Висвітлення подій у Мукачевому стало викликом не лише для українських журналістів – іноземним кореспондентам було ще важче пояснити своїм читачам, що ж відбувається у закарпатському місті. У провідних ЗМІ цей конфлікт однозначно не став інформаційним вибухом. Причиною може бути  брак об’єктивних відомостей з місця подій, а також важливі міжнародні теми, які фігурували на перших шпальтах – підписання ядерної угоди з Іраном і план порятунку Греції.

Характер  висвітлення збройного конфлікту відрізняється  в англомовних, польських та німецькомовних ЗМІ. Позиція перших та других більш виважена, у той час як німецькі та австрійські ЗМІ привертають увагу радикальнішими заголовками, такими як «Правий сектор проводить репетицію повстання в Україні» та «Україна: праві сили є непідконтрольними».  Щодо цитування різних сторін – то більшість ЗМІ подають цитати представників «Правого сектору», майже всі активно цитують Мустафу Найєма, також наводять дописи у Фейсбуку українських політиків та журналістів,  а деякі наводять цитати російських чиновників. З  українських ЗМІ цитують «Українську правду», «Сегодня» та газету «Вести».

 «Київ має проблеми з дотриманням порядку»

Провідні англомовні ЗМІ висвітлювали події у Мукачевому досить обережно. Схоже, що заплутана ситуація не спонукала журналістів поважних видань до швидких висновків. The Guardian, яка регулярно пише про Україну, стрілянині в Мукачевому приділила небагато уваги – у матеріалі  «Українська влада перебуває у безвихідному становищі із озброєними націоналістами-повстанцями».  The Guardian наводить позицію «Правого сектору» про те, що вони намагались зупинити контрабанду цигарок, якою займається депутат Михайло Ланьо. У матеріалі міститься посилання   на відео, зняте Мустафою Найємом і зазначається, що  «відео показує, як бійці Правого сектору стріляють із  автоматів Калашникова та іншої вогнепальної зброї з автомобілів, - очевидно, в бік поліції, яка прибула на місце інциденту».  Видання нагадує, що Київ дозволив «функціонувати націоналістичним групам, включно із Правим сектором, незважаючи на звинувачення   з боку AmnestyInternationa у тому, що Правий сектор катував затриманих цивільних осіб».

Інформаційне агентство Reuters нагадує про велику роль «Правого сектору» у протестах, які призвели до «падіння Януковича», а щодо причин нинішнього збройного конфлікту у Мукачевому прямо пише, що вони неясні: «Різні сторони мають різні версії подій».  Але  реакція «Правого сектору» підкреслює, що «Київ має проблеми з дотриманням порядку, оскільки одночасно має проводити реформи та заспокоювати спалах  на сході».  Reuters наводить основні версії конфлікту та пише, що ситуація є викликом для Петра Порошенка та може бути загрозою для відкриття «нового фронту у битві Києва за наведення ладу в Україні».  

Ендрю Крамер в матеріалі «Зіткнення поліції у Західній Україні з воєнізованим угрупуванням. Семеро поранених» для The NewYork Times пише, що безпосередня причина сутички - предмет для дискусії. Трактуючи обставини, американська газета наводить слова Мустафи Найєма про те,  що «Правий сектор» був залучений до контрабанди цигарок, і що боротьба з конкурентами за контроль над нелегальним бізнесом переросла в стрілянину.

The New York Times також наводить свідчення «Правого сектору» - мовляв, в організації сказали, що корумповані поліцейські влаштували засідку в місті з незрозумілих причин, і що за цим послідував хаос. На думку автора американської газети, що б не стало спусковим гачком конфлікту - це насильство оголило ризики «стратегії України у покладанні на “квазіправову” воєнізовану організацію у війні з проросійськими сепаратистами». The New York Times, описуючи початок розгортання подій – зустріч біля спортивного комплексу - посилається на «Українську правду», яка повідомила, що зустріч стосувалася цигаркового бізнесу. Видання також цитує Андрія Білецького, члена парламенту та засновника полку «Азов», який попросив провести незалежне розслідування, що може підтвердити свідчення «Правого сектору», мовляв він («Правий сектор») став жертвою корумпованих місцевих поліцейських.

Британська The Telegraph переважно посилається на заяви політиків та журналістів, цитуючи їхні дописи на сайтах соцмереж. Журналіст Роланд Оліфант у статті «Ультраправа організація «Правий сектор» випробовує український уряд після стрілянини» цитує Дмитра Яроша, який «поблажливо» написав на своїй сторінці у Facebook, що «сприятиме об’єктивному і неупередженому розслідуванню»щодо перестрілки, аби уникнути «небезпеки знищення України як єдиної держави».

The Telegraph, як і The New York Times,  посилається на заяви Мустафи Найєма, який сказав, що «усі сторони в конфлікті» були залучені до прибуткового бізнесу - контрабанди цигарок». За його словами, місцеві жителі бачили, як щотижня через прикордонний район на шляху до Німеччини та Італії проходить від трьох до п’яти вантажівок.

