Міжнародний розголос і підвищений інтерес до України – чи не найбільший результат українського євромайдану на сьогодні. Місце для повідомлень про Україну знайшлося у всіх світових ЗМІ: від регіональних китайських медіа до всесвітньо відомих The Guardian i Washington Post.

Студентка-журналістка Національного університету Chengchiна Тайвані Енні Чен дописує до місцевої газети «Університетські новини». Там почали писати про протести в Україні, коли ті ще фігурували в мережі як студентські. «Саме пошук новин за тегами “студенти”, “молодь” допоміг нам дізнатися про ваш майдан, коли ми готували черговий випуск», – розповідає Енні.

Пізніше інформація почала з’являтися в більших, переважно англомовних китайських ЗМІ, пригадує дівчина. Вона, наприклад, стежить за українською хронікою на сайті газети China Post. Студентка додає, що після майдану люди на її рідному Тайвані почали перейматися долею України, хоча до цього багато її співвітчизників навіть не здогадувалися про існування такої країни.

«Нам цікаво, як Україна справляється і як протистоїть тиску. Ми з українським народом. Ми дуже переживали, коли побачили їх травмованими після одного з протестів. Більше того, ми вважаємо, що Україні слід будь-якими зусиллями потрапити до ЄС. Адже озираючись назад, видно, що Росія завжди застосовувала силові методи стосовно України, що, на нашу думку, дуже погано», – каже Енні.

Шведський репортер SverigesRadio Дімітрі Леннартсон розповідає, що, висвітлюючи українські протести, вони переважно користуються матеріалами міжнародних інформаційних агенцій BBC та Reuters.

«Швеція не має власкорів в Україні, а наша кореспондент з Москви Марія Перссон-Льофгрен не може розірватися між двома містами і часто фізично не встигає охопити українські події», – каже Леннартсон.

Однак він додає, що рейтинги матеріалів про євромайдан стимулюють шведські ЗМІ частіше оновлювати інформації з України.

Голландія також не має кореспондента в Україні, каже тамтешній журналіст Юст Ховенс Греве. А їхні московські кореспонденти прилетіли до Києва запізно – позаминулої ночі, продовжує він.

«Минулого ранку Україна потрапила в наші Public Broadcast News і на перші сторінки деяких національних газет. Однак я розчарований, що це сталося лише вчора, а не раніше. Крім того, наші медіа роблять дуже багато помилок, бо їхні знання про Україну дуже обмежені. Вони навіть не знають, хто такий Порошенко. Коли люди протестували на Михайлівській площі, вони все ще називали це “на Майдані”. Вони також пишуть, що ви протестуєте з п’ятниці, а це не так».

Грузинська журналістка Кеті Кантарія, проглядаючи стрічку місцевих медіа, каже, що всі найвпливовіші грузинські ЗМІ згадували про Україну. Було навіть кілька прямих включень. Один із грузинських ЗМІ також опублікував негативну реакцію грузинського уряду та міністра закордонних справ стосовно дій президента Януковича, а на сайті «Новости-Грузия» євромайдан потрапив у тренди. Крім того, український майдан став головною темою ток-шоу «Перша студія» на Першому національному каналі у Грузії, розповідає Кантарія.

Таку підтримку України журналістка пояснює схожими подіями, які Грузія переживала у 2007 і 2011 роках. Раніше акції на підтримку України відбулися у грузинських містах Батумі і Тбілісі. У фейсбуку створено групу «Євромайдан Тбілісі», де солідарні грузини координують свої дії.

Кореспондент вірменської мережі незалежних журналістів Epress.am Кнарік Худоян розповідає, що більшість вірменських ЗМІ зараз намагається провести паралель між Україною і Вірменією, адже остання також стоїть на порозі Митного союзу. Самі ж вірменці по-доброму заздрять сміливості й рішучості українців, зазначає журналістка.

«Сьогодні, під час візиту Володимира Путіна до Вірменії, наші співвітчизники протестували проти вступу у Митний союз. Поміж вірменських прапорів майоріли багато українських. Люди несли в руках плакати з надписами “Україно, ми з вами”», – каже Кнарік. Вірменські ЗМІ всіляко акцентують увагу на схожих проблемах і на необхідності взаємопідтримки між нашими країнами, підсумовує журналістка.