 25 вересня доповідної записки, що переказує зміст його дзвінка Володимиру Зеленському, спричинила внутрішньополітичну кризу, пише видання. Для Зеленського ж це стане в перспективі дипломатичною катастрофою, впевнені автори статті Павло Політюк та Ендрю Осборн.

«Слова Зеленського до республіканця Трампа, оприлюднені в резюме розмови, ймовірно, дратуватимуть американських демократів, поставлять під загрозу двопартійну американську підтримку, якої Київ вимагає, роздратують Францію та Німеччину, яких Зеленський теж критикував. Замкнувшись у геополітичному протистоянні із сусідньою Росією після того, як Москва анексувала Крим і підтримувала проросійських сепаратистів, що воювали на сході України у 2014 році, Україні потрібні всі міжнародні друзі, які тільки можливі», — пишуть автори публікації.

Час, коли вибухнув цей скандал, є невдалим для Зеленського, вважають автори. Адже саме зараз він прагне переговорів щодо припинення війни, і для цього йому потрібні «дипломатичні м’язи» Америки та Європи.

«Оприлюднена доповідь по розмові Зеленського і Трампа показує, що Зеленський пообіцяв відновити розслідування щодо компанії, в якій працював син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, і висловив розчарування з приводу відсутності підтримки канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля Макрона, коли зайшла мова про посилення до санкцій проти Росії», — йдеться у статті.