Моніторинг проводиться на підставі розшифровок текстів новинних випусків, наданих компанією ТОВ «МЕДІАТЕКА».

1) Моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики

У цій частині моніторингу беруться до уваги репортажі про основні суспільно-політичні події, які складають інформаційну картину дня, оригінальні журналістські розслідування і нариси про типову людську історію, яка ілюструє подію дня. Кожен із цих матеріалів оцінюється на дотримання кожного з шести стандартів інформаційної журналістики: баланс думок, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від думок, точність і повнота подачі інформації (стандарт доступності подачі інформації в цьому моніторингу не оцінюється). Матеріали оцінюються в комплексі (піводка + сюжет + відводка для цієї частини моніторингу вважаються єдиним матеріалом).

Стандарт балансу думок. У межах кожного окремого матеріалу має бути представлено чітко викладені позиції всіх без винятку сторін конфлікту. Позицію колективної сторони конфлікту повинен озвучувати типовий і адекватний її представник. У випадку, коли мотиви позицій сторін не є очевидними, необхідною вважається також і аргументація цих позицій сторонами. У складній тематиці для дотримання балансу думок необхідна також оцінка позицій чи аргументів сторін незалежним, але компетентним у темі експертом.

Стандарт балансу думок не вважається дотриманим, якщо слово надається стороні конфлікту, але ця сторона висловлюється не по основній суті конфлікту, а по другорядних обставинах. Це є імітацією балансу. Повноцінний баланс думок досягається ще й однаковою формою подачі думок різних сторін (цитата – цитата, синхрон – синхрон).

У випадках, коли сторона конфлікту відмовляється коментувати тему, в журналістському матеріалі повинно бути чітко заявлено факт відмови з обов’язковим наведенням причини цієї відмови зі слів особи, яка відмовилася коментувати.

В оперативних випадках стандарт балансу думок досягається з часом. Канал оперативно подає інформацію, ще не встигаючи отримати необхідний коментар певної сторони конфлікту. У моніторингу такі випадки не вважатимуться порушенням стандарту балансу, але обов’язковими є такі умови: від самої події до ефірного матеріалу мало часу; в матеріалі чітко зазначено, що редакції (автору матеріалу) поки що не вдалося знайти коментатора, але його продовжують шукати, щоб почути його думку; у випуску новин наступного дня має бути коментар цієї сторони конфлікту або ж чітко заявлено про відмову від коментаря із зазначенням причини відмови.

Стандарт повноти інформації. Його має бути дотримано в кожному конкретному матеріалі насамперед через вичерпну подачу ключових фактів за темою. У звіті про подію (це будь-яка форма репортажу: усне повідомлення, короткі форми з відео, пряме включення, репортажний сюжет) має бути чітка відповідь на класичні репортажні питання (що? де? коли? як сталося?).

Перебіг події (з чого починалося – чим продовжувалося – як закінчилося) має бути відтворено зрозуміло для глядача, незалежно від композиції матеріалу.

Обов’язковою є також наявність якісних бекґраундів: 1) передісторії, важливої для якісного розуміння сьогоденної події, 2) пояснення будь-яких складних понять (для цього можуть також використовуватися експертні роз’яснення – що це таке? як це працює? тощо).

Слід також мати на увазі, що порушення стандарту балансу майже автоматично робить матеріал і неповним. Винятком можуть бути випадки, коли відмова сторони конфлікту є нечітко артикульованою або не названо причину цієї відмови.

Стандарт відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок). Цей стандарт означає, по-перше, чітке позначення початку й кінця кожної суб’єктивної думки (висновку, коментаря, оцінки, прогнозу, обвинувачення тощо). По-друге, чітке позначення авторства при викладі будь-якої думки (жодна думка не може подаватися анонімно). По-третє, в новинах, з огляду на цей стандарт, є неприйнятними жодні оцінки і висновки журналіста (ведучого чи репортера).

Стандарт достовірності інформації. Достовірність означає чітке зазначення джерел кожного поданого факту і чітку авторизацію кожної думки. Як виняток окремі факти (лише факти!) може бути подано з посиланням на анонімне джерело інформації. При цьому має бути зазначено: компетентність джерела (наприклад, у якому відомстві працює ця людина) і той факт, що джерело побажало залишитися анонімним. На відміну від фактів, будь-яка думка подається завжди виключно з посиланням на конкретну особу – автора цієї думки. З цієї точки зору недостовірними є «загальні» розмиті посилання («правоохоронці стверджують», «експерти вважають» тощо).

Стандарт точності подачі інформації. Цей стандарт передбачає відповідність кожного поданого факту реальності й дослівність цитування (або переказу) думок. Точність у цьому випадку визначається за подачею цього факту чи думки (в разі її цитування не прямою мовою) інформагенцією УНІАН. Можливі також випадки, коли окремий факт чи окрему думку однаково подає більшість каналів, а один із каналів подає її інакше. В моніторингу в таких випадках вважається, що помилилися журналісти саме цього каналу.

Стандарт оперативності подачі інформації. Будь-яку новину дня має бути подано в підсумковому випуску цього ж дня, крім тих, які сталися вже після виходу випуску новин в ефір. Дотримання цього стандарту моніторингом також відстежується лише в порівнянні: коли подавали новину різні канали. І в порівнянні з тим, коли ця новина з’явилася на стрічці інформаційної агенції УНІАН.

2) Моніторинг замовчаних новинами важливих тем

Окрему увагу в моніторингу приділено замовчанню каналами тем, фактів чи думок, які становлять безумовну інформаційну цінність для якісної поінформованості телеглядачів – громадян України щодо суспільно-політичних процесів, які відбуваються щодня в Україні. Тих тем, фактів чи думок, які можуть напряму зачіпати інтереси великих соціальних груп, як у прагматичному плані, так і в електоральному. Ці теми визначаються по-перше, шляхом порівняння тем, що їх подають усі вісім телеканалів (одні канали подали, інші – не подали). По-друге, порівнянням із темами, висвітленими цього ж дня інформагенцією УНІАН.