Найбільшою онлайн-небезпекою для підлітків є нав’язування непотрібної інформації — опитування

HuffPost

Як розповіла на одній із секцій форуму Любов Найдьонова, завідувачка лабораторії масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, найбільшою загрозою для себе підлітки назвали  нав’язуванням непотрібної інформації. 59,7% респондентів вказали це явище як небезпеку під час використання інтернету.

57,1% назвали небезпекою втручання в роботу пристрою та враження його вірусами. Також 21,4% підлітків вказали як небезпеку розповсюдження неправдивої інформації про них. На основі отриманих даних дослідники склали «Підлітковий рейтинг онлайн-небезпек: медіапсихологічні рекомендації» .

 

Опитування охопило дві вікові групи 13-14 років та 15-16 років з усіх мікрорегіонів України (18 областей, 64 населених пункти). У гендерному розрізі 45,1% респондентів були хлопчиками, 54,9% — дівчатками. Опитування проводилося в період з 26 квітня по 18 травня 2018 року.

Як пояснила Любов Найдьонова, в межах всеукраїнського експерименту з впровадження медіаосвіти дослідники створили спеціальну моніторингову панель для того, аби в динаміці відстежувати як змінюватимуться показники в опитуванні та як впровадження медіаграмотності змінюватиме ситуацію. При цьому вона звертає увагу на те, що в перерахунку навіть ті загрози, які набрали найменший відсоток, є доволі масштабними. Наприклад, 7,1% респондентів вказали переслідування як небезпеку в онлайні. Це більше 77 тисяч підлітків у перерахунку. Або 6,1% назвали загрозою спонукання до насильства — більше 66 тисяч підлітків.

«Це дуже велика кількість конкретних маленьких особистостей, дітей, які фактично зазнали цих нападок. Це привід замислитися, тому що іноді статистика з нами так маніпулює: наче б і робити з цим нічого не треба, тому що це маленький ризик, а насправді він зовсім не маленький, якщо говорити про кількість дітей, які стикаються з цими небезпеками», — зазначила експертка.

В дослідження також включили окреме питання про кібершахрайство аби оцінити приблизні масштаби збитків. 73% вказали, що не зазнавали втрат через шахраїв та не чули про це від однолітків. Дослідники підрахували, що втрати опитаних дітей, які стали жертвами шахраїв, у сумі досягнули 70 тисяч гривень. В Україні 72,7% підлітків використовують інтернет для розваг й проводять у мережі багато часу, не пов’язано із навчанням. Якщо перенести співвідношення обманутих підлітків з групи респондентів на масштаб всієї країни, то втрати через інтернет-шахраство коливаються від 38 до 70 мільйонів гривень.

Хлопці-підлітки частіше повідомляли про шахрайство (32%), самоушкодження (22%), нав’язування (19%), кібербулінг (14%). Дівчата частіше повідомляли про переслідування (20%), викрадення даних (18%), втручання в роботу пристроїв (16%), наклепи (14%). «При цьому інформаційна поведінка хлопчиків у мережі є більш ризикованою. Це співвідноситься із загальними особливостями жіночої і чоловічої ролі, але можливо і роз’яснення, і освіта мають відбуватися з урахуванням того, хто з чим більше стикається й від чого страждає», — додала Любов Найдьонова.

Нагадаємо, що медіаграмотність в українських школах почали впроваджувати після ухвалення Концепції зі впровадження медіаосвіти в Україні у 2010 році. Після цього стартував експериментальний етап, який тривав із 2011 по 2016 рік. У цей період у десятих класах шкіл — учасниць експерименту почали впроваджувати факультатив «Медіакультура». Експериментом було охоплено понад 40 тис. учнів у 250 загальноосвітніх навчальних закладах.Із 2017 року розпочався наступний етап експерименту з медіаосвіти, який триватиме до 2022 року.  

comments powered by Disqus