Варто сказати, що The Telegraph звертається до позиції Росії щодо «Правого сектору». «Росія активно критикувала Петра Порошенка та його парламент за толерантність та співпрацю з організацією, а також регулярно цитує «Правий сектор», як доказ того, що після революції до влади в Києві прийшли фашисти».

Британська газета наводить слова уповноваженого з прав людини Міністерства закордонних справ РФ Костянтина Долгова, що «оновив» цю критику на тлі протистояння: «Правий сектор знову показав своє бандитське обличчя в Мукачевому. У Києві не хочуть порвати з неонацистами», - написав він у Twitter.

Тим часом член партії «Блок Петра Порошенка» у парламенті Ірина Фріз написала у Facebook: «Я не виключаю присутності російських слідів в інциденті, так як цей регіон підпадає під зону інтересів російських спецслужб».

The Telegraph також навела той факт, що два найпотужніші добровольчі батальйони, які беруть участь у війні проти підтримуваних Росією повстанців у Східній Україні, висловилися на підтримку «Правого сектору»:  Батальйони «Донбас» та «Азов» в окремих заявах закликали вирішити ситуацію в Мукачево «без застосування сили».

Польські ЗМІ: «братовбивчі війни з Правим сектором у головній ролі».

Щодо польських ЗМІ, то факт стрілянини за декілька десятків кілометрів від кордону з ЄС, схоже, не викликав значного резонансу. Наприклад, інтернет-портал Gazeta.pl опублікував матеріал щодо подій у Мукачевому на основі інформації київського кореспондента інформагентства PAP Ярослава Юнка. Редакція не стала вникати в обставини і опублікувала новину під заголовком: «Україна. Стрілянина між мафією та повстанцями. Три особи загинули, семеро поранених». («Повстанцями» або ж «проросійськими бунтівниками» у польських ЗМІ прийнято називати бойовиків із так званих «ДНР» і «ЛНР») Хоча у самому тексті новини детально розкрито усі обговорювані версії подій та подано коментарі причетних.

Натомість друкована версія GazetyWyborczеj назвала ситуацію у Мукачевому «братовбивчими війнами з Правим сектором у головній ролі». Кореспондент Петро Андрусечко, описуючи інцидент, повідомляє, що «у керівника міліції, який прибув на місце подій, бойовики Правого сектору вимагали скласти зброю. Після відмови розпочалася стрілянина, причому за інформацією очевидців, Правий сектор стріляв у повітря. Після вибуху димової гранати бойовики на джипах протаранили автомобіль міліції та втекли». Матеріал містить розширений бекграунд щодо специфіки регіону, а також висвітлює версії стосовно можливої ролі Віктора Балоги у цих подіях та причетність його і його родини до контрабанди на Закарпатті: «Без відома Віктора Балоги нічого в «його» регіоні статися не може». Петро Андрусечко також не оминув увагою факт появи зброї за тисячу кілометрів від зони бойових дій та виклик, спричинений існуванням збройних формувань, які не підпорядковуються безпосередньо українській владі.  

Видання Rzeczpospolita звертає увагу на те, що угорська влада посилила контроль за кордоном з Україною, та більш детальну перевірку автомобілів, які в’їжджають на територію Угорщини.

Найбільш розлогий опис подій підготував польський Newsweek, на сайті якого вийшов матеріал із заголовком: «Стрілянина за участі Правого Сектору. Тероризм чи бандитизм?». Вже на початку автори ставлять запитання: «Чи стане південно-західна Україна черговою територією антитерористичних дій?»  

Журналісти видання окрім опису подій, розповіли читачам про масштаби контрабанди у регіоні, згадали про причетність до подій та політичне минуле як Віктора Балоги («шеф канцелярії президента Ющенка»), так і Михайла Ланьо («покровителем Ланьо називають особистого друга Путіна та керівника адміністрації Кучми Віктора Медведчука»). Щодо «Правого сектору», то Newsweek Polska звертає увагу на протиставлення «Правого сектору» офіційній українській владі. Журналісти цитують речника «Правого сектору» Артема Скоропадського щодо резервних батальйонів: «Зараз вони проходять навчання і готуються до виїзду на фронт. Але якщо буде потреба, ми можемо їх вислати там, де нам захочеться. Можемо вислати батальйони під адміністрацію президента чи МВС». За збігом обставин, саме у свіжому випуску друкованого Newsweek Polska вийшов матеріал Міхала Кацевіча «Українська діра беззаконня» про те, як на контрабанді під час війни заробляють по обидві сторони фронту.

«На заході України зараз  «східна» ситуація із «Калашниковими і мінами»

Німецькомовні ЗМІ у висвітленні ситуації виявились більш категоричними. Так, газета Taz.de опублікувала  матеріал під заголовком «Правий сектор» повстав» , автор матеріалу не вказаний. У ньому звертають увагу, що «Правий сектор» є «націоналістичним угрупуванням» та пишуть, що «коли на місце сутички прибула поліція, угрупування відкрило вогонь по ним, використовуючи кулемети і гранати. Згодом винуватці перебралися за межі міста і переховувалися там». Генеральна прокуратура окреслила дії представників «Правого сектору», як «злочинні».

