В Афганістані вперше оголосили смертну кару за вбивство журналіста

Аня Нідрінгґаус, lragir.am

Командира афганської поліції Накібуллу (Naqibullah) засудили до смертної кари за вбивство військової фоторепортерки Associated Press, лауреатки Пулітцерівсько премії Ані Нідрінґгаус (Anja Niedringhaus). Крім того, він отримав 4-річний термін тюремного ув’язнення за те, що поранив її колегу з AP Кеті Ґеннон (Kathy Gannon).

На початку квітня цього року у місті Хості правохоронець несподівано відкрив по них вогонь впритул, коли кореспондентки AP висвітлювали підготовку до першого туру голосування у президентських виборах в Афганістані.

Ці вироки стали першим кроком на шляху до очікуваного роками, справедливого покарання, вважає медіаексперт.

Рішення суду було ухвалено після засідання, що тривало дві години. Адвокат Накібулли доводив, що його підзахисний, можливо, «психічно неврівноважений», Однак судді відкинули його припущення. Якщо він в змозі ідентифікувати себе, визначити скільки йому років і назвати той день, коли з його вини було скоєно трагедію,цього цілком достатньо, щоб він сидів на лаві підсудних й отримав вирок.

Це єдина справа в охопленому насильством Афганістані, в якій проблема правосуддя зачепила убивцю журналіста, пише Боб Дітц.

Однак з 1992 року, відколи КЗЖ почав відстежувати мартиролог, в країні, охопленій війною, загинули принаймні 26  афганських і міжнародних репортерів. У 88 відсотках справ про їхні убивства винуватців злочинів не притягували до правосуддя

КЗЖ не зловтішається смертними вироками, пише Боб Дітц. Та справедливість, що восторжествувала у цій справі, могла би стати приводом для торжества. І все ж не стала. Аня Нідрінгґаус загинула. Кеті Ґеннон й досі видужує.

Я не знав Аню особисто, пише Боб Дітц, та, судячи з усього, вона була не просто чудовою фоторепортеркою, а й надзвичайною, динамічною особистістю.

З Кеті я зустрічався декілька разів, в Ісламабаді, продовжує він. Ми обмінюватися електронною поштою і час від часу спілкувалися протягом останніх восьми років, відколи я працюю у Комітеті захисту журналістів.

Я згадую, як ми обговорювали з нею в кафе в Ісламабаді її ставлення до ризиків на місці подій у Пакистані та Афганістані, ділиться спогадами Боб Дітц. Тоді я порушив питання про захисне обладнання для неї. Вона була безстрашною, однак не фаталісткою і не скептиком у ставленні до особистої безпеки, Так вона працює вже протягом багатьох років.

В неї та в Аню стріляли в афганському Хості, коли вони пресувалися під захистом урядових вояків, а напад на них було вчинено поблизу поліцейської дільниці. Тож важко уявити собі, що Ґеннон чи Нідрінгґаус могли б уникнути серйозних ушкоджень, хоч яке б захисне обладнання вони використовували б.

Дані КЗЖ свідчать: 88 відсотків усіх загиблих репортерів у всьому світі – місцеві журналісти, які висвітлюють події у своїх країнах. В Афганістані 69 відсотків убитих репортерів були не афганцями, а іноземцями. До того ж значне число афганців загинуло під час роботи на закордонні медіа.

«Місцеві журналісти глобально ризикують життям набагато більше, ніж закордонні. Афганістан є винятком. Я впевнений, що Ґеннон розуміє обидві ці реальності та всі їхні наслідки. Все те, що я чув про Нідрінгґаус, спонукає мене вірити, що вона теж була добре обізнана у цьому», - пише наприкінці блогу Боб Дітц.

comments powered by Disqus