Газета неодноразово згадує, що місце, де відбувся збройний конфлікт, розташоване у безпосередній близькості до угорського кордону: «Населений пункт Мукачеве, що в Карпатах, розташований недалеко від угорського кордону, тому ситуація є загрозливою, бо існує ймовірність втратити контроль над ситуацією у спокійному, до цього часу регіоні — Західній Україні». Один із підзаголовків у тексті має назву «Угорщина може направити в Україну свої війська». На підтвердження цієї думки автор матеріалу посилається газету «Вести» (без прямого лінку) - у статті якої один із, начебто, жителів Мукачевого розповідає, що «якщо ескалація конфлікту буде продовжуватися, Угорщина може направити в Україну свої війська для того, щоб захистити етнічних у горців, які там проживають, адже 10% населення Мукачевого складають саме вони». Чим обґрунтоване таке припущення, із матеріалу залишається незрозумілим.

У статті наводять  цитату і Сергія Лещенка у якій йдеться про те, «що трагічні події у Мукачевому і ще далі відстрочують надання безвізового режиму Україні, а також, що подібні «розбори» нагадують журналістові швидше Колумбію, аніж Європу».

Варто також зазначити, що видання, наводячи інформацію про загиблих і поранених, цитує газету «Сегодня», яка, в свою чергу, цитує представників Генеральної прокуратури.

Поважне австрійське видання «DiePresse» опублікувало матеріал «Україна: праві сили є непідконтрольними».  Автором матеріалу зазначена Юта Зомербауер (Jutta Sommerbauer). «Окопи на сході України знаходяться від Мукачевого на відстані більш ніж 1100 км. Але, не зважаючи на це, мешканці цього містечка мали відчуття, що війна дісталася й до них» - так розпочинає авторка та додає: «Українські медіа драматично наголошують, що відкрився «новий фронт».

Описуючи перебіг подій, видання таким чином називає сторони конфлікту: «Озброєний конфлікт, що стався між представниками ультранаціоналістичного угрупування «Правий сектор», між охоронцями одного із депутатів та між представниками Збройних сил України став для Києва не аби яким випробовуванням» 

Автор зазначає, що на заході України зараз  «східна» ситуація із «Калашниковими і мінами». Також поведінка «Правого сектору» у матеріалі характеризується, як «дуже неоднозначна», бо: «В той час, коли Дмитро Ярош говорив про спроби стабілізувати ситуацію, підозрювані представники «ПС» уже утекли до Закарпаття».

Видання, які і чимало англомовних сайтів,  цитує журналіста-депутата Найєма, який каже про ПС таке «Якщо ти маєш кілька дюжин хлопців, можливість купити зброю, і називаєш сам себе патріотом, то можеш стати членом цього угрупування».  Закінчується матеріал авторськими висновками і свідченнями про діяльність «ПС»: «Інцидент показує, що озброєне угрупування, що належить до партії «Правого сектору» несе у собі небезпеки для української влади. «Правий сектор» — це  націоналістичне угрупування правих, яке з’явилося під час масових протестів проти екс-президента Януковича.  Активісти цього руху отримали за часів Майдану визнання громадськості, але участь членів «ПС» у війні на Донбасі може стати у майбутньому для України «непередбачуваним фактором ризику».

Авторитетне австрійське видання «Der Standard» опублікувало матеріал «Правий сектор проводить репетицію повстання в Україні». Видання наголошує, що близькість Мукачевого до угорського кордону, створює «ефект наближення інтересів» для австрійців, які починають чіткіше усвідомлювати, що між ними і нами -  тільки Угорщина. Вони характеризують містечко як: «точку відліку»  боротьби за владу між парламентським «Правим сектором» і Міністерством внутрішніх справ».  

Крім того видання згадує про «важку зброю: кулемети і міномети» і наводить цитату  Порошенка, який спочатку віддав наказ «негайно обеззброїти і спіймати правопорушників, які почали стрілянину у Мукачевому. Але демонстрація сили ні до чого не привела і замість цього йому довелося вступати у принизливі перемовини з керманичем націоналістів, який заборонив своїм підопічним здаватися».

Один із підзаголовків  матеріалу має назву: «Правий сектор: держава у державі». У ньому сказано, що ПС «перебирає на себе функції держави», це можна прослідкувати у наступній цитаті: «Правий сектор виказав у понеділок свою версію, того що відбулося. Його представники взяли на себе функції правоохоронних органів у прикордонному регіоні та вжили низку заходів щоб попередити подальші контрабандні поставки сигаретних виробів, які, за їхніми даними,покривав депутат Верховної Ради Михайло Ланьо. Також члени ПС вимагають відставки Міністра зовнішній справ Арсена Авакова, котрий взяв курс на дискредитацію екстремістів», - пишуть у статті.     

Над оглядом працювали Марія Дачковська, Марина Дорош, Юліана Матусова і Тарас Назарук.